Захворювання, що виникають у собак у ювенільному або передпубертатному віці (до настання статевої зрілості) можуть мати безліч причин. У деяких випадках ці захворювання позначаються на репродуктивній системі тварини загалом.

Однією з таких патологій є ювенільний вагініт у самок, що викликає занепокоєння у власників.

Важливо розуміти, що провокує розвиток подібного стану і які терапевтичні заходи можуть нашкодити. Адже агресивне лікування в деяких випадках не виправдане.

Що таке ювенальний вагініт

Запальний процес, що локалізується в слизових оболонках піхви, називається вагінітом. Причиною частіше виступає інфекційний фактор. Ювенільний вагініт належить до особливої форми запального процесу в слизових оболонках піхви, який діагностують у самок до репродуктивного періоду, він самостійно завершується в момент настання статевого дозрівання.

Одним з основоположних чинників розвитку ювенільного вагініту є підвищена секреція специфічного слизу залозами піхви. Запальний процес виникає в момент приєднання секундарної мікрофлори.

Відмінною особливістю ювенільного вагініту є відсутність можливості зараження інших тварин навіть у разі тісного контакту.

Річ у тім, що запалення провокують мікроорганізми — комменсали та симбіонти, які є частиною нормальної мікрофлори піхви. У певних умовах вони починають посилено розмножуватися і розвиватися.

Серед чинників розвитку ювенільного вагініту у собак, виділяють ендокринні розлади. Патологія зустрічається у самок до моменту настання першої статевої охоти. Проявляється ювенільний вагініт виділенням рідкого слизового секрету з петлі. Може мати жовтий або зеленуватий відтінок і кремоподібну текстуру.

Крім занепокоєння тварини, розвиток ювенільного вагініту рідко проявляється іншою симптоматикою. У деяких випадках може відзначатися млявість тварини та підвищення температурних показників тіла.

У зв’язку з тим, що ювенільний вагініт ендокринної природи походження, диференціювати його від захворювань матки, герпетичних інфекцій і трихомонозних вагінітів досить просто. Провокують ювенільний вагініт частіше кишкові палички, стафіло- і стрептококи. Активність умовно-патогенної мікрофлори зумовлена різкою зміною імунного статусу. Нерідко ювенільний вагініт відзначається у самок до настання статевої охоти на тлі зміни молочних зубів на постійні. Крім цього, чинниками, здатними вплинути на розвиток патологічного процесу, є:

• порушення гігієнічних норм утримання тварини;
• неправильно складений раціон харчування (відсутність або низький вміст важливих мікроелементів і вітамінів у раціоні, а особливо вітаміну А);
• реакція організму на введення вакцин;
• стресові стани тварини (зміна власника, переїзд на нове місце);
• переохолодження.

Знизити прояв ювенільного вагініту в улюбленця можна, уважно вивчивши провокувальні чинники та за можливості їх ліквідувавши.

Симптоми ювенального вагініту у собак

Перші симптоми патологічного процесу можуть відзначатися у цуценят, починаючи з віку 2-3 місяців. Власник може помітити появу рясних гнійних виділень з петлі, занепокоєння тварини, що проявляється постійним вилизуванням статевих органів.

У деяких випадках, на тлі запалення у самки з’являється свербіж, вгамувати який тварина намагається самостійно — тертям об тверді поверхні, спробами викушувати ділянки, що сверблять, зубами.

При ювенільному вагініті, загальний стан тварини рідко змінюється. Вихованець залишається життєрадісним, цікавим і активним. Не позначається розвиток запального процесу і на апетиті тварини.

Поява виділень з петлі, навіть за підозри на ювенільний вагініт — привід звернутися по допомогу до ветеринарної клініки. Спеціаліст проведе необхідні дослідження для виключення спадкових чинників з порушеннями в будові статевих органів. Необхідне проведення цитологічних досліджень взятих мазків відбитків із піхви. Це дасть змогу виявити можливі патології, крім ювенільного вагініту, що мають серйозніші наслідки для організму тварини.

Чи варто лікувати ювенільний вагініт у собак

Ювенільний вагініт, що виник у улюбленця, проходить самостійно без особливого лікування з настанням першої або другої тічки у тварини. Після самостійного лікування, патологічний процес цього виду не виникає. Рецидиви не відзначаються.

Спроби лікування ювенільного вагініту у самок системними протимікробними засобами не дають позитивних результатів. Але при цьому порушується робота внутрішніх систем організму, що надалі може стати причиною інших проблем. Виділення з піхви можна призупинити шляхом спринцювань антисептичними розчинами. Як тільки санацію буде скасовано, виділення з піхви знову з’являться.

Специфічного лікування ювенільного вагініту у собак немає.

Завдання власника — проаналізувати стан тварини і виявити чинники, які можуть стати причиною ослаблення імунної системи. Можливо причина порушення резистентності — зміна корму, нестача вітамінів або ж відсутність належних умов утримання.

Домашні улюбленці у 2025: натхнення кожного дня.