Закупорка кишечника і непрохідність, що виникає на її тлі, — досить часта причина звернення власників собак до ветеринарного лікаря.

Причиною закупорки кишківника можуть стати сторонні предмети, що потрапляють у травний тракт тварини, шматки землі та шерсті, великі кістки, особливо небезпечні трубчасті, адже вони можуть стати причиною не тільки закупорки кишківника, а й спровокувати розрив стінок.

Непрохідність виникає у собак у разі інвагінацій і перекручування петель кишечника.

Характерними симптомами закупорки кишківника є неспокійна поведінка улюбленця, виверження вмісту шлунка одразу після приймання їжі, зниження апетиту і хворобливі відчуття в ділянці очеревини.

Причини виникнення

Закупорка кишківника у собак виникає внаслідок впливу найрізноманітніших чинників. Найчастішими причинами виникнення патології є:

• камені, ганчірки, кістки та інші тверді предмети, проковтнуті собакою;
• грудки шерсті (стосується порід собак із довгою шерстю);
• утворення безоарів у кишечнику;
• перекручування та інвагінація петель кишечника;
• проблеми з функціями секреції та моторики (зміна перистальтики).

Найчастіше ветеринари діагностують закупорку кишківника у пацієнтів унаслідок потрапляння твердих чужорідних предметів у травний тракт. Це можуть бути шнурки і ганчірки, тріски від палиць, дрібні камені.

Вони закупорюють просвіт тонкого відділу кишечника, провокуючи запальний процес і застій проходу їжі. Виникає серйозна перешкода для нормального просування калових мас до виходу. Такий вид закупорки розвивається швидко.

Існує повільніший розвиток непрохідності кишківника, що виникає на тлі потрапляння шерсті в шлунково-кишковий тракт і подальшого її скупчення до критичного моменту. Причиною закупорки кишківника, що повільно розвивається, можуть послужити захворювання внутрішніх органів.

Защемлення петель кишківника, перекручування та інвагінація, стани, що супроводжуються сильними болями у тварини в ділянці очеревини. Кольки можуть мати постійний характер або ж виникати періодично. Основними причинами перекручення, інвагінації або защемлення є зміна моторної функції (гіперактивність), зниження еластичності та ослаблення зв’язок, що підтримують петлі кишечника.

Закрепи у собак тісно пов’язані з розвитком закупорки або непрохідності кишечника. Констипація являє собою процес порушеного каловиверження або ж повної відсутності випорожнень. Причинами хронічних закрепів у собаки стають неправильне харчування, малорухливий спосіб життя, стресові стани.

Спровокувати закреп і розвиток закупорки товстого відділу кишечника каловими масами здатний прийом деяких медикаментозних засобів. Вони мають виражений вплив на моторну функцію кишечника, а також знижують вироблення специфічного секрету. У деяких випадках непрохідність виникає при ураженні нервової системи. Переважно це ушкодження мозочка і спинного мозку.

Симптоми непрохідності кишківника у собаки та способи лікування

Закупорка кишечника у собак характеризується вираженою симптоматикою. Залежно від того, якого відділу кишківника торкнувся патологічний процес, ознаки будуть відрізнятися.

Так, у тварин при неповній непрохідності виникають напади неспокійної поведінки. У момент, коли дискомфортні та хворобливі відчуття відступають, улюбленець може приймати їжу та пити воду.

Акт дефекації супроводжується незначними проблемами. Непрохідність товстого кишечника характеризується такими симптомами:

• виникнення занепокоєння;
• обстипація (закреп);
• зміна ритму дихання та серцебиття (вони стають прискореними);
• підвищення температурних показників тіла;
• відмова від корму або ж зниження апетиту.

Непрохідність, що виникла в тонкому відділі кишечника, характеризується гострим проявом. У тварини з’являються напади нудоти з подальшим виверженням шлункового вмісту.

Особливо гостро виникає подібний стан одразу після приймання їжі. на перших етапах розвитку ураження, у хворої тварини з’являється підвищене газоутворення.

Виникають закрепи та болі в ділянці очеревини. Не виведені калові маси накопичуються, починають розкладатися і призводять до загальної інтоксикації організму.

Діагноз ставлять на підставі клінічних ознак, збору анамнезу та проведення спеціальних досліджень. Собаці призначається рентгенографія з метою вивчення стану всіх органів черевної порожнини. Ветеринар може призначити контрастне рентгенографічне дослідження. Пацієнту вводиться спеціальний реагент, що дає змогу визначити точне місце розташування конкрементів та інших сторонніх тіл.

Проводиться також ультразвукова діагностика, необхідна для візуалізації інвагінацій або перекручувань петель кишечника. Завдяки сучасним методикам діагностики, ветеринарний фахівець може виявити не тільки сторонній предмет, що закупорив просвіт кишківника, а й пухлинні процеси.

Консервативне лікування в більшості клінічних випадків діагностованих закупорок кишківника у собак не дає позитивних результатів. При встановленій частковій непрохідності, можуть бути використані клізми і проносні препарати. При повній закупорці подібні маніпуляції призводять до розриву стінок кишківника та перитоніту.

Більшість фахівців наполягають на хірургічній операції, яка здатна не тільки позбавити собаку від страждань, а й врятувати йому життя. Оперативне втручання проводиться під загальною анестезією. Залежно від причини, що спровокувала патологічний процес, хірург підбирає тактику проведення маніпуляції.

За відсутності на стінках кишківника явищ некрозу зі збереженням кровотоку, орган зберігають максимально. Якщо ж виявлено некротичні зміни, проводять резекцію уражених ділянок. Не бажано проводити видалення частини кишківника, оскільки в цьому місці не виключено виникнення рецидивів (запалень і перекрутів).

Для того щоб не допустити видалення частини кишківника, за перших характерних симптомів закупорки необхідно звертатися до фахівців того ж дня. Не займатися самолікуванням і спостерігати вдома за тим, як тварина мучиться.

Після проведення оперативного втручання, тварині необхідний спеціальний догляд. У першу добу після операції собаку витримують на голодній дієті.

Корм і будь-яку іншу їжу давати заборонено, а ось доступ до чистої питної води не повинен бути обмеженим. Через добу, в раціон прооперованого вихованця поступово включають рідкі, зварені на воді каші.

Рекомендується готувати слизові каші, а також пісні бульйони. Крім звичайного харчування, собака має отримувати додаткове харчування у вигляді крапельниць із поживними розчинами.

Обов’язковою частиною післяопераційного лікування є призначення курсу антибіотиків. Це необхідно для запобігання інфекційним ураженням. Через 10-14 днів зовнішні шви знімають і проводять ультразвукове дослідження для оцінки функцій кишечника.

Профілактика

Основною причиною розвитку закупорки кишечника у собаки є порушення режиму годування і неправильно підібрана їжа. Існує думка, що будучи хижою твариною, собака має харчуватися кістками, а як ласощі отримувати здобну випічку зі столу та інші харчові відходи.

Не можна давати вихованцеві велику кількість кісток, особливо відварених. Крім того, що вони занадто легко обгризаються собаками, у шлунку вони перетираються і перетворюються на дрібнодисперсну субстанцію, яку важко перетравлювати кишківником, у них немає жодних корисних вітамінів і мінералів.

Як заохочення або ласощі, краще віддавати перевагу свіжим кісткам. Вони необхідні для боротьби з утворенням зубного нальоту і каменю, а також служать відмінною іграшкою. Кістки з дрібними гострими краями собакам давати не можна.

Тварину слід захистити від контакту з неїстівними предметами. Насамперед це стосується власником цуценят. Малюки схильні все пробувати на зуб, а шурхотливі та яскраві предмети викликають у них непідробний інтерес.

Необхідно займатися вихованням тварини з найперших днів появи в будинку. Важливо навчити улюбленця не підбирати сміття на вулиці, не брати їжу з чужих рук, не гризти землю і гілки.

Така патологія, як перекручування петель кишківника, діагностується у домашніх собак досить рідко. Виникає вона, як правило, під час надмірних активних фізичних навантажень і під час падінь з великої висоти.

З метою профілактики перекручування кишечника, необхідно стежити за фізичними навантаженнями для тварини, не дозволяючи їй перенапружуватися.

Помітивши, що улюбленець поводиться дивно, у нього з’явилася неодноразова блювота, стан пригнічений, відсутній акт дефекації, необхідно терміново везти улюбленця у ветеринарну клініку на обстеження.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.