Закреп у кішки є патологічним процесом, що характеризується утрудненням виходу калових мас у момент їх фізіологічного виходу з прямої кишки. Кожна домашня тварина індивідуальна, так само як і їхній організм. Але якщо власник помітив, що вусата вихованка не ходить у котячий лоток для спорожнення кишківника, необхідно звернути пильну увагу на наявність інших характерних симптомів запору.

Здебільшого кішки ходять у лоток для спорожнення кишківника щодня, але є улюбленці, для яких нормальним є спорожнення травного тракту один раз на кілька днів.

Про наявність закрепу у кішки можуть свідчити часті позиви вихованки в туалет без результатів, а також виділення надмірно сухих калових мас у невеликих кількостях. Важливо знати, які причини провокують розвиток закрепу і за можливості уникнути їхнього впливу.

Причини закрепу у кішки

Причини закрепів у кішок найрізноманітніші. Затримка виведення калових мас не є самостійною недугою. Це всього лише один із симптомів, що сигналізують про виникнення патологічних станів в організмі.

Основними причинами, що провокують закреп у домашніх кішок, є:

• стороннє тіло, що застрягло в шлунково-кишковому тракті;
• порушення процесу харчування — неправильно підібрана їжа для кішки, що містить мінімальну кількість рослинної клітковини, а також надмірну кількість білка, призводить до порушень травлення і закрепів;
• трихобезоари — специфічні утворення з шерсті, яку ковтає кішка під час вилизування (застрягши в травному тракті, трихобезоари перешкоджають нормальному проходженню харчової грудки кишечником);
• злоякісні та доброякісні новоутворення в шлунку або кишківнику (крім пухлин, причиною часткової закупорки може стати утворення спайкового процесу, поліпози та грижі);
• післяопераційні стани — виникнення закрепу у кішки після стерилізації в результаті впливу анестезії, засноване на порушеннях у травній системі;
• запор на тлі медикаментозного лікування (тривале приймання лікарських засобів може стати причиною застою харчової грудки, особливо часто після антибіотиків);
• вагітність тварини — під час виношування кошенят досить часто у кішок діагностуються закрепи, не рідкість закрепи у кішки після пологів;
• гельмінтози — наявність паразитів в організмі тварини може спровокувати не тільки закреп, а й інші порушення в роботі травного тракту;
• аномалії розвитку прямої кишки і порушення у функціонуванні товстого відділу кишечника;
• дисфункція кишківника — непрохідність;
• чинники психологічного типу, порушення у функціонуванні ендокринної системи (діабет цукрового типу, гіпертиреоз);
• запальний процес в області розташування параанальних залоз;
• гіподинамія кішки;
• хвороби гепаторенальної системи.

Описані вище причини виникнення запору у кішки досить важко діагностувати без спеціальних досліджень. Власник тварини повинен уважно стежити за станом улюбленця, своєчасно звертаючись до ветеринарного фахівця по допомогу.

У деяких випадках причиною порушення акту дефекації стає закупорка кишківника чужорідними тілами (зокрема й трихобезоарами). Самостійно впоратися з таким патологічним станом досить важко, і без допомоги кваліфікованого фахівця не обійтися.

Як тільки господар помітив відсутність калових мас у тварини протягом 3 діб, необхідно йти до лікаря.

Симптоми закрепу в кішки

Ознаки закрепу у кішки різні і залежать від ступеня закупорки кишкового просвіту. Так, розрізняють констипацію — часткову непрохідність калових мас, а також обстипацію — повну закупорку кишечника затверділими каловими масами. Діагностована обстипація у кішки вимагає втручання лікаря і проведення медикаментозного лікування.

У разі повної зупинки роботи стінок кишківника (копростаз), улюбленцю проводять комплексну терапію, що охоплює введення фізрозчинів, проведення клізм, проносних препаратів.

Діагностовані у кішки безоари, які повністю закупорили кишковий просвіт, а також сторонні предмети, вимагають проведення хірургічного втручання. Якщо у кішки закреп, власник не повинен займатися самолікуванням.

Характерними симптомами закрепу є:

• виникнення нудоти і виверження шлункового вмісту;
• підняття температурних показників тіла до високих позначок;
• апатичний стан;
• біль у кішки в області очеревини при пальпації;
• відмова тварини від прийому їжі.

Лікування запору

Перш ніж ветеринар призначає лікування, необхідне проведення точної діагностики. Лабораторні та інструментальні методи включають у себе збір анамнезу пацієнта, пальпацію та аналіз крові. Власник повинен максимально точно описати стан тварини перед відвідуванням лікаря, а після збору анамнезу проводяться лабораторні дослідження:

• загальний клінічний аналіз крові;
• біохімічний аналіз крові;
• загальний аналіз урини;
• копрограма;
• ультразвукова діагностика;
• рентгенологічне дослідження.

У разі діагностованих гельмінтозів, що спровокували порушення в травній системі, проводити дегельмінтизацію. Далі з метою профілактики важливо не пропускати планові протипаразитарні обробки, щоб уникнути небезпечних наслідків.

Якщо причиною запору у кішки стала шерсть, що скупчилася, тварині вводять спеціальну мальт-пасту, яка дозволяє пом’якшити прохід трихобезоарів по кишечнику. Лікування в домашніх умовах можливе тільки в тому разі, якщо закреп спровокований неправильно підібраним харчуванням (підвищеним вмістом білка і нестачею клітковини). Але навіть у цих випадках рекомендується звернутися до кваліфікованого фахівця.

Він допоможе підібрати корм для котів у разі закрепів і дасть рекомендації згідно з графіком годувань. Для полегшення стану тварини в разі закрепу рекомендується введення таких препаратів, дозування і метод застосування яких вказує ветеринар:

• Вазелінова олія — м’який проносний засіб, що обволікає стінки кишечника. Крім цього, вазелінова олія сприяє проходженню калових мас, розм’якшуючи їх. У результаті цього кішка може спокійно сходити в туалет. Дозування вазелінової олії визначає лікар, але рекомендована кількість — не більше 5 мл за одне введення. Використовувати під час закрепу в улюбленця можна тільки вазелінову олію і заборонено її замінювати іншими (рослинною, лляною олією або касторовою). Особливо небезпечна рицинова олія для котів, оскільки може спровокувати отруєння організму.
• Клізма — дає надзвичайно швидкий результат, але використання її занадто часто заборонено. Крім цього, клізма кішці в разі закрепу має проводитися фахівцем, який не травмує пряму кишку.
• Проносні препарати — наприклад, широко застосовують у ветеринарії Дюфалак кішкам у разі закрепу, а також гліцеринові свічки. Усі ці медикаментозні препарати, розроблені для лікування людини, можна використовувати і для тварин, але необхідно точно знати точне дозування.

Важливо не тільки робити клізми кішці при виникненні запору, а й налагодити правильний раціон харчування. Харчування кішки має бути збагачене клітковиною рослинного походження. Це означає, що в раціоні домашньої кішки мають бути присутніми риба, м’ясо, каші та овочі у відвареному вигляді.

Якщо кішка харчується сухим кормом, необхідно стежити за тим, щоб у кішки був вільний доступ до води. Необхідно проконсультуватися з ветеринарним фахівцем для призначення спеціальних пробіотиків для кішок.

За відсутності випорожнень у вихованки більше 3 діб, важливо уважно поспостерігати за кішкою і за необхідності звернутися по лікарську допомогу. Постійні закрепи свідчать про серйозні порушення в організмі тварини і вимагають ретельної діагностики.

Профілактика закрепів

Профілактика закрепів надзвичайно важлива для домашніх кішок, оскільки вони мають хронічну схильність до патології. Важливо знати нюанси, що дають змогу запобігти розвитку застою калу в товстому відділі кишечника. Уникнути закрепів можна, дотримуючись деяких нескладних правил:

• віддавати перевагу кормам, збагаченим рослинною клітковиною і вітамінними комплексами;
• тварина повинна мати доступ до чистої питної води;
• запобігати утворенню трихобезоарів (постійні вичісування вихованки, особливо тієї, що належить до довгошерстих порід, а також давання спеціальних паст для виведення грудок шерсті з організму);
• профілактичні заходи, пов’язані з недопущенням гельмінтозів та інших паразитів;
• активний моціон — прогулянки на свіжому повітрі, рухливі ігри.

Необхідно проводити масажі живота кішкам, починаючи з самого раннього віку. Це дає змогу запобігти порушенням у перистальтиці.

Регулярні профілактичні огляди у ветеринара дають можливість своєчасно помітити порушення в роботі травної системи.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.