У домашніх собак, частіше, ніж у кішок, трапляються травми кінцівок. Відбувається це через собачу активність. Перевищення навантаження провокує розтягнення зв’язок і подальший вивих. Локалізація патології може бути як на передній, так і на задній кінцівці в ділянці тазостегнового суглоба.

Важливо своєчасно звертати увагу на порушення в стані здоров’я улюбленця, вживаючи відповідних заходів. Обов’язково необхідно показати тварину фахівцеві при появі припухлості в області суглоба, хворобливих відчуттів у собаки. Від швидкості звернення до фахівця залежить загальний процес відновлення улюбленця і повернення рухливості суглоба.

Причини вивиху лап у собак

Вивих являє собою зміщення головок двох кісток, які в нормальному стані стикаються одна з одною. У разі розтягнення відбувається ураження зв’язок із дрібними розривами волокон. Розтягнення і вивихи часто доповнюють одне одного, тому лікування має бути комплексним.

Спровокувати вивих лапи у собаки здатна безліч різних чинників, серед яких виділяють 2 основні групи:

• травматичні;
• вроджені.

Перша група факторів безпосередньо пов’язана з травмуючими діями. Отримати вивих у ділянці передньої або задньої кінцівки, тварина може при наїздах автомобіля, падіннях з великих висот, надмірно активних іграх.

Вроджені вивихи виникають при патологіях внутрішньоутробного розвитку плодів. У ветеринарній практиці вивих підрозділяють на такі види як:

• паралітичний — спровокований атрофічними змінами в м’язах, які зобов’язані забезпечувати підтримку суглоба;
• патологічний — виникає в разі розвитку серйозних захворювань у м’язовій і кістковій системах;
• звичний — цей вид вивихів виникає на тлі первинних вивихів (під час ушкодження відбувається порушення функцій зв’язок, спричиняючи повторний вивих за найменшого навантаження).

Так, вивихи суглобів на передніх лапах виникають внаслідок впливу травмувальних чинників, а патології в ділянці колінного і кульшового суглоба виникають у разі серйозних внутрішніх захворювань — остеопорозу або рахіту, а також у разі дисплазії.

Симптоми та діагностика патології

Перше, на що повинен звернути увагу власник собаки, — неприродна поза і кульгавість при здійсненні рухів у тварини. Залежно від місця розташування пошкодження, симптоми можуть відрізнятися. Так, якщо собака з великими труднощами вкладається на підлогу або підстилку, а після не може швидко, нормально встати, це свідчить про проблеми в області передніх лап. Це можуть бути як вивихи, так і розтягнення.

При пошкодженні області тазостегнового суглоба, тварина підтискає уражену кінцівку. Лапа при цьому нібито завалюється всередину. Собаці складно піднятися після тривалого лежання.

Якщо вивих розташований у ділянці коліна, уражена ділянка стає припухлою, собака не здатен нормально рухати кінцівкою, робить спроби направити лапу всередину.

Будь-які спроби доторкнутися до вивихнутої лапи, сприймаються твариною агресивно. Відчуваючи сильний біль, вихованець робить спроби сховатися в темне місце і відлежатися. На відміну від кішок, які стійко переносять більшість ушкоджень, зокрема й навіть найболючіші вивихи, собака проявляє занепокоєння, може скиглити, відмовлятися від їжі. Тварини, які довіряють своїм власникам, показують уражену кінцівку, в спробах попросити допомоги.

Помітивши у собаки проблеми зі здоров’ям, необхідно якомога швидше звернутися по допомогу до ветеринарної лікарні. Це дасть змогу максимально точно визначити місце розташування патології та її характеристики.

Для постановки точного діагнозу ветеринарний лікар проводить повний клінічний огляд, приділяючи особливу увагу місцю ураження. Диференціальна діагностика здійснюється за допомогою рентгенографії. Необхідно виключити таку травму, як перелом.

У деяких випадках, за сумнівних даних рентгенографії, призначається магнітно-резонансна томографія кінцівки.

Лікування вивиху лап

На підставі отриманих даних діагностики, що охоплює не тільки клінічний огляд, а й збір анамнезу, розробляється тактика подальшого ведення лікування. Вивих, хоч і являє собою досить складну травму, не повинен викликати у власника паніки.

Насамперед, до поїздки в клініку, необхідно забезпечити правильну допомогу. Перш за все, потрібно надіти на собаку намордник, навіть якщо вихованець належить до декоративних порід. Це дасть змогу унеможливити непередбачуваність і агресію тварини в разі сильного болю, що виникає під час травми.

Перш ніж транспортувати собаку до ветеринарної клініки, потрібно постаратися укласти собаку, іммобілізувавши місце пошкодження. Для цього підійдуть еластичні бинти або інша еластична тканина.

Заборонено проводити вправляння вивиху лапи в домашніх умовах самостійно. У результаті це може призвести до серйозних порушень і несприятливих наслідків.

Річ у тім, що, не маючи достатньо знань про вивихи та методи їхнього лікування, власник при спробах самостійно вправити вивих може спровокувати розрив зв’язок або ж відкриття внутрішньої кровотечі.

До моменту звернення до ветеринарної клініки необхідно накласти на уражену кінцівку фіксуючу пов’язку і стежити за тим, щоб лапа не ставала холодною. Якщо це сталося, пов’язку необхідно послабити.

Вивих, являє собою, досить серйозну травму. Лікуванням має займатися ветеринарний лікар. Найпростіше терапії піддаються не ускладнені вивихи в області грудної кінцівки. Суглоб, що зсунувся, вправляють і фіксують місце ураження еластичною пов’язкою. У деяких випадках, накладають лонгету.

Більш складні вивихи лікують відкритим шляхом. Тварину вводять у стан наркозу, роблять оперативний доступ і крім вправляння вивихнутого суглоба, видаляють паралельно утворені згустки крові або інші новоутворення, що виникли в результаті травми.

Лікувати вивих необхідно якомога швидше, оскільки відсутність своєчасно наданої допомоги призводить до утворення рубцевих тканин, що не дають можливості нормально вправити суглоб.

Після оперативного втручання лікар прописує тварині курс антибіотиків для запобігання розвитку патогенної мікрофлори в рановій поверхні, імуномодулюючі препарати і вітаміни.

Першу добу після проведення операції, тварину рекомендується тримати в стаціонарі клініки. Це дасть змогу ветеринару спостерігати за станом тварини і надати в разі потреби належну допомогу.

У період реабілітації, який становить у молодих тварин від 3 тижнів до 1.5 місяців, а у літніх собак до 2-х місяців, важливо оточити улюбленця турботою. Важливо не давати можливості втомлюватися фізично, пересунути в зручний бік миску з їжею і водою.

Домашні улюбленці у 2025: натхнення кожного дня.