Заводячи в будинку улюбленця, власник оточує його турботою, уважно ставиться до підбору раціону харчування, звертає увагу на будь-які зміни в стані здоров’я. Серед патологій, які досить часто діагностують у кішок, трапляється випадання прямої кишки.

У разі появи цієї патології у домашнього улюбленця, необхідно розуміти, як правильно вчинити і які заходи вжити для ліквідації захворювання.

Коли може трапитися

Випадання прямої кишки діагностується у тхорів, домашніх собак і кішок. Схильні до розвитку патологічного стану, як молоді тварини, так і кішки у віці старше 10 років. Внутрішні тканини прямої кишки випадають з області анального отвору, доставляючи кішці сильний дискомфорт і хворобливі відчуття.

Уважно оглянувши ділянку заднього проходу в улюбленця, власник самостійно може побачити стінки кишки, які випали і зовні нагадують пухлинне утворення. У центрі «пухлини» візуалізується просвіт. Унаслідок того, що тканини кишки, що випала, перетискаються сфінктером, відбувається порушення кровопостачання.

Уражені слизові тканинні структури стають ціанотичними і набряклими. Відсутність своєчасної терапії провокує початок некрозу ніжних тканин. Відмирання тканинних структур супроводжується зміною їхнього відтінку. Кишка, що випала, набуває чорного відтінку, а слизові покриваються виразками.

Причиною розвитку випадіння прямої кишки у кішки стає порушення функціонування м’язів сфінктера. Постійні перенапруження під час акту дефекації, проблеми з м’язами сфінктера, провокують розвиток геморою і, як наслідок, випадання кишки.

Діагностується частіше у молодих кішок і кошенят. Причина цього — незрілість кишківника та м’язів. При переході з одного виду харчування на інший відбуваються розлади випорожнення — закрепи. Часто повторювані закрепи несуть серйозну небезпеку для організму тварини. Крім цього, причинами розвитку випадіння кишки у кішки, стають:

• Гельмінтози та інфекційні ураження кишечника — провокують розвиток випадіння кишки, у зв’язку з тим, що призводять до серйозних порушень нормального функціонування кишкового тракту.
• Порушення раціону харчування — годування улюбленця кормами сумнівної якості, недотримання питного режиму провокують запори і порушення правильної перистальтики кишечника.
• Запальні процеси у самців у ділянці передміхурової залози.
• Затяжний родовий процес, важкі пологи, велика кількість плодів.

Патологія, що характеризується випаданням тканин прямої кишки, несе в собі серйозну загрозу для нормальної життєдіяльності організму. Особливо небезпечний стан для маленьких кошенят у зв’язку зі швидкими обмінними процесами, що протікають в їхньому організмі. Будь-яке зволікання з лікуванням призводить до погіршення загального стану.

Частина кишківника, що випала, не здатна нормально функціонувати під впливом зовнішніх факторів. Слизова починає пересихати, з’являється чутливість, виникають тріщини, які здатні кровоточити і є вхідними воротами для патогенних бактеріальних мікроорганізмів, що в результаті призводить до запальних процесів. 

Інфікований відросток, що випав, створює ризик розвитку сепсису, який за відсутності лікування призводить до летального результату кішки. Хворобливі відчуття, що виникають у ділянці кишки, що випала, поширюються в ділянку живота, викликаючи проблеми з дихальною функцією.

Важливо відзначити, що для кішок властива знижена больова чутливість, тому ступінь погіршення стану вихованця візуально визначити досить складно. При появі перших ознак порушень необхідно звертатися до ветеринарної клініки.

Симптоми патології у кішок

Основна ознака випадіння прямої кишки — поява занепокоєння в улюбленця. Особливо чітко проявляється занепокоєння у кішки, перед тим як здійснити акт дефекації або ж відразу після нього. Характерною ознакою є і підвищена увага до області під хвостом. Вихованець вилизує область анального отвору, намагається вгамувати свербіж, роблячи спроби почухати задній прохід об тверді поверхні — їзда на «попі».

Симптомом порушень у ділянці прямої кишки є і виникнення крові з анального отвору. Залежно від ступеня розвитку патології, прояв симптоматики буде відрізнятися. На перших етапах ділянка прямої кишки випирає тільки в процесі акту дефекації.

З настанням другого ступеня патологічного процесу, частина відростка, що випадає, не вправляється самостійно після дефекації. У зв’язку з цим вправляти кишку, що випала, можна тільки ручним способом.

Третя стадія ректального пролапсу характеризується появою при будь-яких спробах тварини напружити м’язи живота. Остання, четверта стадія, характеризується випаданням кишки навіть тоді, коли вихованець просто ходить.

Важливо обов’язково показати улюбленця фахівцеві на перших стадіях, тому що причиною появи специфічних симптомів можуть бути такі патології, як геморой, грижа прямої кишки, анальні тріщини. Точний діагноз здатний поставити кваліфікований фахівець.

Діагностика патології проводиться за допомогою візуального огляду, призначення лабораторних та інструментальних досліджень. Призначаються ультразвукове дослідження органів, розташованих у черевній порожнині, загальний клінічний аналіз крові.

На підставі отриманих даних, фахівець розробляє тактику подальшого лікування. Терапія може бути консервативною або хірургічною.

Дії у ветеринарній клініці

Діагностований на перших стадіях патологічний процес у кішки дозволяє обійтися консервативними методиками. У легких випадках, фахівець після детального дослідження проводить ручне вправлення ректального пролапсу. Призначаються препарати або маніпуляції, що спровокували появу випадіння прямої кишки і дозволяють уникнути ускладнень.

За необхідності коригують режим харчування, проводять терапію від системних гельмінтозів або протибактеріальне лікування. У разі діагностованих гельмінтозів призначають протипаразитарні препарати — Івермек або Максидин.

У більш запущених випадках ректального пролапсу консервативне лікування не матиме ефективності. Призначається оперативне лікування. Рекомендується проводити оперативне втручання в разі випадіння прямої кишки, що повторюється постійно після консервативного лікування. Спеціаліст призначає лапароскопічну маніпуляцію, під час якої стінки прямої кишки кріплять до черевної стінки. У разі розвитку некротичних змін, проводять резекцію уражених тканин, підшиваючи частину прямої кишки, що залишилася, в області анального отвору.

Після оперативного втручання ветеринар проводить консультацію і призначає протимікробні засоби.

Існують певні ризики під час проведення операції, оскільки маніпуляцію проводитимуть під загальним наркозом. Важливу частину в процесі відновлення займає організація правильного догляду за твариною після оперативного втручання.

Крім протимікробних засобів, кішці призначають знеболювальні препарати, що дають змогу усунути хворобливі відчуття у тварини. З метою запобігання інфікуванню поверхні рани, вихованцеві необхідно надіти спеціальний комір або ж підгузки.

У післяопераційний період тварина не повинна перебувати на протязі або переохолоджуватися. Важлива частина відновного періоду — сувора дієта, що виключає сухі корми і натуральні продукти, які викликають підвищене газоутворення. Годувати кішку необхідно частину, але не великими порціями.

З метою профілактики розвитку ректального пролапсу у домашнього улюбленця, необхідно дотримуватися низки важливих правил. Основними є:

• підбір якісного раціону харчування;
• вільний доступ до чистої питної води;
• регулярна протипаразитарна обробка кішки від бліх, кліщів, волосоїдів і гельмінтів.

Своєчасне лікування захворювань травної та сечостатевої системи — інфекційні ураження ниркових структур і сечового міхура, запалення передміхурової залози. Помітивши характерні ознаки ректального пролапсу, уважний власник зобов’язаний звернутися по допомогу до ветеринарної клініки. Це дасть змогу уникнути серйозних ускладнень і врятувати улюбленцю життя.

Розбір теми 2025 року.