Поява рясних виділень з уретрального каналу в улюбленця, а також поява супутніх симптомів (свербіж, занепокоєння собаки, хворобливі сечовипускання, кров або гній у виділеннях), не просто привід для занепокоєння.

Варто негайно звернутися по допомогу до ветеринара для визначення причини та призначення правильного лікування.

Характер виділень з уретри

Собаки, на відміну від домашніх кішок, вважаються менш охайними, оскільки підвищеного інтересу до чистоти своєї шерсті та статевих органів не виявляють.

Якщо власник помітив, що його улюбленець активно вилизує область зовнішніх статевих органів, необхідно уважно оглянути можливу область ураження. З препуція може виділятися каламутна або водяниста рідина. Часом виділення набувають білого, зеленуватого кольору, іноді з домішками крові.

У нормі у псів у ділянці препуція присутнє специфічне мастило — смегма. Вона являє собою суміш секрету залоз крайньої плоті, що виробляють сало, а також відмерлі лусочки епітеліальних тканин і вологи.

Специфічний секрет у псів може мати різкий запах і білий колір. У разі надмірного скупчення смегми у улюбленця за відсутності гігієни, відбувається розмноження бактеріальної мікрофлори, що провокує в подальшому розвиток запального процесу.

У складі смегми присутні умовно-патогенні бактеріальні мікроорганізми, основне завдання яких — видозмінювати жири. При рясному виділенні смегми, по всьому будинку власник може помітити краплі секрету при рясному обтрушуванні тварини. Спостерігається подібний стан як у молодих псів у період активного статевого дозрівання, так і в літніх псів, не здатних належним чином доглядати за своїми статевими органами. У таких випадках собака не відчуває вираженого дискомфорту і не проявляє занепокоєння. Смегматичні маси не спричиняють біль і свербіж. Якщо ж у виділеннях присутній гній або кров, а пес проявляє занепокоєння, активно вилизує зовнішні статеві органи або відчуває біль під час походу до туалету, йдеться про патологічні виділення.

Патологічні виділення супроводжуються низкою симптомів. Крім неприємного запаху від самих виділень, можна помітити в крапельках секрету гній або кров. На самому препуції при уважному огляді відзначається припухлість і подразнення.

Перше, що повинен зробити власник — провести обробку статевого члена собаки Хлоргексидином. Потім слід негайно вирушити до ветеринарної клініки. Пов’язано це з тим, що причин появи рясних виділень з уретрального каналу у пса безліч і всі вони вимагають індивідуального підходу до лікування.

Можливі захворювання у собак

Захворювання статевої сфери у псів — не рідкість, хоча і не можна сказати, що це часта проблема звернення власника до ветеринара.

У цьому є ще один фактор — відсутність у власника інформації про серйозність патології в області статевих органів пса. Цій частині організму приділяється набагато менше уваги, ніж наприклад, гігієнічному чищенню зубів пса. Проте, різні захворювання статевої сфери негативно позначаються на загальному стані улюбленця.

Серед поширених захворювань, які діагностують у псів у ділянці статевих органів, виділяють баланопостит, орхіепідидиміт і простатит.

Баланопостит

Запальний процес, що локалізується на початкових етапах у ділянці ніжної шкіри голівки статевого члена і препуція, що покриває крайню плоть. Основний фактор, що провокує розвиток баланопоститу у псів, — порушення балансу мікрофлори в області статевих органів. У нормі специфічний секрет (смегма), містить у своєму складі ороговілі лусочки епідермісу й умовно-патогенну мікрофлору. За відсутності правильної гігієни або ж різкого зниження імунітету, мікрофлора активізується, відзначається підвищений ріст і розвиток. Усе це призводить до запалення, яке охоплює шкіру самого статевого органу і препуціальний мішок. За відсутності своєчасного лікування, баланопостит нерідко призводить до ускладнень, таких як уретрит.

Основними симптомами розвитку баланопоститу у самця є:

• постійне вилизування статевих органів;
• присутні на краях препуція волоски склеюються через гнійний секрет;
• утворення ранок на шкірі члена;
• набряклість статевого органу.

Лікування має призначати ветеринарний лікар після ретельного огляду та інших діагностичних методів. Як терапію призначають антисептичні розчини перманганату калію або перекису водню. Після обробки наносять спеціальні мазі, що мають протизапальну та антимікробну дію.

Орхіепідидиміт

Патологічний процес, що розвивається у псів у ділянці яєчок і придатків. Запалення може виникнути внаслідок травматичних впливів механічного характеру, а також за наявності патогенної бактеріальної мікрофлори. Провокують орхіепідидиміти у псів частіше рикетсіози, стафілококова і стрептококова інфекції.

Основними ознаками розвитку орхіепідидиміту в улюбленця є:

• біль у ділянці яєчок і зміна їх у розмірі;
• підвищення місцевої температури і гіперемія шкіри в ділянці мошонки;
• виділення слизисто-гнійного ексудату з уретрального каналу.

Лікування залежить від чинників, що спровокували розвиток запального процесу в статевих придатках. Можуть призначатися знеболювальні засоби при вираженому больовому синдромі, протизапальні та антибактеріальні засоби. Курс лікування ветеринар визначає індивідуально для кожного пацієнта.

Запалення передміхурової залози

Патологічний процес частіше діагностується у псів після 6 років. Як правило, причиною розвитку простатиту у самців стає патогенна бактеріальна мікрофлора, що проникає в тканини передміхурової залози. У зв’язку з анатомічними особливостями будови сечостатевої системи у псів, сприяти розвитку простатиту можуть цистити, сильні переохолодження, сечокам’яна хвороба (запалення і застій при закупорці конкрементом уретрального каналу).

Клінічні ознаки простатиту в кобеля, проявляються в такому:

• поява крові в сечі;
• постійні виділення з уретри;
• дискомфорт і біль під час акту сечовипускання і дефекації;
• проблеми зі стільцем і зміна його форми (стрічкоподібний стілець).

У запущених випадках, за відсутності своєчасної терапії, простатит у пса переходить у складну форму, що важко піддається лікуванню. Симптомами ускладнень при запаленні передміхурової залози у самця, стають блювота, відмова від корму, гарячкові стани, слабкість тазових кінцівок.

Тому надзвичайно важливо при появі специфічних виділень з області уретри у собаки, звертатися за допомогою до ветеринарної клініки. Спеціаліст підбере максимально правильне лікування, що дає змогу запобігти розвитку ускладнень.

Сучасні підходи до виховання домашніх улюбленців у 2025.