Поява виділень з очей у собак буває фізіологічною і патологічною. Патологічний тип виділень з очей у домашніх улюбленців діагностується частіше і вимагає втручання кваліфікованих лікарів. Тип виділень може бути водянистим, слизовим, прозорим, каламутним, коричневим, зеленим, жовтим і кров’янистим.

Ураження може охоплювати тільки один зоровий орган, а може поширюватися на обидва ока одночасно. Розвиток патологічного процесу в оці залежить від чинників і характеризується млявим перебігом або ж стрімким розвитком.

Рясність виділень з очей свідчить про серйозні зміни в організмі собаки. До відома власників — прозорі і слизові виділення з очей улюбленця, є нормальним фізіологічним процесом. Поява коричневих виділень, також не повинна викликати у господаря собаки тривоги. Привід для звернення за ветеринарною медичною допомогою — поява з очей у собаки гнійних виділень, іноді з домішками крові.

У домашніх умовах самостійно визначити причину розвитку патологічних процесів в очах собаки, що супроводжуються появою специфічних виділень не можливо. Будь-яке зволікання в діагностиці та відсутність лікування призводять до погіршення зору собаки, а також може стати причиною повної втрати твариною можливості бачити.

У запущених випадках уражене око у собаки видаляють хірургічним шляхом. Відсутність медичної допомоги може стати причиною летального результату чотириногого друга. Важливо знати, як правильно доглядати за собакою, яких заходів профілактики необхідно дотримуватися і в яких випадках звертатися по допомогу до ветеринарів, щоб не допустити розвитку серйозних ускладнень.

Нормальні виділення з очей

Виділення з очей у собаки слизового характеру, мають наукову назву — епіфора. Це специфічний секрет, що являє собою окислені та згущені сльози. Забарвлення епіфори може бути сіруватим, у деяких випадках червоно-коричневого кольору.

Колір нормальних фізіологічних виділень з очей у собак відрізняється від людських, що пов’язано з різницею у складах слізного секрету. Потемніння слізного секрету під час контакту з повітрям — нормальне явище, яке не потребує консультації з фахівцем.

Велика кількість слизових виділень спостерігається за підвищеної сльозотечі або ж у випадках порушення роботи системи, що виводить слізний секрет. Будь-яке незначне ушкодження в ділянці ока провокує подразнення і підвищену секрецію сліз.

Патологічне звуження слізної точки, призводить до порушень нормального відтоку рідини і провокує підвищене скупчення підсохлих кірочок сіруватого або коричневого кольору у внутрішніх куточках очей вихованця.

Епіфора не є небезпечною патологією. З метою запобігання розвитку патогенної бактеріальної мікрофлори в куточках очей і усунення косметичного дефекту, необхідно регулярно проводити очищення від слизу, що скупчився, за допомогою змоченого в настої ромашки або календули ватного диска.

Виділення сліз у собак, що не припиняється, аж до утворення постійних мокрих доріжок від внутрішніх куточків очей, може вказувати на наявність новоутворень у ділянці зорового органу. Таке явище не варто залишати без уваги. Найкращим варіантом буде звернення до ветеринара по допомогу.

Заблокований нормальний вихід слізного секрету з каналу у цуценят, особливо вранці, може вказувати на генетичні аномалії розвитку — атрезія слізних точок. Діагностується патологія рідко і тільки у певних порід собак.

Серед причин розвитку підвищеного виділення слизового секрету з очей у собак, значаться: заворот або ж виворіт нижньої повіки, звуження слізних канальців, запалення слізного мішка (дакроцистит).

Патологічні виділення з очей

Гнійні виділення з очей у собаки вказують на запальний процес, що виник внаслідок зовнішніх або внутрішніх факторів. Залежно від причини, що спровокувала появу патологічних виділень з очей, лікар на підставі отриманих лабораторних даних, розробляє схему лікування.

Основними причинами гнійних виділень з очей є:

• реакції алергічного типу — виникають внаслідок різкої зміни корму, періоду цвітіння певних видів рослин, хімічних речовин, що містяться в шампуні для миття собаки;
• запалення кон’юнктивальної оболонки — розвивається на тлі проникнення патогенної гноєтворної мікрофлори в око в молодих тварин (у старих собак кон’юнктивіт бактеріального походження діагностується через виражене ослаблення захисних сил організму);
• патологічні стани шкірного покриву — різні грибкові мікроорганізми, ектопаразити (блохи, кліщі, волосоїди) провокують появу свербіння і розчухів, особливо на морді в області очей;
• гельмінтози — зараження собаки глистовими інвазіями визначається появою рясних виділень з очей (особливо при великих колоніях гельмінтів у тонкому відділі кишечника);
• порушення в роботі кишківника — зміна кишкової мікрофлори з підвищеною активізацією грибкової мікрофлори призводить до появи системних порушень, зокрема, і витікань з очей;
• знижена кількість надходження ретинолу — гіповітаміноз вітаміну А різко негативно позначається на стані всього організму, і зокрема очей;
• механічні пошкодження — травми слизової оболонки піском або гілками, провокують процеси патологічного характеру з приєднанням бактеріальної мікрофлори, що в результаті призводить до появи гнійних виділень з очей;
• запалення середнього вуха — запущені форми отиту часто поєднуються з ураженням очей у собак;
• токсичні речовини — різні хімічні випаровування, засоби побутової хімії, тютюновий дим, провокують розвиток подразнень слизової оболонки (реакція схожа на алергію, але швидко минає з припиненням впливу елементів);
• інфекційні чинники — вірусні захворювання, що зачіпають усі системи організму, (аденовіроз, гепатит інфекційного характеру, чума м’ясоїдних і парвовірусний ентерит) нерідко проявляються й ураженням слизової оболонки ока з подальшим виділенням жовтого ексудату;
• ендокринні порушення — проблеми в роботі залоз внутрішньої секреції (особливо в разі цукрового діабету і недостатності печінкових структур), проявляються різким пригніченням роботи всього організму і позначаються на стані очей вихованця;
• новоутворення (аденома третьої повіки).

Залежно від супутніх ураженню очей симптомів, лікар призначає здачу аналізів і проводить терапію. Характер виділень також має велике значення. Так, при механічних пошкодженнях очей, з’являється ексудат коричневого кольору у великій кількості. Нерідко діагностується набряклість і гіперемія повік.

Важливо відзначити, що при сильному пошкодженні носових ходів і слізного каналу, ознак запалення, що розвивається, може не бути. Тварина відчуває сильний дискомфорт, а через кілька днів від початку захворювання, з’являється ексудат зеленого кольору, вказуючи на розвиток бактеріальної мікрофлори.

При алергії виділення спостерігаються з двох очей. З плином часу, прозорі виділення набувають коричневого, а потім і жовто-зеленого кольору, що вказує на приєднання бактеріальної мікрофлори. Реакція алергічного типу проявляється не тільки ураженням слизової оболонки очей.

У тварин спостерігаються симптоми чхання та кашлю, можуть утворюватися ділянки алопеції на шкірі, з’являється відразливий гнильний запах із ротової порожнини, розвивається фотофобія та порушення процесів травлення.

Гострий дефіцит у раціоні харчування собаки вітаміну А, призводить до порушень у процесі росту і розвитку, розвиваються дерматологічні проблеми і зниження зору. Гіповітаміноз характеризується запаленням кон’юнктиви, сльозотечею, виникненням каламутних цяток на рогівковому шарі.

Зараження гельмінтами провокує підвищену сльозотечу. На тлі ослаблення захисних сил організму приєднується бактеріальна інфекція. Спочатку з’являються виділення з очей білого кольору, а з розвитком інфекційного процесу, стають жовтими і зеленими. Гній, що виділяється з очей при гельмінтозах, досить густий, що призводить до утворення кірок і злипання війкового краю.

Інфекційні ураження системного типу, наприклад, сальмонельози, провокують порушення в травній системі, супроводжуючись блювотою, підвищенням температурних показників тіла, розладом випорожнень. Не своєчасна медична допомога призводить до розвитку ускладнень у вигляді запальних процесів легеневих структур і верхньої частини респіраторного тракту. Висхідним шляхом інфекція вражає і слізний канал, проявляючись характерним виділенням гнійного ексудату з очей.

Вірусні інфекції розвиваються набагато швидше, ніж бактеріальні. Однією з перших характерних ознак чуми м’ясоїдних у собак є ураження очей з подальшим виділенням гнійного ексудату. Вихованець відмовляється приймати їжу, виникає блювота і підвищується температура тіла.

Існує низка інфекцій в організмі, які вважаються прихованими. Захворювання, спричинені найпростішими мікроорганізмами — хламідіями і мікоплазмами, тривалий період перебувають в організмі і не подають особливих ознак. Унаслідок різкого зниження імунних сил, патогени починають активно рости й розмножуватися, спричиняючи запалення респіраторного тракту і кон’юнктивіти. Запущені випадки хламідіозу і мікоплазмозу характеризуються задишкою, проблемами в сечовидільній і статевій системі, міокардитами. Можливе ураження травного тракту, гепатомегалія.

Що робити, коли в собаки течуть очі

Терапевтична схема, що розробляється фахівцем, залежить від причини, яка спровокувала появу специфічного ексудату з ока. Під час встановлення діагнозу проводять загальний клінічний огляд тварини, збір аналізу крові та урини. Додатковим методом діагностики є ультразвукове дослідження.

Якщо причиною виділень з очей стала алергічна реакція, насамперед, усувають патогенний фактор. Призначаються антигістамінні препарати у вигляді таблеток для системного застосування, а також мазі для зовнішнього використання. Необхідний курс вітамінотерапії та введення імуномодулювальних медикаментозних засобів.

Лікування грибкових уражень передбачає використання спеціальних мазей. Системні мікози усувають шляхом застосування фунгіцидних таблеток або ін’єкцій. На тлі терапії від грибкового ураження необхідне обов’язкове включення в схему гепатопротекторів та імуномодуляторів.

У разі ураження організму сальмонелами, застосовуються специфічні імуноглобуліни. У комплекс лікувальних заходів включають протимікробні засоби (аміноглікозиди). Додаткове лікування передбачає використання антисептиків, розчинних у воді, які дають разом із питтям.

Лікування інфекцій вірусного типу, що вражають організм, включає в себе інфузії глюконату кальцію, глюкози та уротропіну. У разі чуми м’ясоїдних необхідне введення специфічної сироватки. У загальному комплексі призначають кардіопротектори, протинабрякові засоби та нейролептики. Запобігання приєднання бактеріальної мікрофлори досягається шляхом введення в схему терапії протимікробних засобів і вітамінних препаратів.

Важливе значення в ході терапії має правильна обробка очей тварини з гнійними виділеннями. Для промивання очей використовують настої лікарських рослин. Добре зарекомендували себе настої ромашки аптечної, звіробою та календули.

Застосовують також слабкий розчин фурациліну. Змочений у настої ватний диск, підносять до ураженого ока й акуратно проводять від зовнішнього кута ока до внутрішнього, видаляючи підсохлі скоринки гнійного ексудату. Оброблену ділянку підсушують за допомогою паперової серветки.

Проводити обробку очей необхідно кілька разів на день, орієнтуючись на ступінь забруднення. Ветеринари часто призначають очні краплі для собак, що мають протибактеріальний ефект. Гарний ефект у разі бактеріального ураження очей надає тетрациклінова мазь 1%.

Самолікування не дасть позитивних результатів. Навпаки, може стати причиною розвитку ускладнень. Заборонено прогрівати місце запального процесу. У разі потрапляння в око стороннього предмета, самостійно діставати його не припустимо. Уражені очі у собаки часто рясно сльозяться, особливо при погляді на яскраве світло. На період лікування бажано захистити тварину від контакту з яскравими джерелами світла.

З метою профілактики захворювань, що провокують появу виділень з очей, необхідно дотримуватися низки нескладних правил. Необхідно регулярно проводити вакцинацію улюбленця з ранніх місяців від особливо небезпечних захворювань — сказу, чумки.

Важливо також регулярно проводити протипаразитарну обробку від бліх, кліщів і гельмінтів. Раціон харчування собаки має бути максимально збалансованим і збагаченим необхідними мінеральними та вітамінними добавками.

Після прогулянок, власник тварини повинен уважно проводити огляд очей і вух на предмет потрапляння сторонніх предметів. Щоденні регулярні огляди видимих слизових покривів і шкіри, дають можливість своєчасно помітити пошкодження і звернутися до ветеринара за допомогою.

Як змінився світ тварин у 2025 році — наш погляд.