Виникнення дихання у кішки з відкритим ротом, що супроводжується прискореними зітханнями і видихами, називається задишкою. Пов’язана задишка з різкою нестачею кисню, що надходить в організм, що провокує гіпоксію мозку.

У ветеринарії, як і в людській медицині, існує два види задишки — спровокована фізіологічними факторами і патологічними змінами. Задишка фізіологічного типу є оборотним станом і зазвичай не потребує втручання лікаря. Якщо ж задишка виникає на тлі серйозного захворювання, то вона потребує лікування, що дає змогу усунути основний чинник.

Важливо пам’ятати, що задишку, яка з’явилася у кішки, не можна ігнорувати і важливо поставитися до цього прояву серйозно. Прискорені вдихи і видихи — свідчить про порушення в роботі організму, що іноді загрожують здоров’ю і навіть життю тварини.

Види задишки

Визначити, що кішка страждає від задишки, можна.

Основними ознаками є:

• поява специфічних свистячих і хрипких звуків;
• кішка хапає повітря з відкритим ротом, але видих відбувається не повноцінно;
• тварина приймає не характерну (вимушену) позу, намагається лягти, але починає задихатися;
• дихання здійснюється не природним для кішки чином — через рот (це провокує блідість слизових оболонок ротової порожнини та її сухість), відзначається ціанотичність.

Залежно від захворювання, що спровокувало задишку, розрізняють кілька видів:

• рідкісне дихання — брадипное. Цей вид виникає за недостатності функціональних особливостей певних центрів, розташованих у головному мозку;
• часте дихання — тахіпное, характеризується неглибокими вдихами та видихами, що виникають за патологічних станів крові та гарячкових станів.

Фаза задишки також має свою визначеність, так виділяють:

• інспірація — важкий вдих і нормальний видих;
• експірація — важкий видих і нормальний вдих;
• змішана задишка — характеризується важкими вдихом і видихом.

Задишка обумовлена фізіологічно

Фізіологічний тип задишки у кішок розвивається в результаті природних процесів життєдіяльності та для її усунення немає необхідності проводити спеціалізоване лікування. Задишка, що виникає під час стресових факторів або ж неблагополучних умов, самостійно зникає, а дихання кішки повертається до норми.

Основними причинами розвитку фізіологічної задишки у домашніх кішок є:

• Стреси та психоемоційні навантаження. Задишка розвивається на тлі секреції надмірної кількості гормону — адреналіну, в системний кровотік. Цей гормон провокує посилену роботу міокарда. На цьому тлі різко підвищується потреба в кисні і для заповнення його нестачі, тварина посилено і часто дихає, відкриваючи рот.
• Стреси організму фізичного типу. Під час активних ігор, швидкого бігу і стрибків, серцевий м’яз скорочується швидше, а необхідний кисень розтрачується швидше. Для заповнення дефіциту тварина починає частіше дихати, ніж коли перебуває в стані спокою. Подібна реакція організму спостерігається і в разі перегрівання організму.
• Пошкодження грудної клітки. Якщо тварина зламала ребра в результаті механічної травми, вона відчуває біль, зі свого боку провокуючи стресовий стан. Кішка на тлі больових відчуттів починає дихати часто і поверхнево, відкриваючи пащу. У таких випадках не варто зволікати і важливо звернутися до ветеринарної клініки за кваліфікованою допомогою.

Фізіологічно зумовлена задишка має низку характерних ознак. Кожен власник має знати, які симптоми характерні для фізіологічної задишки, щоб надалі своєчасно відрізнити її від патологічної. Так, ознаками фізіологічної задишки є:

• Полідипсія (посилена спрага) — кішка багато п’є води після активних фізичних навантажень, стрибків і бігу, після того як гралася, а також сильно дихає;
• Занепокоєння — кішка може виявляти явне занепокоєння, зіниці розширені, а дихання збите (явна ознака стресу, можливо тварина тікала від розлюченого супротивника);
• Млявість і апатичність — при перегріванні під прямими сонячними променями, кішка намагається знайти прохолодне місце і здається млявою, дихає досить часто і поверхнево.

Патологічна задишка

Патологічний тип задишки у кішок не є самостійним захворюванням. Це тільки одна з явних ознак порушень в одній із систем організму. Приводом для звернення до ветеринара є виникнення проблем з диханням у кішки на постійній основі і не пов’язаних з фізіологічними факторами (постійна активність, спекотна погода, вагітність).

В умовах ветеринарної лікарні тварині будуть проведені всі необхідні діагностичні заходи, що дають змогу встановити справжню причину появи задишки. Зазвичай патологічний тип задишки розвивається при порушеннях у роботі органів респіраторного тракту.

У разі ураження верхньої частини респіраторного тракту (запалення гайморових пазух, ринітів), виділяється велика кількість слизу, що закупорює дихальні шляхи. У деяких випадках причиною задишки стають поліпози, чужорідні тіла, що застрягли у верхній частині респіраторного тракту.

Крім цього, причиною патологічної задишки стають:

• Захворювання нижньої частини дихального тракту. Різні ускладнення запальних процесів у легеневих структурах, при яких гнійний ексудат накопичується в області альвеолярного простору. Це провокує сильне отруєння всього організму, на тлі якого з’являється задишка з підвищенням температурних показників тіла.
• Іншою причиною задишки при ураженні нижніх дихальних шляхів стає астма. Бронхіальна астма є окремим видом патології легенів, що супроводжується сильними нападами задишки.
• Захворювання міокарда і судин. Задишку провокує і гіпертрофічна форма кардіоміопатії кішок. Патологічний процес характеризується порушенням загального кровотоку через потовщення стінок міокарда. На тлі цього розвивається гіпоксія — кисневе голодування. Особлива небезпека гіпертрофічної кардіоміопатії — невираженість симптомів і як наслідок, пізній початок терапії. Якщо кішка, яка не має ожиріння, важко дихає навіть після невеликих фізичних навантажень, варто запідозрити порушення в роботі серця і звернутися до ветеринарної клініки.
• Патологія головного мозку. Рідкісне важке дихання — брадипное, свідчить про злоякісне новоутворення, що вражає центральну нервову систему, а якщо точніше, певний відділ мозку, який регулює акт дихання. Крім задишки у кішки при патологіях центральної нервової системи з’являється хитка, невпевнена хода, виверження шлункового вмісту і виражені запаморочення.
• Патології органів кровотворення. Порушення в акті дихання і задишку провокують такі небезпечні стани, як залізодефіцитна анемія в запущеній стадії. Різка нестача гемоглобіну призводить до млявості й апатичності кішки, вона стає сонливою, а кінцівки прохолодними.

Нерідко причиною задишки стає гіподинамія тварини та ожиріння. Якщо кішка страждає від зайвої ваги, то крім інших проблем у тварини відзначається задишка через нестачу кисню в тканинах і клітинах організму.

Після звернення до ветеринарної лікарні тварині проводиться ретельне обстеження. Основними критеріями для постановки діагнозу, що викликав задишку у пацієнта, є:

• загальний клінічний огляд, що містить аускультацію для прослуховування серцевого ритму й акту дихання;
• рентген в області органів грудної клітки;
• електрокардіограма;
• магнітно-резонансна або комп’ютерна томографія;
• загальний клінічний аналіз крові.

Після проведення лабораторних досліджень лікар призначає лікування, головним завданням якого є усунення чинника, що спровокував задишку. Застосовуються методики, що дають змогу стабілізувати стан пацієнта — кисневі маски або ж поміщення тварини в кисневу камеру. У разі небезпечних станів, що загрожують життю хворої тварини, проводиться штучна вентиляція легенів.

Патологічні процеси в респіраторному тракті мають на увазі застосування медикаментозних засобів бронхолітичної та протизапальної дії. Небезпечні стани кішки вимагають госпіталізації. Діагностований чужорідний предмет у респіраторних шляхах вимагає негайного вилучення, а для зняття набряклих станів вводяться сечогінні засоби. Можливе проведення інтубації, здійснюваної під загальною анестезією.

Напад бронхіальної астми купірують негайно шляхом введення гормональних речовин — кортикостероїдів. Також паралельно вводяться бронхорозширювальні медикаментозні засоби для полегшення дихання.  Патології серцево-судинної системи, що спровокували задишку у кішки, лікуються шляхом введення бета-блокаторів, а також діуретиків, що сприяють якнайшвидшому виведенню рідини з організму.

Пошкодження центральної нервової системи лікувати не так просто. Пухлинні процеси, виявлені в головному мозку, лікують залежно від стадії та злоякісності. Як правило, лікування полягає в призначенні хіміотерапії та опроміненні. Травми механічного характеру, що ушкоджують цілісність грудної клітки, потребують виведення повітря, що проникло в ділянку грудного відділу. У деяких випадках проводять дренажування.

Профілактичні заходи, що дозволяють запобігти патологічній задишці у кішки, зводяться до виконання кількох правил.

Серед них основними є — збалансованість раціону харчування (належний вміст білкових, вітамінних, жирових і мінеральних компонентів).

Важливо стежити за тим, щоб тварина в літній період часу не перебувала під відкритими сонячними променями, у такий спосіб запобігаючи перегріванню. У вихованця завжди має бути доступ до чистої та свіжої питної води. Уважний власник кішки повинен відзначати будь-які зміни в стані вихованки і в разі нездоров’я звертатися до ветеринарного лікаря.

Як змінився світ тварин у 2025 році — наш погляд.