Як часто глистогонити кішку — не зовсім коректне питання. Яку кішку, сферичну у вакуумі? Щоб аргументовано відповісти, потрібно набагато більше інформації — хоча б вік та умови утримання.

При призначенні глистогонного засобу ветеринарні лікарі спираються не на аналізи, а на ризик зараження. У статті я коротко розповім про найпоширеніші гельмінтози кішок і про те, як вибрати оптимальний графік обробок.

Засоби від гельмінтів досі сприймаються власниками як якась отрута: раз вбивають паразитів, значить, і для кота небезпечні. Сучасні засоби досить безпечні, щоб користуватися ними на регулярній основі, але рекомендації все одно суперечливі. Раз на рік, щокварталу або взагалі щомісяця? Будемо розбиратися.

Де кішка може заразитися гельмінтами?

Існує два джерела зараження: пряме, коли кішка проковтує інвазійне яйце, і складне — через проміжного господаря.

Гельмінтів можна підхопити:

• Через ґрунт, воду, траву — яйця ґрунтових гельмінтів (токсокари) можуть бути на будь-яких поверхнях і предметах.
• З їжею — при поїданні зараженої сирої риби, м’яса і внутрішніх органів, не тільки сільськогосподарських тварин, але, наприклад, гризунів.
• Через переносників — джерелом дипілідіозу є блохи і волосоїди, а дирофіляріоз передається через укус комара.
• Внутрішньоутробно і з молоком матері (токсокароз).

Особливо небезпечна для кішок сира річкова риба. З нею тварини заражаються стрічкою широкою (дифілоботріоз) і печінковим сисуном (опісторхоз). Магазинне м’ясо (курка, індичка, яловичина) найчастіше вільне від паразитів, крім того, їх можна вбити проварюванням або глибоким заморожуванням.

Існують рідкісні види гельмінтів. Наприклад, при проковтуванні дощового черв’яка кішки заражаються капіляріозом — ці нематоди мешкають в сечовому міхурі. У деяких областях мухи є переносниками телязіозу — очних гельмінтів. Вкрай небезпечні серцеві гельмінти — дирофілярії, широко поширені в південних регіонах.

Але найчастіше наші коти і кішки, особливо квартирні, заражаються банальними кишковими паразитами.

Симптоми паразитарної інвазії

Ознаки гельмінтозу майже завжди неспецифічні. Симптоми сильно відрізняються залежно від ступеня інвазії, віку кішки і виду паразитів. Це можуть бути:

• Порушення травлення: періодична блювота, діарея, дивні харчові уподобання, стілець темного кольору при кишковій кровотечі.
• Поганий стан шерстяного покриву (тьмяна шерсть, лупа), зниження маси тіла.
• Здуття і болючість черевної стінки у кошенят.
• Ознаки анемії (втрата крові при анкілостомозі, дефіцит В12 при дипілідіозі).

При специфічних гельмінтозах симптоми будуть залежати від того, який орган уражений. Жовтяниця і печінкова недостатність при опісторхозі, кон’юнктивіт при телязіозі і так далі. Серцеві гельмінти (дірофіляріоз) часто ніяк не проявляються аж до раптової смерті вихованця (закупорка судини мертвим гельмінтом). Хронічний дірофіляріоз викликає виснаження, задишку, набряки.

Одним з неочевидних симптомів паразитарної інвазії у кішок є кашель. Кашель характерний при міграції нематод (круглі черви) через легені.

У дорослих котів зараження гельмінтами може тривалий час протікати безсимптомно або з малопомітними розладами травлення. У кошенят, навпаки, звичайні аскариди можуть призвести до загибелі через закупорку і розрив кишечника, сильну інтоксикацію і дефіцит поживних речовин.

Чому аналізи марні?

Якщо ветеринарний лікар підозрює у кішки глистяну інвазію, як правило, призначається лікування. При цьому антигельмінтик дається двічі з інтервалом 10-14 днів, а то й 5 днів поспіль (уточнювати з ветеринаром).

Власники закономірно запитують — може, здамо кал на яйця глистів? На жаль, відсутність яєць паразитів в конкретній порції фекалій не свідчить про відсутність гельмінтів. Такий аналіз стане марною тратою часу і фінансів. А якщо будуть виявлені яйця токсокар, це не означає, що немає змішаної інвазії з огірковим ціп’яком.

Частий випадок — яйця гельмінтів не виявлені, а через пару днів власники бачать білу аскариду в блювотних масах або фекаліях вихованця.

З якого віку можна глистогонити кошенят?

Вперше дати кошенятам глистогонне можна у віці 3 тижнів. Це дійсно необхідно, коли кішка не була оброблена від глистів перед в’язкою. У разі ризику подальшого перезараження кошенят з молоком, обробки продовжують через кожні 2 тижні!

Якщо кішка-мати регулярно отримувала глистогінне, утримання квартирне і ризик зараження не дуже високий, допустимо провести першу обробку кошенят безпосередньо перед першою вакцинацією: у віці 7-8 тижнів, а потім повторно в 11-12 тижнів.

З 3 до 6 місяців кошеня повинно отримувати глистогінне щомісяця: молоді тварини сприйнятливі до зараження, а сильна інвазія гельмінтами може викликати серйозні проблеми зі здоров’ям. З півроку тактика обробок змінюється, і глистогінне дають за індивідуальним графіком в залежності від регіону і умов утримання.

Як часто глистогонити дорослу кішку?

Щоб скласти графік обробок для конкретної тварини, оцінюють в першу чергу ризик зараження. Від потрапляння в організм інвазійного яйця до розвитку дорослого паразита проходить в середньому 26-30 днів, умовно 1 місяць. Виходить, при постійному ризику зараження тільки щомісячні обробки вихованця дозволяють вважати його вільним від гельмінтів.

Щомісячні обробки для високої групи ризику

Більшості людей здається надмірним глистогонити кішку щомісяця. Хочу запевнити, що сучасні препарати досить безпечні для такого графіка. Зрозуміло, для дачі глистогонного повинні бути підстави.

Щомісяця обробляють кішок:

• У районах з дирофіляріозом. Серцеві гельмінти передаються з укусом комара. Для профілактики зараження необхідно давати препарати, що вбивають мікрофілярій щомісяця в період польоту комах. Зручно використовувати краплі на холку, що діють одночасно проти бліх і круглих черв’яків.
• Коли в будинку є люди з імуносупресією, маленькі діти, літні люди.
• Щомісячні обробки можуть бути показані кішкам на вільному вигулі, які регулярно поїдають гризунів і комах.

Щоквартальні обробки для низької групи ризику

Якщо кішка живе в квартирі і харчується промисловим кормом, глистогінне дають щоквартально (кожні 3 місяці) або рідше, що теж допустимо при низькому ризику зараження. Я своїй даю 2 рази на рік, одна з обробок — перед вакцинацією.

Обробка раз на 3 місяці не гарантує повну відсутність паразитів в організмі. Кішка може, наприклад, заразитися ґрунтовими гельмінтами — аскаридами. Але при низькій чисельності глистів і відсутності джерела перезараження випадкова інвазія пройде без симптомів і без значної шкоди для організму.

Дорослі токсокари живуть в кишечнику 4-6 місяців, після чого благополучно гинуть від старості — навіть без застосування глистогінних засобів.

Саме тому можна жити з кішкою в квартирі і не обробляти її від гельмінтів в принципі ніколи або від випадку до випадку. При цьому вихованець буде нормально себе почувати. Інше питання, що в разі раптової діареї перше, що доведеться виключати лікарям — паразитарна інвазія.

Чи можна глистогонити кішку під час вагітності та лактації?

Вагітність у кішок триває 60-70 днів, умовно — 2 місяці. Це невеликий термін, при графіку обробки 1 раз на 3 місяці застосовувати глистогонне вагітній кішці не доведеться: препарат дають перед в’язкою, а потім через 3-4 тижні після пологів.

Але ситуації бувають різні. Часто буває, що прогнастик дати забули, а то й підібрали бездомну кішку — з повним набором зовнішніх і внутрішніх паразитів і круглими боками.

Є відмінні препарати, які можна застосовувати під час вагітності. Від бліх — Фронтлайн Спот-Он або Фронтлайн Комбо, Фіприст. Фіпроніл не всмоктується в кров, розподіляючись по шкірі і сальних залозах, тому ніяк не зашкодить плодам. Також можна використовувати краплі на холку Селафорт.

Від гельмінтів кішку обробляють в останню третину вагітності (за 20 днів до передбачуваної дати пологів і пізніше).

Кішку, що годує, можна глистогонити цими ж препаратами через 2 тижні після пологів і пізніше.

Як зрозуміти, що препарат спрацював?

Відсутність загиблих паразитів у калі після дегельмінтизації не означає, що їх не було в організмі. Також це не свідчить про неефективність препарату. Найчастіше власники скаржаться на неефективність засобу при недотриманні графіка обробки. Мовляв, ми проглистогонили кошенят, а через півтора місяці — ось, будь ласка, аскарида в лотку. Правильно, не тому, що препарат не спрацював, а тому, що залишилося джерело перезараження.

Щоб бути впевненим в ефективності антигельмінтика, дотримуйтесь точного дозування за вагою і користуйтеся перевіреними засобами. При цьому діюча речовина важливіша за фірму виробника.

Висновок

Найчастіше наші вихованці стикаються з банальними кишковими паразитами. Правда, і вони діляться на круглих і плоских, тому краще використовувати засоби широкого спектру.

Як часто глистогонити кішку — щомісяця до віку півроку, а також при високому ризику зараження; раз на квартал або рідше при утриманні в квартирі. При дотриманні дозувань препарати безпечні. Важливо не використовувати народні засоби типу часнику, і людські препарати.

Здоров’я вашим вихованцям!

* Матеріал підготовлений дипломованим ветеринарним фахівцем Ольгою Шильцовою з більш ніж 14-річним стажем практикуючого лікаря.

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.