Собаки — дуже рухливі тварини, для яких необхідні щоденні фізичні навантаження. Відсутність активного моціону позначається на здоров’ї улюбленця несприятливим чином, кісткова система стає крихкою і частіше піддається різним захворюванням.

Хвороби суглобів у собак важко піддаються лікуванню, особливо вивих кульшового суглоба. За цієї патології медикаментозне лікування неможливе, а хірургічне втручання — досить складна і дорога процедура.

Різновиди вивихів

Під патологією розуміють порушення функції суглоба, що виникло внаслідок зміщення його поверхні, без пошкодження цілісності кістки. Виділяють кілька різновидів вивихів:

• Вроджені — виникають у разі неправильного розвитку або будови кісткової системи. Страждають цією формою патології цуценята, і, як правило, лікування безглузде.
• Набуті — утворюються після будь-якої перенесеної травми, наприклад, у разі надмірного фізичного навантаження.
• Паралітичні — виникають унаслідок атрофії м’язів, що підтримують суглоб;
• Звичні — якщо одного разу було розтягнення зв’язок або м’язів, то надалі суглоб підтримується слабко, що є причиною для його постійних зміщень;
• Патологічні — розвиваються на тлі хвороб опорно-рухового апарату, наприклад, у разі стоншення кісткової та хрящової тканини;
• Ускладнені — в результаті зміщення кісток пошкоджуються нервові закінчення і життєво важливі судини;
• Невправні — старі травми, а також розростання нової сполучної тканини між головок суглобів.

Також вивихи поділяються на повні та неповні. При повному відбувається розрив суглобів, при неповному — є невелика ділянка, де кістки продовжують стикатися.

Крім того, вивихи поділяють за часом походження травми:

• свіжий (не більше 2-3 днів);
• несвіжий (від 3 днів до 2 тижнів);
• застарілий (понад 2 тижні).

За анатомічною приналежністю виділяють такі вивихи суглобів:

• ліктьового;
• щелепи;
• колінного або чашечки;
• тазостегнового;
• плечового.

У деяких випадках у ветеринарній практиці зустрічаються такі хвороби суглобів у собак, як вивих хвоста. Найважчим вважається вивих кульшового суглоба, але не завжди захворювання можна розпізнати вчасно.

Нерідко різні різновиди вивихів у собак дрібних порід зустрічаються в домашній обстановці. Це обумовлено тим, що маленькі собачки травмують свої кінцівки навіть під час елементарного зістрибування з дивана або крісла.

Ознаки вивиху

Вивих тазостегнового суглоба у собаки не помітити складно. Основним характерним симптомом є сильна хворобливість і зниження у тварини рухової активності. Нещасний вихованець намагається перенести вагу тіла на передні кінцівки, наступити на хвору лапу собака не в змозі. Симптоматика патології виглядає наступним чином:

• тварина жалібно скиглить, іноді скиглення переходить у виття;
• форма суглоба змінюється;
• тварина намагається підтиснути хвору лапу під тіло;
• на поверхні суглоба утворюється набряк;
• втрата апетиту;
• зниження рухової активності;
• млявість і апатія.
• закрепи;
• в ураженому місці з’являється крепітація (хрустять суглоби).

Нерідко ветеринари стикаються не з однією травмою кінцівки, а відразу з кількома. Наприклад, крім вивиху також можливий і розрив зв’язок. Вроджені патології тазостегнового суглоба можуть свідчити про таке захворювання, як дисплазія (зміщення стегна). Хворе цуценя не здатне повноцінно рухатися, застрибувати на будь-які предмети. Собака часто лежить із розведеними в сторони стегнами (як жаба). У міру дорослішання тварини симптоми дисплазії, як правило, наростають: з’являється біль у тазостегновому суглобі, особливо під час обмацування кінцівки тварини, кульгавість. Собака все рідше намагається рухатися, під час руху зад ніби вихляє.

Дисплазія часто призводить до такої травми, як розрив хрестовидної зв’язки колінного суглоба собак, адже саме це сухожилля виконує роль стабілізуючої структури під час рухової активності тварини.

Способи діагностики

Для встановлення діагнозу ветеринарному фахівцеві достатньо клінічного огляду собаки. Лікар ретельно обмацує кінцівки пухнастого пацієнта, і проводить тест на визначення рухливості (згинає і розгинає кінцівки, вислуховує наявність скрипів, клацань під час розгинання і згинання лап).

Для точнішої картини хвороби і масштабу пошкодження потрібно виконати рентгенологічне обстеження вихованця.

Рентген дасть змогу побачити, чи є розрив круглої зв’язки, чи є глибокі механічні пошкодження на голівці стегнової кістки.

Тільки після отримання результатів рентгена лікар складає детальний план лікувальних заходів.

Як усунути вивих за допомогою лікарських препаратів

Якщо всі симптоми вказують на те, що у тварини вивих кульшового суглоба, собаку необхідно терміново доставити у ветеринарну клініку. Самостійно вправляти кістку заборонено, інакше це призведе до ще більших пошкоджень і навіть до ампутації кінцівки. Тільки в умовах клініки, під загальним наркозом тварині вправляють зміщений тазостегновий суглоб.

Власник тварини може надати першу допомогу своєму вихованцеві до поїздки у ветеринарну клініку. Алгоритм дій такий:

• На ділянку хворого кульшового суглоба прикладається лід, загорнутий у тканину. Холод слід тримати не більше 15 хвилин.
• Укласти собаку на здоровий бік.
• Виключити вживання собакою їжі, оскільки в клініці обов’язково знадобиться анестезія.
• Негайно відвезти вихованця до ветеринара.

Важливо! Не слід давати собаці знеболювальні засоби, призначені самостійно, як лікувати вихованця найефективніше, підкаже тільки ветеринарний лікар.

Вивих легкого ступеня можна вправити закритим способом (без застосування хірургічного втручання) з використанням анестезії. Цю процедуру проводять тільки в перші години після травми, максимум через добу. Після такого методу нерідко трапляються рецидиви (повторне зміщення кісток). Коли може знадобитися операція на кінцівках? Якщо після травми минуло понад 24 години або є ускладнення у вигляді ушкодження кістки і суглобової капсули, вправлення вивиху проводять тільки оперативним шляхом.

Операція з вправляння вивиху кульшового суглоба може включати такі методи:

• Резекційна артропластика.
• Ушивання (дублікатура) суглобової капсули.
• Трансартикулярна стабілізація (застосування спиць, протезів).
• Протезування круглої суглобової зв’язки.

Після операції для забезпечення нерухомості травмованої ділянки застосовується фіксатор скакального суглоба.

Лікування повністю залежить від тяжкості вивиху, віку і ваги тварини. Медикаментозна терапія передбачає застосування лікарських засобів, таких як:

• хондропротектори — застосовуються для відновлення хрящової тканини, допомагають зупиняти розвиток патологічних процесів, зменшують больові відчуття;
• протизапальні засоби;
• знеболювальне для собак у разі болю в суглобах;
• харчова добавка, наприклад, Хондроїтин.

Лікарські препарати, що застосовуються для лікування вивиху кульшового суглоба, підбираються тільки ветеринарним лікарем, тому що вимагають точного дозування, розрахувати яке здатний тільки досвідчений фахівець.

Профілактика вивихів

Профілактичні заходи зводяться до виконання нескладних правил з догляду та утримання тварин:

• перед тим, як купувати цуценя, необхідно ретельно вивчити його родовід, оскільки дисплазія суглобів — захворювання, що передається у спадок;
• цуценятам і молодим собакам рекомендовано додавати в раціон харчові добавки, такі як Глюкозамін і Хондроітин;
• стежити за вагою вихованця, не перегодовувати чотириногого друга, оскільки ожиріння значно підвищує ризик виникнення травм суглобів;
• обмежити собаку від важких фізичних навантажень, що провокують виникнення вивихів.

Лікування таких травм, як вивихи кульшових суглобів, має проводитися своєчасно і тільки за допомогою ветеринарного фахівця. Самостійна терапія патології може спровокувати важкі ускладнення для здоров’я собаки, тому за перших симптомів травми, тварину потрібно терміново показати ветеринару.

Популярні породи та тренди 2025 року.