Група запальних процесів у суглобах, які завжди супроводжуються больовими відчуттями, називаються артритами. Переважна більшість запалень суглобів стосуються суглобової капсули та хряща. Нерідко до процесу залучається синовіальна оболонка внутрішньої частини самого суглоба. Ускладнення при артритах характеризуються запальними процесами в тканинних структурах, що оточують суглоб.

Артрити у кішок діагностуються рідше, ніж у собак. Крім цього, симптоми захворювання на перших етапах розвитку практично повністю відсутні, що зі свого боку ускладнює проведення диференціальної діагностики.

Власник тварини має знати основні причини розвитку артритів, а також своєчасно відзначати зміни в поведінці. Це дасть змогу надати тварині необхідну допомогу і запобігти розвитку ускладнень.

Причини захворювання

Розвиток артриту у кішок спостерігається частіше в літньому віці, але існує низка клінічних випадків, коли від запалення в суглобах страждають молоді кішки. Процеси дегенеративного характеру, що розвиваються в суглобах, найчастіше стають причиною артриту.

Молоді кішки можуть страждати від запалень у суглобах через травми або ж генетичні схильності. До групи ризику входять такі породи кішок — шотландська висловуха, мейн-кун, екзотична.

У ветеринарії визначають кілька видів запальних процесів у суглобах. Залежить градація від причин, що викликали артрит, і характеру ураження. Характер ураження буває запальний і дегенеративний.

Запальні артрити характеризуються патологічним процесом, що розвивається в синовіальній мембрані (внутрішня частина поверхні суглобового хряща). Різновидів запального виду артриту кілька залежно від причин, що його викликали. Розрізняють:

• Ревматоїдний артрит — найбільш часто діагностована патологія у кішок. В результаті аутоімунних процесів виникає порушення у функціонуванні сполучних тканинних структур. Причинами ревматоїдного артриту є важкі ураження вірусами герпесу, ретровірусними інфекціями та мікоплазмозом.
• Інфекційний артрит — процес запалення, що виникає на тлі впровадження патогенної бактеріальної або грибкової мікрофлори. Причиною інфекційного артриту можуть стати віруси або ж паразитарні інвазії.  Проникаючи в системний кровотік, інфекція потрапляє і в суглоб, супроводжуючись сильними больовими відчуттями, інтоксикацією і гарячковими станами.
• Реактивне запалення суглоба — є вторинним ураженням самого суглоба, що виникає на тлі загальної інтоксикації в разі інфекційних уражень травного тракту, сечовидільної та статевої системи, а також респіраторної системи.
• Артрит метаболічного характеру виникає на тлі порушень обмінних процесів. Часто причиною метаболічного артриту стає незбалансований раціон харчування (нестача кальцію і фосфору), а також гетерохроматоз і деякі інші патології.

Дегенеративні артрити виникають на тлі пошкоджень поверхневої частини суглоба. Розрізняють такі види дегенеративних артритів:

• Травматичний — розвивається на тлі запальних процесів унаслідок механічних травм. Різні розтягнення, удари, гематоми стають причиною виливу крові в сумку суглоба і призводять до неінфекційних запалень.
• Остеоартрит — патологічний процес, що вражає суглоби літніх кішок на тлі фізіологічного зношування. У цей процес залучені хрящові тканинні структури і кістки суглоба. Тканина кістки, що розростається, призводить до травматизації самого суглоба, він втрачає свою природну еластичність і рухливість. Під час руху у тварини відзначається характерний хрускіт.
• Функціональний — один із різновидів травматичного артриту, що розвивається на тлі серйозних пошкоджень механічного характеру. Під час сильних ударів лапами (падіння з висоти), основне навантаження припадає на коліна і колінні суглоби.

Крім видів артриту у кішок, існує і кілька типів перебігу захворювання. Розрізняють гостру форму, підгостру і хронічну. Гостра і підгостра форма перебігу захворювання характерні утворенням специфічного серозного ексудату. При цьому процес ускладнюється випаданням осаду фібрину і запальним процесом з утворенням гнійного ексудату, який розходиться на розташовані поруч м’язові та кісткові структури.

Хронічна форма артриту тривалий час протікає без видимої симптоматики. На тлі хронічного запалення суглобової сумки відбувається розростання вистилання вистилки внутрішньої частини поверхні хряща і його грануляції. У результаті патології розвивається деформація і контрактура суглобів.

Основними причинами розвитку артритів у кішок є:

• Генетична схильність — близько 70% домашніх кішок мають схильність на генетичному рівні до розвитку артритів.
• Ожиріння і зайва маса тіла — призводять до дегенеративних процесів у суглобах на тлі підвищеного навантаження на опорно-руховий апарат. Насамперед страждають кінцівки, оскільки на них припадає все основне навантаження під час здійснення стрибків.
• Порушення процесів обмінного характеру — призводить до витончення хрящової тканини, створюючи ризик розвитку метаболічного запалення суглобів.
• Сильні травми механічного характеру — призводять до подальшої нестабільності суглобової сумки у кішок.
• Інфекційні захворювання внутрішніх органів — під час проникнення в системний кровотік, різні вірусні агенти, патогенні бактеріальні та грибкові мікроорганізми здатні призвести до небезпечних наслідків для всього опорно-рухового апарату.
• Обмороження та переохолодження — є чинником, що провокує ослаблення імунних сил організму.
• Гормональні порушення — підвищене продукування організмом гормону росту призводить до аутоімунних процесів, що порушують роботу хрящової тканини і суглобів.
• Вікові зміни — дегенеративні процеси, що розвиваються у кішок після 7 річного віку в усьому організмі, зачіпають і хрящі, що в подальшому провокує початок артриту.

Симптоми у кішок

Кожен уважний, люблячий власник кішки, повинен чітко знати і розрізняти основні симптоми артриту у кішок. Це дає змогу своєчасно відвести улюбленця до кваліфікованого фахівця на діагностику і почати адекватне лікування, не допускаючи розвитку ускладнень.

Основними ознаками патології є:

• зміни в поведінці кішки — вона з великими труднощами починає спускатися і підніматися сходами, намагається менше стрибати на підвищення, а улюбленим місцем для відпочинку є підлога;
• зниження загальної активності і, що важливо, грайливості кішки;
• ходить у туалет поруч із лотком;
• поява млявості й апатії (вихованець намагається уникати спілкування з іншими тваринами і навіть господарем);
• зниження апетиту;
• у разі больових відчуттів у лапах, кішка перестає нормально доглядати за своїм шерстним покривом, особливо в тих місцях, куди їй важко дотягнутися;
• поява скутості в рухах при ходьбі, зміна ходи і кульгавість;
• зниження маси тіла на тлі відсутності апетиту.

Ознаками артриту також можуть бути деякі особливості, що з’являються у домашнього улюбленця, не властиві йому раніше, — довгі кігті, які кішка не бажає сточувати, хрускіт у суглобах під час ходьби, підвищення температури тіла в певних ділянках розміщення великих суглобів (тазостегновий, колінний).

Діагностика захворювання

Спеціаліст ветеринарної медицини при надходженні хворої тварини з підозрою на артрит, проводить загальний клінічний фізикальний огляд і призначає низку досліджень, що дають змогу підтвердити попередній діагноз. Лікар проводить пальпацію уражених суглобів, визначаючи стан і можливий ступінь порушень.

Під час діагностики призначаються такі дослідження:

• рентгенографічне досліджень, що дає змогу виявити ступінь розростання кісткових тканинних структур і звуження щілини суглобів;
• посів відібраної синовіальної рідини на присутність патогенної мікрофлори — дає можливість виявити збудника і визначити чутливість антибіотиків для подальшого лікування;
• загальний і біохімічний аналіз крові — дає змогу визначити ступінь запального процесу, а також виявити можливі супутні патології в організмі.

Результати рентгенографічного дослідження є найбільш точними. Діагноз артрит у кішки підтверджується за таких показників:

• новоутворення в кісткових тканинних структурах — відкладення солей, кальцифікатів і остеофітів;
• видиме патологічне звуження суглобової щілини;
• склеротичні утворення в субхондиральній кістковій тканині;
• потовщення і припухлість м’яких тканин навколо суглоба;
• присутність випоту в ділянці ураження.

Одна з вищеописаних структурних змін є основною передумовою до розвитку серйозних дегенеративних процесів. Але в деяких випадках рентгенографія не є показником розвитку захворювання.

Рідше у ветеринарних клініках проводяться дослідження забору синовіальної рідини і подальше її цитологічне дослідження. Зазвичай це роблять у разі ураження одразу кількох суглобів, а також у кішок у молодому віці. Проведення цитології також доцільне при дисплазіях, наявності випоту і розривах хрестоподібних зв’язок після травми.

Методи лікування

Якщо у кішки діагностовано артрит, лікувати його необхідно комплексно із застосуванням симптоматичної терапії та підтримувальних методик. Необхідно підвищити якість утримання тварини, змінивши умови і раціон харчування. Комплексний підхід дає змогу знизити больові відчуття, підтримати функції опорно-рухового апарату, а також істотно знизити ризики розвитку ускладнень.

У ветеринарії існує кілька способів лікування артритів — консервативний і хірургічний. Оперативне втручання проводять у разі розривів хрестоподібних зв’язок, нестабільності суглоба, важких дисплазій тазостегнового суглоба.

Екстрене проведення операції також можливе в разі запущених процесів із серйозними ускладненнями та за відсутності ефективності консервативного лікування.

Особливе значення в лікуванні артритів відведено правильному догляду і створенню умов для тварини. Залежно від породи улюбленця, віку і серйозності порушень, залежатимуть рекомендації фахівця. Основними умовами є:

• надання тварині з діагностованим артритом спеціального лотка з низькими бортиками, а також запобігання можливим підйомам і спускам по сходах;
• поставити миски для їжі та води у всіх місцях, де часто буває тварина;
• використовувати спеціальні поверхні, щоб кішка могла без особливих зусиль підійматися на крісло, ліжко або диван (поставити поруч пуфики або невеликі стільчики);
• підібрати підстилку для сну не тверду, а м’яку, що дасть можливість знизити біль у суглобах, а також відмінно підійдуть підстилки з підігрівом;
• регулярно вичісувати шерсть у свого вихованця, полегшуючи йому таким чином догляд за собою.

Консервативна терапія передбачає застосування знеболювальних препаратів, спеціальної дієти і харчових добавок для суглобів. Рекомендується також використання фізіотерапевтичних процедур.

Для зняття больових відчуттів у кішки при артриті, використовуються нестероїдні протизапальні засоби. Неконтрольоване застосування знеболювальних медикаментів цієї групи може стати причиною появи побічних ефектів, таких як анорексія, виверження шлункового вмісту, розлад шлунку, розлад випорожнень, інтоксикація організму при порушенні роботи нирок.

Особливо важливо перед початком лікування нестероїдними протизапальними препаратами провести тварині аналіз крові. Проводиться біохімічний аналіз на вміст кількості креатиніну, сечовини, сечовини та електролітів. Не бажано використовувати ці знеболювальні засоби кішкам з ознаками зневоднення і порушенням роботи серцево-судинної системи.

При лікуванні артритів у домашніх кішок не рекомендується застосовувати глюкокортикоїди. Незважаючи на те, що вони мають виражений протизапальний ефект, їх вплив може стати причиною підвищеного ураження суглоба на тлі різкого зниження вмісту колагену і матриксу.

Крім цього, глюкокортистероїдні речовини можуть посилити розвиток хронічних системних захворювань ниркових структур і цукрового діабету.

Використання спеціальних харчових добавок до раціону — хондороїтину і глюкозаміну, має виражену властивість уповільнювати процес дегенеративного характеру в хрящах. Ці харчові добавки сприяють швидкій регенерації пошкодженої хрящової тканини.

Рекомендується приділяти особливу увагу спеціальному харчуванню кішки. Бажано підібрати за допомогою ветеринарного фахівця готовий сухий гранульований або вологий корм супер-преміум якості з підвищеним вмістом жирних кислот, а також докозагексанової та альфа-лінолевої кислоти. У таких збалансованих якісних кормах міститься велика кількість антиоксидантів, метіоніну і глюкозаміногліканів.

Фізіотерапевтичні процедури — масажі, вправи на розтягнення, плавальні вправи мають виражений терапевтичний ефект. Але доцільно застосовувати цю частину терапії, тільки якщо тварина не чинить опір і це не приносить їй дискомфорт.

Через місяць після початку лікування артриту у кішки бажано провести повторне повне обстеження у ветеринарного фахівця. За результатами досліджень, можливо відкоригувати подальше лікування.

Профілактика

Профілактика розвитку артриту у кішки включає в себе регулярний контроль за станом суглобів тварини. Важливими аспектами профілактики патологічного процесу в організмі вихованця, є:

• профілактичні огляди у ветеринарного фахівця;
• контроль за харчуванням (не можна допускати ожиріння кішки);
• додавання в раціон спеціальних комплексів вітамінів і мінералів;
• запобігання переохолодженням і обмороженням тварини;
• нормалізація моціону кішки.

Після діагностованого артриту у тварини і наданого лікування, важливо постійно приходити на огляд з вихованцем до ветеринарного лікаря. Це дозволяє контролювати динаміку відновного періоду. Прогноз патології не завжди сприятливий, що залежить від різних факторів — віку, ступеня занедбаності процесу, супутніх патологій систем організму.

Розбір теми 2025 року.