Задишка являє собою вид дихальної недостатності, що характеризується проблемами дихання під час здійснення фізіологічних актів вдиху і видиху.

Порушення дихання — серйозний симптом, що сигналізує про початок небезпечних змін в організмі. На тлі задишки розвивається гостра нестача кисню в усіх органах і тканинах.

Задишка, що виникла внаслідок проблем із міокардом, небезпечна подвійно. Вона перешкоджає нормальному току крові по системному руслу. Скупчення ексудату в легеневих структурах або ж плевральній порожнині також провокують розвиток дихальної недостатності та тягнуть за собою серйозні наслідки.

Необхідно розібратися, яка задишка у собак існує, які чинники можуть її спровокувати. Також важливо знати методи лікування і запобігання задишки у собак. Це дасть змогу своєчасно надати улюбленцю необхідну допомогу і врятувати йому життя.

Причини появи задишки у собак

Причини задишки у собаки можуть бути різноманітними. У ветеринарній медицині фактори, що провокують розвиток порушень у диханні, поділяють на кілька основних груп.

Розрізняють кардіогенні чинники, респіраторні, пов’язані з ураженням нервової системи. Також існує низка чинників, що провокують розвиток задишки, які належать до фізіологічних.

Основними є:

• Кардіогенні. Сюди відносяться всі захворювання серцево-судинної системи, що провокують початок задишки у собаки. Порушення в диханні при кардіогенних факторах, спостерігається під час здійснення вихованцем навіть незначних фізичних навантажень. Тварина намагається частіше лежати або сидіти, намагаючись вдихнути якомога більше повітря. Собаки із задишкою, що належить до кардіогенних чинників, не можуть бігати. Для встановлення точного діагнозу проводяться ультразвукові дослідження органів грудної та черевної порожнини. Інформативними є й методи гормональної проби. Причиною порушень у роботі міокарда можуть бути гельмінтози. Найнебезпечнішим є дирофіляріоз.
• Респіраторні. Група захворювань, серед яких присутні всілякі травми, інфекційні патології, що провокують порушення в роботі не тільки дихальної системи, а й інших внутрішніх органів.
• Патології центральної нервової системи. Проблеми в роботі головного мозку, крововиливи, кістозні новоутворення, злоякісні пухлини і травми, отримані електричним струмом, можуть стати причиною порушень у роботі дихальної системи. У разі набряків головного мозку відбувається здавлювання центру, що відповідає за регуляцію системи дихання. Для встановлення діагнозу необхідна магнітно-резонансна томографія. Вона дає змогу максимально точно визначити місце локалізації патологічного процесу.

Крім основних 3 груп чинників, що впливають на розвиток задишки, існує і низка другорядних. Вплив їх на роботу дихальної системи не менш значущий.

Причиною сильної задишки у собаки можуть стати патологічні стани ендокринної системи. Проблеми в обмінних процесах організму різко негативно впливають на всі життєво-важливі функції.

Не своєчасне виведення отруйних компонентів, отриманих в результаті метаболізму, провокує проблеми з кровоносною системою (розвивається цукровий діабет), сечовидільною і статевою системою (інтоксикація організму за недостатності ниркових структур).

Не рідко в разі порушень процесів обміну речовин страждає печінка, яка є природним фільтром організму. Велике скупчення токсичних речовин проникає назад у кров’яне русло, що дає в результаті загальне отруєння організму. До групи ризику належать собаки після піроплазмозу. Для діагностики проводять спеціальні печінкові проби, біохімічний аналіз крові та ультразвукове дослідження.

Задишка може бути результатом фізіологічних причин. Спровокувати проблеми з диханням здатне сильне ожиріння і погана фізична підготовка.

Фізіологічною задишкою є та, яка виникає у самки під час і одразу після пологів. Важливо відзначити, що за наявності гарячкових станів у вихованки, велика втрата крові, виверження шлункового вмісту і порушення координації — привід негайно звернутися до ветеринарного фахівця.

Навіть після важких пологів — задишка у собаки не повинна тривати більше 24 годин. Причин післяпологової задишки безліч і при несвоєчасному зверненні до фахівця, тварина може загинути.

Порушення в процесі актів вдиху і видиху відзначаються при розвитку анемії (недокрів’я). Дефіцит залізовмісного білка в організмі провокує кисневе голодування всіх тканин на клітинному рівні. При анемії, задишка у вихованця діагностується і в стані повного спокою.

Причиною задишки може стати стресовий стан. Вивільнення гормональних речовин, провокує підвищену стимуляцію міокарда, посилюючи загальну швидкість просування крові по організму.

Сильний стрес тварини не повинен залишитися без уваги власника. Вихованця важливо ізолювати в прохолодне місце, перебувати поруч, погладжуючи область грудної клітки.

Не рекомендується насильно змушувати тварину приймати їжу або пити, а також укладати в горизонтальне положення. Пов’язано це з тим, що відмова лягати у собаки може бути спровокована сильним наповненням легеневих структур повітрям. Різка зміна положення тіла і натискання в ділянці грудної клітки може стати причиною розриву тканин легенів.

Задишка виникає також у разі інфекційних патологій респіраторного тракту (трахеобронхіту). Також причиною порушення дихальної функції у собаки стає злоякісна пухлина молочних залоз.

До розвитку легеневих інфекцій більше схильні молоді собаки. Існує також породна схильність до розвитку задишки. Всі собаки брахіцефали мають генетичну схильність до розвитку задишки через звужені ніздреві простори, колапси гортані, подовжене м’яке піднебіння, спровоковані особливостями будови черепа.

Дихання у брахіцефалів завжди відрізняється галасливістю, особливо при випробуванні собакою стресу. У спекотний період пори року і за підвищеної вологості, представники брахіцефалічних порід зазнають труднощів з диханням.

У собак гігантських порід з надмірною масою тіла існує природна схильність до розвитку кардіопатій і застійних явищ у міокарді, що провокують серцеву недостатність. Декоративні породи собак мають схильність до розвитку хронічних запалень бронхіального дерева, а також мітрального клапана.

Ознаки, характерні для задишки

Фізіологічно нормальним процесом є поява задишки у вихованця після активних фізичних навантажень. Через певний проміжок часу, задишка зникає, дихання відновлюється. При цьому стан вихованця не повинен зазнавати змін.

Патологічна задишка виникає навіть у стані спокою. Такий стан має привернути увагу власника. Існує кілька видів порушень дихальної функції:

• Експірація — виникає при запаленнях бронхіального дерева та нападах астми. Характеризується коротким вдихом і тривалим видихом.
• Інспірація — розвивається при набряках легеневих структурах, проникненні сторонніх предметів у респіраторний тракт, травмах. Характерний стан для інспірації — важкий і гучний різкий вдих.
• Змішаний тип — характерний для запальних процесів у легенях, недостатності міокарда і гострих стадій запалень. Виникають проблеми з актом вдиху і видиху.

Загальна симптоматика при розвитку задишки має такий вигляд:

• тварина посилено намагається дихати на повні груди, але в неї виникають проблеми;
• закриваючи пащу, собака не може дихати;
• виникнення хрипів і свистячих звуків, що нагадують здавлювання;
• зміна забарвлення видимих слизових оболонок (ціанотичність або блідість);
• виражений кашель.

Собака виявляє занепокоєння, а надалі розвивається апатія. Вихованець приймає вимушену позу, широко розставляючи грудні кінцівки та витягуючи шию.

Необхідно своєчасно звернути увагу на характерні ознаки задишки і звернутися до фахівців за консультацією. Деякі стани вимагають невідкладної допомоги.

Діагностика та лікування у ветеринарній клініці

Порушення акту вдиху і видиху після активних пробіжок або взяття бар’єрів — нормальний стан тварини. Задишка у собаки в спокійному стані спостерігатися не повинна.

Відзначивши у вихованця характерні симптоми недостатності дихання, важливо звернутися до ветеринара. На прийомі у лікаря хворій тварині проводять загальний огляд і оцінку стану. Також призначаються різні лабораторні аналізи та інструментальні дослідження. Вони допомагають виявити причину, що спровокувала розвиток задишки.

Проведення аускультації в ділянці грудної порожнини дає змогу виявити шуми і порушення серцевого ритму, що вказують на розвиток проблем із міокардом. У разі захворювань респіраторного тракту чути хрипкі звуки і свист.

Хворобливі відчуття в ділянці черевної порожнини вказують на розвиток гострих станів. Вони вимагають негайної терапії.

Причиною може бути гостре розширення стінок шлунка через скупчення великого об’єму рідини.

Додатковими дослідженнями є рентгенографічне дослідження органів грудної порожнини, бронхо- і ларингоскопія, загальний клінічний аналіз крові, електрокардіограма, серологічне дослідження крові за підозри на наявність вірусної інфекції. Ультразвукове дослідження серця призначають у крайніх випадках.

У разі серйозних порушень у диханні, що загрожують життю тварини, лікар рекомендує помістити її в стаціонар. Лікування починається відразу для стабілізації загального стану організму хворого. Надається доступ до кисню, за необхідності проводиться інтубація.

Важливими складовими невідкладної допомоги тварині при порушенні актів вдиху і видиху є кардіопідтримка. Застосовуються діуретичні та судинорозширювальні медикаментозні засоби.

Залежно від основного чинника, що спровокував розвиток задишки у собаки, курс терапії складатиметься індивідуально. Загальна приблизна схема лікування при задишці у пацієнта, виглядає наступним чином:

• госпіталізація собаки і поміщення в бокс із подачею кисню;
• зниження стресу шляхом введення седативних препаратів;
• видалення транссудату, що скупчився між легенями і грудною порожниною (плевроцентез);
• призначення діуретиків для усунення набряків внутрішніх органів.

Якщо тварина страждає від бронхіальної астми, власник завжди має бути напоготові. У разі розвитку нападу необхідно діяти без зволікання, оскільки тварина може задихнутися через кілька годин або навіть хвилин.

Екстрених заходів необхідно вживати і в разі задишки, що виникла в улюбленця внаслідок запущеної форми запалення легенів. Знизити набряк слизових оболонок допомагають протигістамінні препарати.

Якщо напад астми почався раптово, необхідно викликати ветеринарного лікаря додому і вжити заходів невідкладної допомоги, які полягають у таких пунктах:

• Взяти людський антигістамінний препарат (підійде Лоратадин або Супрастин), розтовкти половину таблетки для собаки вагою до 8 кг і втерти в під’язиковий простір.
• Відкрити всі кватирки і вікна, увімкнути за можливості кондиціонер або ж вентилятор. Таким чином, циркуляція повітря в приміщенні зміниться і полегшить можливість зробити нормальний вдих і видих тварині.
• Провести масаж ділянки грудної клітки, спини та мочок вух.
• Ввести імуномодулювальний препарат (Катозал, Вітазал або Гамавіт), розраховуючи дозування згідно з доданою інструкцією. Ін’єкцію роблять внутрішньом’язово в усі чотири кінцівки рівномірно.

В екстрених випадках приступають до реанімаційних маніпуляцій — штучної вентиляції легенів і закритого масажу серця.

Профілактика задишки у собак

З метою профілактики розвитку задишки, необхідно регулярно проводити огляди у ветеринарного лікаря, незалежно від того, хворіє тварина або ж виглядає просто апатичною і пригніченою без інших виражених симптомів.

Собаки брахіцефалічних порід і улюбленці, які мають в анамнезі бронхіальну астму, мають бути під постійним контролем не тільки ветеринара, а й власника. Господар собаки має бути готовим до розвитку нападу і мати під рукою номер ветеринара та необхідні ліки в аптечці.

Частою причиною проблем з диханням стають респіраторні інфекції. Несвоєчасне лікування гострих стадій вірусних і бактеріальних інфекцій, призводить до переходу на хронічний перебіг, тим самим погіршуючи стан організму собаки. На тлі недостатності легеневих структур, розвиваються різні кардіоміопатії.

Головні відкриття у догляді за улюбленцями 2025 року.