Патології підшлункової — не рідкість для домашніх собак. Виявляються захворювання все частіше у ветеринарії, але, на жаль, на пізніх стадіях. Пов’язано це з тим, що на ранніх стадіях діагностика патологій підшлункової ускладнюється через забезпечення безперервного ферментативного постачання процесу травлення і виділення гормональних речовин. На цьому тлі, виявлення патологічних змін виявляються тільки коли постраждали більшість внутрішніх систем організму.

Самостійна діагностика в домашніх умовах ускладнена, якщо не сказати — не можлива. Проведення діагностики можливе виключно в умовах ветеринарної клініки на підставі ультразвукових досліджень і біохімічних аналізів крові.

Будь-які ураження підшлункової залози призводять до серйозних змін у функціонуванні всього організму. Тому за перших симптомів виникнення проблем із підшлунковою залозою необхідно звертатися по допомогу до ветеринарної клініки. Це дасть змогу уникнути розвитку серйозних ускладнень і врятувати тварині життя.

Загальні відомості про підшлункову залозу у собак

Проблеми в нормальному функціонуванні підшлункової залози проявляються низкою ознак. Власнику варто звернути увагу і бити на сполох у разі появи пінистого проносу з різким відразливим запахом у собаки, появи сильного апетиту з подальшим розладом випорожнень і зниженням ваги. У тварини може збочитися апетит, відзначається копрофагія (поїдання фекалій), часті акти дефекації, загальна слабкість і апатія.

Чинників, що провокують розвиток проблем у роботі підшлункової залози безліч, а самі патології виявляються своєчасно вкрай рідко. Тому проблеми з підшлунковою стають хронічними і вимагають регулярного спостереження у ветеринарного фахівця.

Особливо часто проблеми в області підшлункової залози діагностують у хронічній стадії у собак з генетичною схильністю. На самоплив пускати розвиток патології не можна, оскільки це може спровокувати летальний результат у вихованця.

Анатомічно підшлункова залоза у собак розташовується в ділянці листів брижі, що відходять від дванадцятипалої кишки і шлунка. Має дві частки — праву і ліву. Протоки, що виводять ферменти, відкриваються в ділянку тонкого відділу кишечника. У середньому маса залози варіюється від 10 до 100 г. Не вся залоза відповідає за гормональну активність. Ендокринна частина — займає близько 3% від усієї маси органу і представляється острівцями Лангерганса. Підшлункова продукує такі речовини як ваготонін, ліпокаїн.

Крім вироблення гормонів, підшлункова продукує велику кількість травних соків, які допомагають нормальному процесу перетравлення їжі. Основними ферментами, що продукуються підшлунковою, є:

• трипсогени;
• хімотрипсиноген;
• рибонуклеаза;
• проеластаза;
• амілаза;
• ліпаза.

У разі ураження в підшлунковій залозі насамперед розвиваються зміни в травленні. При хронічному перебігу патології, частіше уражається ендокринна частина. У клінічній ветеринарній практиці виокремлюють кілька основних патологій, які найчастіше діагностують у ділянці підшлункової залози у собак, — гострий панкреатит, хронічний панкреатит склерозуючого типу, інсулінома і спадкова атрофія. Останні два види патологічних змін, частіше діагностують у таких порід собак, як німецька вівчарка. У деяких випадках, атрофія та інсулінома підшлункової залози діагностується у гончаків.

Симптоми захворювання підшлункової у собак

Залежно від факторів, що провокують розвиток запалень або інших патологічних змін у ділянці підшлункової залози, симптоматика буде відрізнятися. Основними патологіями залози є екзокринна недостатність. Унаслідок того, що підшлункова залоза розташована складно з анатомічної точки зору, звичайні методики дослідження не дієві. Патологічні зміни починають зачіпати інші системні одиниці. Розвивається нестача ферментів, що призводить до втрати здатності перетравлювати нормально їжу й отримувати корисні нутрієнти організмом. Характерними ознаками розвитку подібних порушень є:

• підвищена спрага і розвиток поліурії на цьому тлі;
• напади нудоти і виверження шлункового вмісту;
• метеоризм із виходом смердючого запаху;
• розлад випорожнень, діарея з відразливим запахом;
• рясне каловиверження з піною, фекалії безбарвні з неприємним кислуватим запахом, присутні залишки неперетравленого корму;
• домішки крові у фекаліях;
• підвищений апетит зі збоченнями.

У разі розвитку гострого запалення підшлункової залози, починає розвиватися некроз. Пов’язано це з ферментативним аутолізом. Основних причин розвитку гострого панкреатиту не виявлено. Можливий розвиток патології при проникненні жовчних кислот у просвіт підшлункової.

Гострий панкреатит у переважній більшості випадків діагностується у самок при порушенні ліпідного обміну. Патологічний процес починає раптово розвиватися після того, як вихованець споживе порцію корму. Напади тривають від кількох годин до кількох днів. Легкий перебіг захворювання характеризується наростаючою слабкістю у собаки, з’являється апатія, випорожнення стають смердючими.

У деяких випадках підвищується температура тіла. У деяких випадках проявляється анемія, іктеричність видимих слизових оболонок. Якщо запалення в залозистих структурах протікає важко, розвиваються некротичні зміни, що призводять у результаті до появи найсильніших болів, які провокують розвиток шоку. Хворобливі відчуття спазмувального характеру супроводжуються у собаки болісними блювотними позивами, гіперсалівацією і порушенням ритму серця. Собака змушений приймати зручну не природну позу — витягує лапи вперед, випинає груди під час того, коли лежить на підлозі.

Небезпека захворювання у швидкому протіканні та переході в хронічну форму патології. Важкі зміни в підшлунковій залозі на тлі несвоєчасно вилікуваного гострого панкреатиту призводять до летального результату.

Атрофія органу характерна для деяких порід собак, наприклад, для німецьких вівчарок. Під час розвитку змін, залоза стає тонкою, як аркуш паперу, напівпрозора, але з усіма протоками. Точних причин утворення атрофії виявити не вдалося. Ознаками розвитку цієї патології є різке зниження маси тіла при збереженні нормального апетиту. У разі атрофії підшлункової залози розвивається така клінічна картина:

• часті дефекації;
• збільшена кількість виділених калових мас;
• наявність у фекаліях неперетравлених частинок їжі, піниста консистенція, відразливий кислуватий запах;
• брадикардія;
• зміна стану шерстного і шкірного покриву (шерсть тьмяна, шкірний покрив сухий, відшаровується лусочками).

Патологією в ділянці підшлункової залози є інсулінома. Це пухлинне захворювання, що має гормональну активність. Розвивається пухлина підшлункової залози в ділянці острівців Лангерганса, що виробляють велику кількість гормональної речовини — інсуліну. Діагностується інсулінома досить рідко у деяких схильних порід собак. Велика кількість інсуліну руйнує глюкозу швидше, ніж це потрібно, що призводить до різкої нестачі цукру в організмі. Характерними ознаками розвитку інсуліноми у собаки є — м’язовий тремор, атаксія, судомні явища, що нагадують напади епілепсії.

Діагностика поширених хвороб

При появі ознак порушень у роботі травного тракту, необхідно звернутися за допомогою до ветеринарної клініки. Власник собаки не в змозі самостійно поставити точний діагноз, навіть якщо запідозрить порушення в роботі підшлункової залози. Патології в області цього органу за проявом можуть бути сплутані з різними захворюваннями, такими як вірусна форма гепатиту або ж зараження гельмінтами. В умовах ветеринарної лікарні проводиться загальний клінічний огляд і збір анамнезу. При підозрі на порушення функції підшлункової залози, ветеринар призначає такі види досліджень:

• ультразвукова діагностика органів черевної порожнини;
• взяття проб біоматеріалу для подальшого дослідження (біопсія);
• загальний аналіз крові та урини;
• зондування ділянки дванадцятипалої кишки — дуоденографія;
• лапароскопічне дослідження запаленої підшлункової залози.

Лікування та профілактика

На підставі отриманих даних від лабораторних та інструментальних досліджень фахівець розробляє тактику лікування з індивідуальним підходом. Хворого улюбленця треба убезпечити від активних фізичних навантажень, що завдають тварині болісних відчуттів. Рекомендується першу добу після появи характерних ознак панкреатиту, витримати вихованця на голодній дієті.

Залежно від основоположних чинників, що спровокували розвиток патології, лікування буде відрізнятися.

Так, у разі запалення підшлункової призначають знеболювальні препарати, протимікробні засоби курсом, вітамінно-мінеральні комплекси та імуномодулятори. Якщо ж у собаки діагностовано абсцес підшлункової залози, лікування може бути виключно хірургічним.

Важливо розуміти, що за відсутності терапії в разі гострого запалення тканин підшлункової існує ризик розвитку ускладнень у вигляді некрозу або ж цукрового діабету.

Після того як тварина буде перебувати на голодній дієті, проводитися поступове введення в раціон харчування корисних компонентів. Рекомендується давати собаці слизові каші, зварені на воді, нежирні кисломолочні продукти, супи з овочами. Їжу попередньо підігрівають, а кількість годувань збільшують до 6 разів на добу, зменшуючи кількість порції. Тварина при розвитку патології підшлункової залози не повинна отримувати в їжу будь-які види капусти, сирі овочі або фрукти, зелень, жирні сорти м’яса. Під забороною смажені та жирні страви, солодощі, маринади, спеції.

З метою профілактики розвитку панкреатитів та інших патологій підшлункової залози у собак, необхідно дотримуватися низки правил. Вихованець повинен отримувати якісну їжу і жити в належних умовах. Важливо не забувати про регулярні протипаразитарні обробки та вакцинації. При появі характерних ознак нездоров’я в улюбленця, важливо не зволікати з візитом до лікаря, відразу звертаючись за допомогою до професіоналів.

Поради експертів щодо догляду за улюбленцями у 2025.