Патологічні зміни на шкірному покриві у домашніх кішок — часті явища, що діагностуються в клінічній ветеринарній практиці. Запальні патологічні зміни виникають унаслідок впливу на шкірні покриви укусів комах, зокрема й кровосисних паразитів (бліх, кліщів, волосоїдів), різних реагентів хімічного походження (засоби побутової хімії), термічних чинників (обмороження або ж опіки).

Причин виникнення змін на шкірі безліч, але практично всі за своєчасного звернення до фахівця, успішно ліквідуються. Але існують захворювання, такі як васкуліт, лікування якого значно складніше і повного одужання не настає.

Що це таке і причини васкуліту

Васкуліт у кішок є процесом запального характеру, що виникає в ділянці внутрішнього шару, що вистилає кровоносні судини — ендотелію. На тлі патологічних змін виникає деструкція ендотелію. Розвиток змін на поверхні епідермісу — не самостійне запалення, а тільки ознака основної патології. За васкуліту на шкірі утворюються виразкові ураження у вигляді кратерів, можливі некротичні зміни. Також діагностуються папуло-пустульозні утворення (гнійнички).

Васкуліт локалізується в ділянці кінцівок і хвоста, також виявляється в районі вушних раковин, статевих органів (мошонки у котів), слизових оболонках пащі. Уражень спостерігається більше в тих місцях, де найкраще кровопостачання, тому тканинні структури слизових оболонок уражаються значно частіше, ніж, наприклад, область спини.

При зверненні до ветеринарного фахівця в обов’язковому порядку призначається проведення біопсії.

Факторів, що провокують розвиток патологічного запального процесу в судинах, достатньо. У більшості випадків, причиною розвитку васкуліту служать:

• збої в роботі імунної системи;
• захворювання інфекційного характеру (особливо ті, що протікають у хронічній формі);
• реакції алергічного типу на компоненти корму, вакцину або ж медикаментозні засоби.

Причиною розвитку васкуліту в котів стають також:

• пухлинні процеси, як правило злоякісного перебігу;
• запальні процеси в хронічній формі (запалення суглобів і суглобової сумки);
• патології нирок;
• схильність у тварини за генетичним типом.

Можна зустріти інформацію, що васкуліт проявляється тільки в області шкірного покриву. Насправді, існує кілька різновидів васкуліту, найнебезпечнішим з яких є системний. Цей вид патологічного процесу, що розвивається на внутрішній частині стінки судин, вражає більшу частину всієї кровоносної системи організму. При системному васкуліті страждають серцево-судинна і дихальна системи, а також виникають збої в роботі лімфатичної системи. У кішки з системною формою васкуліту діагностуються патології легенів і міокарда.

Причинами розвитку васкуліту системного типу стають хвороби вірусної, паразитарної або бактеріальної етіології. Але в переважній більшості випадків, провокують системний васкуліт аутоімунні процеси. Небезпека полягає в тому, що своєчасно виявити основоположний фактор досить проблематично.

Ветеринарні фахівці вважають, що найнебезпечнішими факторами, що провокують розвиток системного васкуліту, стають саме віруси. Пов’язано це з тим, що за своїм типом існування, вірусні агенти впроваджуються в саму клітину, проживаючи в її структурах і поступово руйнуючи імунну систему.

Друга форма васкуліту, іменована шкірною, характеризується ураженням стінок судин шкіри та підшкірної клітковини. Важливо зазначити, що чітких меж між шкірною і системною формою васкуліту немає. У зв’язку з цим, один вид васкуліту з легкістю переходить в інший. Ураження на шкірі в результаті васкуліту — серйозний сигнал про порушення в роботі всього організму.

Симптоми васкуліту у кішок

Ознаки розвитку васкуліту не мають чітких обмежень. Так, симптоми зумовлюються ураженням кровоносних судин, розташованих у певному місці. Спільними клінічними проявами васкуліту (системного та шкірного), є:

• виникнення червонувато-пурпурних плям на шкірному покриві;
• папуло-пустульозна форма запального процесу;
• хворобливі відчуття і ділянки алопеції (уражаються кінцівки, вушні раковини, пахова зона і живіт).

Відзначається розвиток виразкових уражень на слизових оболонках. Шкірні покриви на тазових і грудних кінцівках виглядають пухкими і набряклими. У тварини виникає сильний свербіж на шкірі. У запущених випадках перебігу васкуліту у кішки розвиваються глибокі виразкові ураження з ділянками некрозу, які швидко уражаються патогенною бактеріальною мікрофлорою.

Кішка втрачає апетит, відзначається депресивний стан, а також змінюються температурні показники тіла на тлі перебігу запального процесу.

Як поставити діагноз і методика лікування

При зверненні до ветеринарної лікарні, тварині обов’язково проводять діагностику, спрямовану на диференціацію васкуліту від інших схожих за симптоматикою захворювань. В обов’язковому порядку проводиться загальний клінічний аналіз крові та біопсія.

Необхідно виключити наявність дерматитів, обморожень, опіків, еритеми та екземи. Проводитися діагностика з метою виявлення кліщових інфекцій, що мають подібну клінічну картину з васкулітом. На підставі отриманих даних розробляється індивідуальна схема терапії.

Основне завдання ветеринарного лікаря — виявлення і ліквідація патологічного фактора, що спровокував розвиток запального процесу в ендотелії судин.

У разі розвитку виразкових уражень з ділянками відмерлих тканин на шкірному покриві, обсіменілих патогенною гноєтворною мікрофлорою, лікування спрямоване на корекцію стану. Це необхідно для запобігання розвитку ускладнень, наприклад сепсису. З цією метою лікар призначає антибіотикотерапію. Застосовують препарати широкого спектра дії. Особливо це необхідно при підозрі на аутоімунну природу походження васкуліту у кішки.

Проводиться терапія кортикостероїдними препаратами, призначається прогестерон. Дія лікарської речовини спрямована на придушення зайвої активності імунної системи тварини. Але при цьому виникає підвищена сприйнятливість до різних інфекцій — вірусних, бактеріальних, грибкових. Антибіотикотерапія в складі комплексного консервативного лікування дає змогу запобігти розвитку ускладнень на тлі придушення імунної відповіді. Препарати призначаються з пролонгованою дією. Курс лікування розробляється індивідуально, але, як правило, становить не менше 1 місяця.

Кортикостероїдні препарати призначаються щодня. Подібна схема терапії триває до тих пір, поки симптоми васкуліту не почнуть зникати. Власник тварини повинен запастися терпінням, адже лікування діагностованого захворювання стінок судин не проходить швидко. Курс лікування може займати від 6 до 8 тижнів. Далі інтенсивність знижується, тому лікування кортикостероїдами триває ще 6 тижнів після початку рецидиву. 

У разі діагностованих виразок на шкірі під час васкуліту, обсіменілих гноєтворною мікрофлорою, з ділянками некрозу — проводитися хірургічне висічення уражених ділянок. Ветеринарний лікар призначає хірургічну маніпуляцію в тому разі, якщо існує пряма загроза розвитку сепсису.

Місцеве лікування за васкуліту передбачає використання спеціальних мазей, в основі яких стероїдні речовини. У результаті цього знижується активність запального процесу, минає свербіж і хворобливі відчуття. Прописану лікарем мазь потрібно наносити регулярно кожні 12 годин. Важливо стежити за кількістю мазі, що наноситься, і регулярністю застосування. Перевищення дозування кортикостероїдною маззю може спричинити розвиток інтоксикації організму тварини.

При васкуліті терапія досить тривала.

Після скасування стероїдних протизапальних засобів, призначаються нестероїдні лікарські препарати, що мають більш м’який вплив на весь організм тварини загалом.

Якщо на тлі приймання кортикостероїдів немає помітних поліпшень у стані пацієнта, лікар коригує схему лікування і призначає інші, сильніші препарати. Дія препаратів набагато сильніша, але й побічні явища у них вираженіші.

Обов’язково протягом усього курсу лікування при васкуліті регулярно приходити на профілактичні огляди до ветеринарного лікаря, що лікує. Спеціаліст зможе оцінити ефективність терапії, а також скорегувати схему за необхідності.

З метою профілактики розвитку васкуліту у кішки необхідно регулярно відвідувати ветеринарного лікаря. На огляді фахівець зможе своєчасно помітити зміни і призначити адекватне лікування, запобігши розвитку ускладнень.

Необхідно стежити за якістю харчування тварини, регулярно проводити протипаразитарні обробки. При появі порушень у стані вихованця, не рекомендується затягувати з візитом до ветеринара.

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.