Прогресуючий патологічний процес, іменований виразкою Якобса, являє собою серйозну небезпеку для організму тварини. Особливість полягає в тому, що еозинофільна гранульома (виразка Якобса) є передвісником розвитку злоякісного новоутворення.

Еозинофільна гранульома здатна перероджуватися у фіброму або саркому за відсутності своєчасного лікування або ж у разі неадекватно призначеної терапії.

Небезпека патологічного процесу полягає також у тому, що ділянки шкірного покриву і слизових оболонок, уражені виразковими процесами, стають вхідними воротами для патогенної бактеріальної та грибкової мікрофлори. Запальний процес, що розвивається, за умови неадекватного лікування, доставляє вихованцеві масу дискомфортних відчуттів, а також може переходити в небезпечну патологію сепсис або іншими словами — зараження крові.

Причин розвитку еозинофільної гранульоми у кішок кілька. Кожен власник повинен знати, що може спровокувати виразку Якобса у вихованця і як максимально убезпечити тварину, щоб знизити ризики розвитку патології.

Причини появи виразки Якобса

Виразка Якобса у кішок, які не мають постійного господаря (кинуті безпородні або бездомні), діагностується в рази рідше, ніж у випещених домашніх породистих улюбленців. Дворові кішки мають сильнішу генетику, добре розвинений імунітет і міцне здоров’я.

Більшість породистих кішок страждає від різних хронічних захворювань в результаті близькоспоріднених змішувань. Еозинофільна гранульома є патологічним процесом, схильним до небезпечного розростання і мутації клітинних структур шкіри та слизової оболонки. У результаті запущеного не лікованого своєчасного дефекту може розвинутися рак шкіри — фіброма або саркома.

Еозинофільна виразка розвивається через вплив кількох несприятливих факторів. Основними є:

• Вірусні агенти. У домашніх вихованців, які мають в анамнезі вірусну лейкемію кішок, частіше діагностують виразку Якобса. Але у ветеринарії описані випадки діагностованої еозинофільної виразки у кішок, які не хворіли на вірусну лейкемію. Будь-який вірус, що проникає в організм кішки, підриває імунітет, послаблюючи його. На тлі ослаблення будь-яка незначна інфекція може призвести до сумних наслідків.
• Алергічні реакції. Білі кров’яні тільця (еозинофіли або лейкоцити) відповідають за реакцію імунного захисту організму в момент проникнення чужорідного білкового компонента. Причин розвитку виразки Якобса на тлі алергії кілька — пил вуличний або ж побутовий, пилок квітучих рослин, неякісні корми, медикаментозні засоби, спори пліснявих грибків, хімічні речовини.
• Паразитарна інвазія. Підвищена специфічна реакція організму на слину кровосисних паразитів — бліх і кліщів, призводить до появи різноманітних порушень в організмі певних кішок. Одним із проявів блошиного дерматиту може стати еозинофільна гранульома.

Крім причин, вчені виділили низку чинників, що сприяють розвитку виразки Якобса. Базовими факторами є:

• порушення в догляді за твариною (неправильні умови утримання та гігієни);
• незбалансований раціон харчування, відсутність вітамінних і мінеральних комплексів;
• різке зниження захисних сил організму на тлі важких вірусних і бактеріальних інфекцій;
• постійні алергії харчового типу, а також унаслідок тривалого впливу лікарських засобів;
• виснаження захисних сил організму;
• відсутність регулярної протипаразитарної обробки.

Специфічна реакція організму виникає у породистих кішок на пластиковий посуд, предмети по догляду за твариною, засоби гігієни. Досить часто, за перших проявів еозинофільної гранульоми, досить усунути провокуючий фактор і запальний процес зійде нанівець.

Визначити точну причину розвитку патологічного процесу допоможе кваліфікований фахівець на підставі проведених лабораторних даних.

Ознаки виразки Якобса у кішки

На початкових етапах розвитку захворювання, у кішки відзначається не великого розміру пляма в області верхньої губи. Рідше пляма утворюється на нижній губі, і ще рідше відзначається з внутрішньої сторони. З плином часу патологія прогресує і утворюється досить велике за площею ураження з серединкою, що постійно мокне, з нерівними краями, що виділяють відразливий запах.

Еозинофільна гранульома стає глибокою, з часом повністю роз’їдаючи м’які тканинні структури. Ознаками запущеної виразки Якобса є оголені зуби і ясна, що визирають. Лікування подібної стадії патології не дає позитивних результатів.

Відмінною рисою виразки Якобса від інших патологій на губах є повна відсутність болю і дискомфорту у тварини. Крім цього, відсутній свербіж та інші неприємні відчуття. У вихованця не змінюється апетит, ознак диспепсичних розладів також не спостерігається. Всі ознаки відсутні, але тільки на початкових етапах розвитку ураження.

З плином часу, коли виразкове ураження проникає в глибокі тканини, а через рану видно зуби, тварина відчуває сильний біль. Кішка стає апатичною, відмовляється від води та їжі. У разі сильного виснаження і приєднання бактеріальної інфекції, тварина може загинути.

Постановка діагнозу та призначення лікування

Діагностичні заходи для виявлення еозинофільної виразки полягають у кількох основних пунктах. Спочатку ветеринар проводить загальний клінічний огляд і збирає анамнез з розповіді власника. Діагноз встановлюють за характерними ознаками — тривала відсутність загоєння, зовнішній вигляд рани.

У деяких випадках, для підтвердження діагнозу, пацієнту призначається проведення біопсії. Частинки пошкоджених тканин беруть на аналіз, що дає змогу виявити можливий злоякісний процес. Призначаються також аналіз крові на визначення гормонів. Це дає можливість оцінити роботу гіпоталамо-гіпофізарної системи та кори надниркових залоз.

Серологічні дослідження крові дають змогу визначити наявність або ж відсутність специфічних антитіл до вірусу лейкемії. На підставі отриманих даних, лікар призначає максимально відповідне лікування.

Важливе значення має диференціальна діагностика. Еозинофільна гранульома має схожу клінічну картину з такими ураженнями, як інфекційне виразкове ураження, новоутворення і звичайні пошкодження слизових оболонок навколо рота. Диференціація необхідна для призначення терапевтичних методик.

Лікування еозинофільної виразки копітке і тривале, але повне одужання можливе. Головне — почати терапію вчасно, не даючи патології розвинутися до ракової пухлини. Рання діагностика — шанс тварини на нормальне існування надалі.

Терапія виразки Якобса лікарськими засобами включає в себе:

• ін’єкції глюкокортикостероїдів внутрішньом’язово — Преднізолон, Депо-Медрол;
• введення імуномодулювальних гомеопатичних засобів — Гамавіт;
• застосування протигістамінних лікарських препаратів — Тавегіл, Клемастин, Супрастин, Лоратадин;
• знищення паразитів.

Вилікувати еозинофільну гранульому за допомогою медикаментозної терапії можливо на початкових стадіях. У разі задавненого перебігу, необхідне проведення оперативного втручання з метою видалення уражених тканинних структур.

Під час консервативного лікування виразки на губі у кішки рекомендується проводити регулярні спостереження за біохімічними показниками крові та урини для своєчасного виявлення можливих ускладнень (цукровий діабет, патології гепаторенальної системи). Харчування тварини також має бути високоякісним і гіпоалергенним.

З метою профілактики захворювання еозинофільною гранульомою лікарі настійно рекомендують обмежувати контакти вихованця з різними алергічними речовинами. Кішки, які мають схильність до алергії, повинні отримувати високоякісні готові гіпоалергенні корми супер-преміум класу.

Необхідно на постійній основі зміцнювати імунні сили організму, збагачуючи раціон різними вітамінними комплексами і мінеральними добавками. Важливу частину профілактики різних патологій, пов’язаних з алергічною реакцією, займають протипаразитарні обробки та вакцинації.

На початкових етапах така хвороба як виразка Якобса лікується досить швидко й ефективно. Необхідно регулярно проходити профілактичні огляди у лікуючого фахівця, що дасть змогу вчасно помітити порушення в організмі та вжити заходів щодо їх ліквідації.

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.