Випадання прямої кишки (Рrolarsus recti) — це патологія, пов’язана з виходом слизового або слизово-м’язового шару прямої кишки за межі анатомічного її розташування.

Цю патологію також розглядають як випадання, виворіт ануса (Рrolarsus ani), і випадання прямої кишки з інвагінацією (Р. Cum invaginacio rectum).

Захворювання реєструється рідко. Схильні до випадіння переважно собаки, свині, коні, кролики, іноді інші тварини.

Етіологія

Пряма кишка тварини закінчується анусом. Це те місце, де власне слизова оболонка поступово переходить у серозну. На деякій відстані від ануса слизова оболонка кишки збирається в поздовжні складки і за певних обставин може виходити за межі.

Сам анус має два замикальні м’язи. Внутрішній є потовщенням самої прямої кишки, в його основі кільцеві волокна. Зовнішній складається з м’язової тканини. Вони відповідають за скорочення й утримання не тільки фекальних мас, а й самої кишки в топографічних межах.

Причиною випадання прямої кишки може бути патологія, пов’язана із запальними або дегенеративними процесами в м’язах ануса. До таких процесів можуть призвести як надто рідкі фекальні маси, так і дуже щільні, так само пухлини або поліпи.

Патологічні пологи у самок без своєчасного надання допомоги можуть надалі також бути причиною випадання прямої кишки, а може статися в момент сильних потуг.

Іноді випадіння відбувається як наслідок перенапруження м’язового апарату під час фіксації тварини під час кастрації.

У коней випадання буває пов’язане з коліками.

Статистика свідчить, що у худих тварин випадання прямої кишки більш часте явище, ніж у тварин з нормальною вгодованістю.

У кроликів випадіння прямої кишки іноді мають масовий характер. Здебільшого це реєструється на тих фермах, які повністю переведені на комбікормовий тип годівлі. Патології сприяє відсутність грубих кормів у гризунів.

Симптоми

Через анальний отвір випинається частина слизової оболонки. Спочатку вона світло-рожевого кольору, сферичної форми або у вигляді циліндра. Далі слизова стає червоно-бордового кольору, потім синьо-фіолетового. Вона збільшується в розмірах, набуває набряклості, далі стає сухою, покривається тріщинами, які місцями кровоточать.

Якщо випадання кишки відбувається з інвагінацією, то брижі каудального відділу товстого кишківника зазнають натягу. Клінічно це проявляється тим, що ділянка, яка випала, загинається догори.

Якщо слизова травмується об предмети (особливо у собак), то через деякий час утворюються некротизовані ділянки.

Якщо на початку процесу слизова цілком вправна, то з плином часу це зробити все складніше. Без надання допомоги відбувається інфікування, яке призводить до сепсису і загибелі тварини.

Діагноз

Діагностика проводиться за клінічною картиною.

Лікування

Ділянку прямої кишки, що випала, зрошують дезінфекційними речовинами, омивають і з метою зменшення набряклості накладають еластичний бинт, проводячи оберти по спіралі. При цьому необхідно провести масажувальні рухи. Після зменшення набряклості її вправляють, попередньо обробивши синтаміциновим лініментом, іхтіоловою маззю.

Якщо тварина сильно тужиться, вводять аміназин, димедрол.

Великим тваринам (коні, велика рогата худоба) застосовують бандаж. Дрібним тваринам накладають на анальний отвір кисетний шов.

Великим тваринам встановлюють «п’єдестал, поміст», так, щоб грудна частина тіла була нижчою за тазову.
Якщо слизова вкрита великою кількістю некротичних тканин або часті рецидиви, проводять резекцію кишки. Операційне поле обколюють новокаїном і всередину кишки вводять тампон, просочений таким же розчином. Кишку в ділянці ануса проколюють хрестоподібно голками з тримачем і урізають. Накладають кетгутові шви й обробляють лініментом на основі антибіотиків. Витягують інструментарій і вправляють кишку. Протягом 7-10 днів місце резекції обробляють іхтіоловою маззю або вводять іхтіолові свічки.

У разі закрепів призначають проносні речовини. У разі постійних, особливо профузних проносів діагностують причину і проводять лікування основного захворювання. Призначають в’яжучі речовини.

Проводять контроль раціону годівлі та балансують його за поживністю і механічним складом.

Профілактика

Оскільки масового характеру захворювання не має, то питання профілактики стосуються тільки збалансованої годівлі, своєчасного надання допомоги в разі патологічних пологів, проносів і закрепів.

Розраховуючи раціон слід суворо дотримуватися особливостей травлення того чи іншого типу тварин.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.