Аналізи сечі у ветеринарії — дослідження, яке необхідне за багатьох хвороб домашніх улюбленців, проте власники часто нехтують цим призначенням з однієї-єдиної причини: важко зібрати зразок.

Але що робити, якщо ветеринар підозрює у вашої кішки чи собаки хворобу нирок або сечокам’яну хворобу? Або ці діагнози встановлені і необхідний постійний контроль стану? Досвідчені власники і ветеринари придумали масу способів зібрати якісний зразок.

Вимоги до зразка сечі

Звісно, найбільш інформативна перша ранкова сеча. І якщо з собакою ця проблема вирішується просто, то кішки гуляють самі по собі, ночами мають право не спати, а займатися своїми котячими справами, і яке сечовипускання в улюбленця буде першим, питання складне. Тому з кішками цим правилом можна знехтувати.

Як і в людей, у тварин брати краще середню порцію сечі, але кішки ходять у лоток, у дрібних порід собак об’єм сечовипускання не настільки великий, щоб його варто було ділити, а пси взагалі мочаться порційно. Тому тут — що зібрали, те й добре.

Чистота зразка — те, за що слід битися, адже брудний зразок з великими шансами дасть некоректний результат. Не можна збирати сечу з підлоги, зливати в забруднені ємності.

Термінів зберігання зразка слід дотримуватися, інакше результат, знову ж таки, буде спотворений. За кімнатної температури сеча зберігається не більше години. Якщо ви не можете доставити її в лабораторію в цей термін, відразу поставте пробу в холодильник.

Як зібрати сечу в кішки або кота

Вам знадобляться:

• лоток, ретельно вимитий або, що краще, новий;
• стерильний шприц об’ємом 5 або 10 мл;
• контейнер для сечі або калу з аптеки;
• невсмоктувальний наповнювач для лотка.

З лотка потрібно висипати старий наповнювач, добре вимити його з мийним засобом, ретельно прополоскати і висушити. Якщо дно лотка подряпане або пошкоджене якимось іншим чином, краще придбати спеціальний недорогий лоток для збору сечі.

Багато кішок готові одноразово скористатися лотком і без наповнювача. Якщо це не ваш випадок, тоді знадобиться щось, у чому улюбленець зможе покопатися, на що підвестися, щоб не замочити лапки. Для цього можна придбати щось на вибір:

• спеціальний наповнювач для збору сечі в зоомагазинах і ветаптеках (одного пакета вам, найімовірніше, буде замало);
• коктейльну соломку в супермаркеті (потім її потрібно нарізати);
• гальку для акваріумів у магазинах акваріумістики (її можна використовувати багато разів, але між застосуваннями необхідно ретельно мити, кип’ятити і просушувати).

Можна придумати й інші варіанти наповнювача, головне — щоб він був чистим і не вбирав рідину. Особливо вибагливим щодо лотка тваринам, можливо, доведеться запропонувати кілька варіантів на вибір.

Якщо у кішки гостра стадія циститу і вона не ходить у лоток, візьміть одноразову поглинаючу пелюшку і постеліть її клейонкою догори в уподобаному твариною місці. Підійде і харчова плівка. Підлогу застеляти обов’язково: навіть на ретельно вимитій є залишки мийних засобів, пил і шерсть.

Збір сечі у кішок вимагає від власників часу. Не варто проявляти підвищену увагу до туалетних справ улюбленця, кішки доволі сором’язливі і тварина може відмовитися йти на лоток у таких умовах. Орієнтуйтеся на слух і раз на годину перевіряйте підготовлені для збору аналізу місця.

За допомогою стерильного шприца помістіть 5-10 мл сечі в стерильний контейнер.

Як взяти сечу в суки

Вам знадобляться:

• плоска тарілка або контейнер;
• стерильний шприц об’ємом 5 або 10 мл (необов’язково, але може стати в нагоді);
• контейнер (баночка) для сечі або калу з аптеки.

Якщо у вас дрібний собака, привчений до лотка, дотримуйтесь рекомендацій для котів. Привченим ходити на пелюшку собакам можна цю пелюшку просто перевернути.

Зі збором сечі у середніх і великих собак доведеться повозитися. Потрібно взяти з собою на прогулянку чистий плоский посуд, наприклад, тарілку (якщо емальований — без дефектів поверхні). Найскладніше — постаратися своєчасно підставити посуд під струмінь. Собаку краще привчати до таких маніпуляцій заздалегідь, але спокійні вихованці дозволяють зібрати сечу з першого разу.

Якнайшвидше перемістіть сечу з ємності в баночку, що закривається.

Як зібрати сечу в кобеля

Вам знадобляться:

• чиста пляшка з-під води;
• стерильний шприц об’ємом 5 або 10 мл;
• контейнер для сечі або калу з аптеки.

Принцип такий самий, як у сук. У чомусь збір сечі у псів навіть зручніший, якщо використовувати саморобне пристосування. Вам знадобиться пластикова пляшка з-під води — звичайної, не солодкої газованої води і краще не мінеральної. Пляшку потрібно ретельно вимити, зокрема корок і шийку. Потім зріжте частину стінки пляшки, залишивши області біля денця і горла. На горло поверніть корок. Зрізана частина не повинна бути занадто великою — конструкція втратить жорсткість, а це незручно. Але й занадто вузьку щілину вирізати не варто, тоді складніше буде зібрати в пляшку зразок.

Для переливання проби шприц знадобиться абсолютно точно: іншим способом акуратно перелити сечу з пристосування в контейнер практично неможливо.

Що робити, якщо треба терміново?

Якщо стан вихованця не дає змоги зібрати сечу вдома, зверніться до ветклініки. Досвідчений лікар може зібрати сечу, масажуючи сечовий міхур тварини. Якщо і це не допомагає, терміново взяти пробу можна методом цистоцентезу. Цей же спосіб застосовується для збору аналізу на бактеріологічний посів.

Цистоцентез — це пункція сечового міхура. Найкраще проводити цю процедуру під контролем УЗД. Тварині виголюють невелику ділянку шерсті на животі, обробляють її антисептиком і вводять у сечовий міхур через черевну стінку шприц об’ємом 20 мл, у який і набирають сечу. Анестезія для цієї процедури потрібна вкрай рідко, прокол безболісний. Досвідчений лікар може провести операцію і без УЗД, намацавши ділянку шийки сечового міхура — найбезпечніше місце для пункції.

Метод цистоцентезу широко застосовується для забору сечі в Європі. Деякі клініки намагаються зробити його «золотим стандартом», але в нього є такі недоліки:

• вартість процедури відносно висока;
• інвазивність (потрібне втручання в роботу організму — прокол черевної стінки і стінки сечового міхура, що загрожує ускладненнями, які трапляються, однак, вкрай рідко)
• неможливість оцінити стан уретри, а в ряді випадків тварини страждають від запалення саме цього органу, в сечовому міхурі ж усе гаразд);
• спотворення результатів аналізу: у пробі може виявитися підвищеним вміст еритроцитів, однак якщо повідомити лікаря, що сечу збирали за допомогою цистоцентезу, він легко зможе скорегувати результати.

Однозначна перевага способу — коректні результати бактеріологічного посіву. Можна робити посів і з сечі, зібраної звичайним способом, проте в цьому разі власник повинен ідеально дотриматися всіх вимог гігієни, а лікар повинен вміти інтерпретувати такі результати, відрізняючи патологічну мікрофлору із сечовивідних шляхів від тих мікробів, які в нормі живуть на шерсті та шкірі.

Зібрати сечу в улюбленця — завдання в перший час непросте. Однак якщо дотримуватися принципів, описаних у цій статті, то все вийде. Сформується навичка, звикне тварина. У вас можуть з’явитися власні ідеї, як спростити збір урини в котів і собак. Ми будемо вдячні, якщо ви поділитеся з нами своїм досвідом, адже всі способи, які ми навели в цьому матеріалі, вигадали такі ж власники тварин, які свого часу поділилися цим досвідом з ветлікарями.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.