Різновид ушкодження механічного характеру у домашніх кішок і собак — це забій. Пошкодження характеризується порушенням цілісності судин крові та лімфи, внаслідок чого розвивається підшкірна геморагія, а ось шкірний покрив залишається, в переважній більшості випадків, абсолютно недоторканим.

Місце розташування забитого місця припухає, тварина явно виявляє занепокоєння, відчуваючи дискомфорт і хворобливі відчуття. Забита кінцівка твариною не експлуатується, кішка уникає наступати на лапу, підживає і облизує.

Особливість домашніх кішок — підвищена рухливість і цікавість, особливо у маленьких кошенят. Малюки завжди активно грають, здійснюючи запаморочливі трюки, що нерідко закінчуються травмами легкого та середнього ступеня. У деяких випадках, каліцтво може завдати інший кіт або кішка, а також собака.

Справа набагато серйозніша, якщо домашній вихованець має вільний доступ на вулицю. У такому разі ризик отримати серйозну травму у кішки зростає. Дбайливий власник кішки має знати, як відрізнити звичайний забій частини тіла улюбленця від більш серйозних ушкоджень. Які симптоми характерні для ударів кінцівок і тіла, а також у яких випадках необхідно якомога швидше звертатися до ветеринарної клініки по допомогу.

Різні переломи і серйозні вивихи небезпечні для тварини і без втручання фахівця не обійтися.

Забиття у кішок, котів і кошенят, ступені та прогноз на одужання

Залежно від ступеня удару симптоми і стан тварини будуть відрізнятися. Існує у ветеринарії певна класифікація ударів за ступенями. Розрізняють 4 ступені ударів у кішок.

До першого належать ушкодження, для яких характерним є травма внутрішньої частини шкірного покриву і підшкірної жирової клітковини. На поверхні в місці локалізації удару можуть з’являтися ранові поверхні у вигляді подряпини або ж садна. Місце пошкодження може доставляти тварині дискомфортні відчуття, відзначається припухлість і синяк.

Тривалість регенерації тканин при ударі першого ступеня надзвичайно швидка і не вимагає втручання власника або ж фахівця.

Забої, що належать до другого ступеня, частіше діагностуються у кішок на задніх лапах і обумовлені падіннями з великої висоти. Для таких ударів характерним є виражене розшарування і розриви м’язових волокон у місці пошкодження, набряклість і запальний процес. Супроводжується такий забій розвитком великої гематоми. Такий вид ушкодження іноді провокує підвищення температурних показників тіла, зміну ритму дихання і пульсації артерій.

Небезпечний третій ступінь удару діагностується досить часто, і несе серйозну небезпеку для нормальної життєдіяльності кішки залежно від місця локалізації пошкодження. Забої третього ступеня діагностуються найчастіше в ділянці хребта у кішки, супроводжуючись переломами і тріщинами кісткових структур, розривом сухожильних зв’язок і м’язових волокон.

Часто під час падінь з великої висоти травмуються не тільки кістки, а й суглоби. Після перенесеного удару і подальшого удару, тварина перебуває в шоковому стані. За відсутності своєчасної допомоги спостерігається відмирання тканинних структур у місці пошкодження. Нерідко діагностують і розлади роботи центральної нервової системи, особливо в разі пошкодження хребта та черепа.

Останній ступінь градації ударів — четвертий, найнебезпечніший, що загрожує життю тварини. При ударах четвертого ступеня відбувається серйозне розтрощення тканинних структур, дроблення кісток. Поверхневі шари шкірного покриву в місці удару відкриті для різної патогенної мікрофлори.

Проникнення бактерій і грибків у місце ураження призводить до розвитку гнійно-некротичних процесів, аж до абсцесів або ж сепсису. Забої четвертого ступеня, як правило, припадають на кінцівки тварини і врятувати їх вдається дуже рідко. Проводиться ампутація пошкодженої кінцівки і подальша тривала реабілітація вихованця.

Забиття першого і другого ступеня належать до легких, не вимагають особливого лікування, проходять швидко і самостійно за кілька тижнів. Прогноз при цьому сприятливий.

Діагностований забій третього ступеня має на увазі обережний прогноз, а у випадку з четвертим ступенем удару прогноз несприятливий.

Як визначити забій

При ударі у кішки власник навряд чи залишиться необізнаним. Отримана травма в області задніх або передніх кінцівок, призводить до того, що кішка виражено кульгає, тримає уражену лапу в підтягнутому стані, намагаючись максимально не стикатися лапою з твердою поверхнею.

Кішка перестає наступати на кінцівку, а якщо і наступає за легких ступенів ушкодження, то виражено кульгає, автоматично переносячи вагу свого тіла на інші опори. Існує кілька основних ознак удару у кішки, які допоможуть власнику запідозрити патологічний стан і відвезти тварину до ветеринарної клініки.

Основними симптомами ударів є:

• набряклість при ударі лапи в ділянці ураженої кінцівки (набряк розвивається на тлі скупчення лімфатичної рідини і крові з розірваних судин у підшкірну жирову клітковину);
• гематома (синяк) у місці ураження;
• порушення нормальної ходи у кішки і виражена кульгавість;
• тварина стурбовано намагається вилизати хворе місце, стимулюючи мікроциркуляцію для якнайшвидшого розсмоктування удару;
• підвищення температурних показників у місці пошкодження, але не локально;
• агресія вихованця при спробах власника доторкнутися до пошкодженої ділянки.

При цьому на тлі удару у кішки не повинно бути вираженого пошкодження цілісності шкірного покриву, а також порушень з боку суглоба і кісток на лапі.

Сильні або ж незначні удари першого і другого ступеня в нормальних умовах проходять протягом тижня.

Поступово знижується набряклість, нормалізується хода, тварина стає звичайною. Якщо ж забій пов’язаний з пошкодженням зв’язок або м’язових волокон, без консультації та лікування не обійтися.

Важливо знати, як правильно відрізнити справжній забій від можливого перелому або ж вивиху. Так, при переломах у кішки спостерігається візуальна зміна будови кінцівки або ж іншої пошкодженої частини тіла. Вихованець відчуває сильні больові відчуття в місці пошкодження, жалібно просить про допомогу.

Акуратно промацуючи уражену кінцівку власник зможе промацати нестабільність кістки. Крім цього, при переломах набряк розвивається не тільки в певному місці, а розподіляється на великі площі.

У разі вивихів клінічна картина має таку характерну особливість. У місці вивиху чітко визначаються межі виходу головки кістки із суглобової сумки. Кінцівка важить немов батіг, а кішка не може нею користуватися. У таких випадках вправляти кістку самостійно не можна, необхідно звернутися до фахівця.

Як лікувати забій лапи

Залежно від ступеня і сили пошкодження, лікування ударів буде відрізнятися.

Так, при ударах першого і другого ступеня рекомендується надати тварині повний спокій, допомогти прибрати набряк і гематому з правильною обробкою шкірного покриву для запобігання зараження патогенною мікрофлорою.

Кішка, яка відчуває сильний біль, стає агресивною, тому їй дозволено давати знеболювальні препарати, але тільки суворо дотримуючись зазначеного ветеринаром дозування.

Другий ступінь ударів передбачає використання протишокових засобів і прикладання холоду до ураженої ділянки. Важливо заспокоїти улюбленця, погладити і ласкаво поговорити. У домашніх умовах забій лапи або хвоста у кішки лікується застосуванням холоду для усунення набряку, а також розтирають спиртовим настоєм.

Знеболювання в домашніх умовах проводитися шляхом введення специфічних анальгетиків — кетофен або ж баралгін. З останнім потрібно бути гранично обережним, оскільки він може спровокувати підвищене виділення слини у вихованця. Якщо біль у тварини сильний, можна дати знеболювальні у вигляді уколу. Для цих цілей підійде анальгін внутрішньом’язово в дозі 0.4 мл (з розрахунку на середню вагу кішки).

Забої третього ступеня, особливо в ділянці лапи у кішки, можуть стати причиною найсильнішого шоку травматичного характеру. Викликаний такий стан різким спазмуванням судин, що зі свого боку різко негативно позначається на функціональних особливостях гепаторенальної системи. Для усунення шокового стану використовують кортикостероїдні засоби. В умовах ветеринарної клініки тварині проводять інфузійну терапію.

Важливо пам’ятати, що забій не є серйозним захворюванням, а вдавшись до профілактичних заходів, можна і зовсім уникнути патологічного стану. Необхідно постаратися уникати вільного вигулу у тих кішок, які більше часу проводять в умовах квартири.

Також не рекомендується допускати контакту кішки з іншими вуличними тваринами. При виявленні характерних ознак удару у кішки, важливо звернутися до ветеринарного фахівця з метою підстраховки. Це дасть змогу уникнути серйозних ускладнень і позбавить тварину від болю і мук.

Забій лапи — це не хвороба, і тому можлива профілактика в цьому випадку — тільки забезпечення максимально безпечних умов утримання вихованця. Коли є сумніви щодо того, що викликало шкутильгання кішки — суглобове захворювання або травма, і наскільки це серйозно — треба терміново вирушити на прийом до ветеринара.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.