Патології в області травного тракту у собак не рідкість серед діагностованих захворювань у ветеринарній практиці. Завдання власника улюбленця — своєчасно звернути увагу на порушення в роботі організму і звернутися по допомогу до ветеринарної лікарні.

Селезінка — важливий орган, досить великого розміру. Поодинокий орган бере активну участь у процесах білкового обміну та обмінах заліза. Порушення в роботі селезінки негативно позначаються на загальній функціональності організму, але при цьому селезінка не є життєво-важливим органом.

Функції селезінки в організмі

Як і в людини, будова селезінки собаки має низку подібностей. Так, орган є поодиноким, великих розмірів, розташовується у верхній частині черевної порожнини зліва. Виглядає як залоза, має дві частини — білу та червону пульпу.

Кожна з частин органу має низку особливостей, виконуючи свої завдання. Так, червона частина селезінки відповідає за процес фільтрації крові, а також активно бере участь в утилізації відпрацьованого білка і заліза.

Своєю чергою, біла пульпа, що займає близько 20% від усього органа, здатна розпізнавати патогени, що проникли в організм, знешкоджувати їх і створювати імунну відповідь, що запобігає повторним зараженням. Крім цього, біла частина селезінки поповнює запаси лімфоцитів.

Будучи органом фільтрації, селезінка виконує таку низку функцій:

• імунна та фільтраційна;
• підтримання гомеостазу.

Компоненти органа беруть участь у білковому обміні.

Найпоширеніші захворювання селезінки та їхні симптоми

Факторів, що провокують розвиток патологій у ділянці селезінки, достатньо. Виділяють такі причини:

• Травми селезінки механічного походження. Це можуть бути ушкодження кістозними новоутвореннями, травми, що провокують розриви капсули або самої тканини селезінки (пульпи), заворот органу.
• Аутоімунні захворювання. Патології імунотоксичного плану спровоковані порушеннями в імунній системі, можуть виникати як самостійно, так і на тлі впливу продуктів розпаду під час запалень хронічного типу (ендометрити, гепатити, що протікають без яскраво вираженої клінічної картини).
• Злоякісні та доброякісні новоутворення. Різні гемангіоми (судинні доброякісні доброякісні новоутворення), а також гемангіосаркоми (злоякісні патології), можуть мати первинний характер походження і вторинний. Але особливість усіх новоутворень селезінки в метастатичній активності.
• Захворювання паразитарного та інфекційного типу. Різна патогенна бактеріальна мікрофлора і вірусна інфекція, а також паразитарні ураження призводять до утворення запалень (спленіти). Нерідко на тлі інфекції розвиваються абсцеси селезінки.

Практично всі патології, що виявляються в ділянці селезінки, піддаються виключно хірургічному лікуванню. Летальний результат при діагностованих захворюваннях селезінки без своєчасного лікування досягає 70% серед собак.

Дуже важливо своєчасно виявити зміни у функціональних особливостях селезінки і розробити адекватну тактику лікування, рятуючи життя чотириногого пацієнта.

У ветеринарній клінічній практиці діагностуються такі види патологій:

• Спленомегалія — патологічний процес, що характеризується вираженим не нормальним різким збільшенням селезінки в розмірах. Селезінка у собаки може збільшуватися вдвічі, так, що пальпація через черевну стінку не становить проблеми.
• Заворот органу — патологічний стан, що характеризується заворотом селезінки. Спостерігається виражене збільшення кровотворного органу на тлі порушення процесу кровообігу. Найчастіше діагностуються завороти селезінки у собак великих порід — сенбернарів, догів або німецьких вівчарок.
• Злоякісні новоутворення — притаманні собакам віком старше 5 років. Літні собаки мають різні ущільнення в селезінці на тлі внутрішніх крововиливів. Ущільнення загрожують ризиком переродження в злоякісне новоутворення. Метастази з селезінки поширюються значно швидше по всьому організму, ніж з інших органів.

Ознаками розвитку патологій у ділянці селезінки у собаки, стають:

• різка зміна розмірів органу;
• здуття в області живота;
• підвищення температурних показників тіла при розвитку запального процесу в селезінці гострого типу (відмова тварини від прийому їжі);
• виверження шлункового вмісту (спостерігається при новоутвореннях і заворотах селезінки);
• анемічні стани — відзначається блідість видимих слизових оболонок (часто вказує на вірусні захворювання);
• різке збільшення регіонарних лімфатичних вузлів;
• проблеми з диханням (задишка);
• часті позиви до акту сечовипускання;
• розлад випорожнень (діарея) і зниження маси тіла.

Для постановки точного діагнозу необхідне проведення інструментальних досліджень — ультразвукова та рентгенологічна діагностика. Обов’язковим методом діагностики також є лабораторний біохімічний аналіз крові та пальпація області розташування органу. На підставі отриманих даних, ветеринарний лікар розробляє індивідуальну схему терапії.

Лікування різних захворювань

У разі підозри на розвиток захворювань селезінки, необхідно звернутися до ветеринарної клініки. Кваліфікований фахівець проводить обов’язкову пальпацію в місці проекції селезінки. Тварину укладають вертикально, плавно натискаючи від низу до верху, щоб не завдати шкоди можливо пошкодженому органу. Пальпація дає можливість визначити не тільки форму, а й розмір органу, правильне розташування його на анатомічному місці.

Ультразвукова діагностика — основний метод дослідження, що дає змогу виявити більшість захворювань у ділянці селезінки. Маленьким породам собак дослідження проводять, укладаючи їх на спину. Породам собак з довгою шерстю, виголюють невеликий трикутник у місці розташування органу.

У разі хірургічних патологій у ділянці селезінки мають значення такі критерії:

• місце розташування і розмір органу (визначення спленомегалії, завороту або ж новоутворень);
• товщина капсули — має важливе значення в разі уражень кістозного типу, гематом і спленомегалій;
• однорідність структури тканин селезінки — дає змогу виявити вогнищеві зміни ішемічного типу, невеликі новоутворення в паренхімі органу, розрив селезінки, абсцеси;
• проблеми з гемодинамікою виявляються під час використання ефекту Доплера (крім цього, ультразвук дає можливість визначити тромбоз вен, що виникає при різкому збільшенні селезінки).

Рентгенологічне дослідження хвороб селезінки проводиться за відсутності можливості проводити ультразвукове дослідження.

Залежно від поставленого діагнозу, лікар розробляє схему лікування. Це може бути медикаментозне лікування або ж хірургічне втручання. Консервативне лікування доцільне при правильно встановленому діагнозі. Основа терапії залежить від того, який діагноз було поставлено. Під час лікування призначають різні типи медикаментозних засобів — протипухлинні, гормональні засоби, а також протимікробні ліки.

Обов’язковий пункт лікування — використання вітамінних і мінеральних комплексів. Якщо виникає необхідність, лікар приймає рішення про проведення хірургічного втручання. Особливо це важливо в разі розриву селезінки або ж гіперспленізму.

Хірургічне лікування призначає ветеринар, якщо діагностовано пухлинні процеси, заворот або серйозні механічні пошкодження. Також повна спленектомія призначається при імуноопосередкованих захворюваннях, що не піддаються терапії лікарськими препаратами. У деяких випадках застосовують лігатури (лігування судин), які направляють кров в орган.

З метою профілактики розвитку захворювань селезінки власник тварини повинен уважно стежити за станом улюбленця і будь-якими змінами в його поведінці.

Необхідно запобігти механічним травмам тварини, здатним стати причиною розриву селезінки, стежити за якістю харчування. Важливою частиною профілактики розвитку небезпечних ускладнень є регулярний огляд у ветеринарного фахівця кожні півроку.

Домашні улюбленці у 2025: натхнення кожного дня.