Запальний процес, що розвивається в області слизових оболонок, які вистилають піхву, називається вагінітом. Вагініт у кішки розвивається в результаті активізації патогенних бактеріальних мікроорганізмів. Зустрічається частіше у самок, які не народжували, ніж у тих, що народжували.

Кішки, які не мали досвіду пологів, страждають від ювенільного вагініту, що самостійно проходить з моментом настання першої статевої охоти. Основною причиною ювенільного вагініту стає підвищене вироблення специфічного секрету вагінальними залозами з подальшим приєднанням патогенної мікрофлори.

У кішок, яким було проведено стерилізацію, діагностується атрофічний тип вагініту на тлі різкого дефіциту естрогенів і зниження імунного статусу.

Ознаками розвитку запального процесу в слизових оболонках піхви стають гнійні виділення з петлі, відчуття свербежу, постійне вилизування статевих органів, підвищення температурних показників тіла.

Причини вагініту у кішок

Розвиток запалень у піхві у домашніх вихованців діагностується часто. Інфікування патогенними мікроорганізмами відбувається при контакті зараженого самця з кішкою під час в’язки. Виникнення вагініту не виключається навіть у таких кішок, які утримуються виключно в домашніх умовах.

При виникненні запалень у піхві, відбувається збільшення в об’ємі слизових оболонок, що провокують біль. Особливо різко відчувається дискомфорт у вихованця під час акту сечовипускання. У запущених випадках несвоєчасно вилікуваного вагініту з’являються гнійні та криваві виділення у кішки з області петлі. Тварина приділяє підвищену увагу своїм статевим органам, постійно вилизуючись.

Нерідко гостра форма вагініту перетікає в хронічний перебіг, що загрожує серйозними ускладненнями, такими як запальні процеси в сечовидільній системі. На ранніх стадіях захворювання при зверненні до ветеринарного лікаря можна успішно купірувати запалення і повністю вилікувати тварину.

Факторів, що провокують розвиток вагініту у кішок, досить багато. Основними є:

• Інфікування вірусами і бактеріями статевих органів. Виникає подібний стан у разі неправильного проведення пологів, а також на тлі механічних пошкоджень, зокрема отриманих під час злуччя.
• Анатомічні особливості статевої системи. Деякі кішки від природи мають особливості в анатомічній будові статевих органів. Наприклад, у вихованки може бути загин піхви, що провокує застійні явища, на тлі яких активізується патогенна бактеріальна мікрофлора.
• Пухлинні процеси в репродуктивній системі.
• Порушення в раціоні харчування. Неправильно складений раціон харчування часто стає причиною розвитку дисбактеріозу. Мікрофлора кишечника зазнає змін, що негативно позначається на стані всіх слизових організму, зокрема й піхви.

Ці чинники провокують первинний вид вагініту. Запальний процес може виникнути і на тлі інших патологій. Так, спровокувати вагініт здатне зараження організму трихомонозом або вібріозом.

Важливо при появі перших характерних ознак вагініту в улюблениці, звернутися по допомогу до ветеринарної клініки. Це дасть змогу купірувати запалення і запобігти розвитку серйозних ускладнень в організмі кішки.

Симптоми вагініту у кішок

Запалення в області внутрішньої слизової стінки піхви у кішок розвивається поступово і на перших етапах може не проявлятися характерною симптоматикою. З розвитком захворювання, виникають такі зміни:

• кішка приділяє підвищену увагу до своїх статевих органів — тварина постійно вилизується;
• поява виділень на підстилці або диванах світлого кольору, з домішками слизу, іноді крові;
• виражене занепокоєння у кішки на тлі свербежу в статевих органах;
• прискорені позиви до акту сечовипускання;
• хворобливі відчуття у кішки під час походів у туалет.

Вагініт у кішок має кілька різновидів. У ветеринарній гінекології розрізняють кілька форм запалень слизової піхви:

• Серозна — характеризується появою виразкових уражень на слизовій піхви, що провокують витікання мутнуватої або прозорої рідини. Діагностується серозна форма вагініту частіше, ніж інші, у зв’язку з чим, лікування простіше і швидше.
• Катаральна — проявляється каламутними виділеннями, жовтуватого відтінку з неприємним запахом з області піхви. Перехід катаральної форми в гнійну характеризується гіперемією видимих слизових оболонок піхви. У разі діагностування призначається курс антибіотикотерапії.
• Флегмонозна форма — діагностується рідко і характеризується різким підвищенням температурних показників тіла, особливо місцево. З’являються слизові виділення, світло-коричневого відтінку. На слизовій оболонці піхви відзначаються горбисті нариви, з яких у разі розриву починає виділятися гнійний ексудат. Прогноз за діагностованої форми флегмонозного вагініту обережний, оскільки не виключається ризик розвитку ускладнень.
• Дифтерична форма — проявляється білястими виділеннями і наявністю білої плівки на всій поверхні слизової, що вистилає піхву. Спроба видалення плівки призводить до глибоких ранових ушкоджень, які кровоточать. 

Лікування в домашніх умовах неприпустиме. Терапія виключно в умовах ветеринарної клініки.

Лікування і профілактика вагініту у кішок

При появі перших ознак розвитку вагініту у домашнього улюбленця, необхідно звернутися за допомогою до ветеринарної клініки. Після ретельного клінічного огляду і збору анамнезу, лікар призначає лабораторні та інструментальні аналізи.

З метою діагностування патології та визначення причини, що спровокувала захворювання, призначаються такі дослідження:

• загальний клінічний огляд;
• зішкріб зі слизової оболонки, що вистилає піхву для проведення цитології;
• змиви зі слизових оболонок і подальше проведення бактеріального посіву на поживних середовищах (потрібен для виявлення типу патогена і визначення виду чутливого антибіотика);
• загальний клінічний аналіз крові та аналіз сечі — важливі для визначення типу запалення та змін в організмі.

Серед додаткових методів дослідження, значаться також — ультразвукова діагностика. Цей метод дослідження дає змогу діагностувати наявність патологій у матковій порожнині, що проявляється запаленням у піхві. Ретельна діагностика дає можливість візуалізувати порушення в області нирок, сечового міхура або уретри.

На підставі отриманих лабораторних та інструментальних даних, призначається терапевтична схема з урахуванням індивідуальних особливостей. Початкові етапи патології купіруються за допомогою регулярних спринцювань без введення протимікробних препаратів.

Для промивання піхви призначають Йодинол, соду або слабкий розчин марганцівки. Також використовують Фурацилін (розводять у гарячій воді й остуджують перед застосуванням до комфортної температури), перекис водню (3%), розведений у воді перед застосуванням. Хорошим бактерицидним засобом є Хлоргексидин, що дає змогу придушити розвиток патогенних бактеріальних мікроорганізмів. Вводять у піхву за допомогою аспіраційної груші. Як розчин для промивання використовують настій ромашки.

При діагностованих флегмонозних формах патології або ж за гнійного вагініту в кішки, крім спринцювання призначаються протимікробні засоби. Широко застосовуються антибіотики — Метронідазол, Кліон, Амоксицилін у таблетованій формі. Призначають препарати і у вигляді підшкірних ін’єкцій.

Крім антибіотикотерапії, для підвищення швидкості регенерації тканин у разі флегмонозних або дифтеріальних форм вагініту, рекомендується призначення мазей, що наносяться на зовнішню частину статевих органів. Призначають мазі на основі преднізолону, синтоміцину, стрептоциду, граміцидину. Хорошим терапевтичним засобом володіє мазь Вишневського.

Після лікування, рекомендується регулярно проводити огляди у ветеринара і дотримуватися заходів профілактики. Для того щоб тварина відрізнялася відмінним здоров’ям, необхідно дотримуватися таких правил:

• Своєчасно звертатися до фахівця при появі підвищеної сонливості у кішки, занепокоєння або нервозності або ж інших незвичних станів. Ветеринар допоможе провести діагностику і своєчасно виявити патологічні зміни. Лікування на ранніх стадіях дає позитивні результати.
• Проведення стерилізації. Якщо власник не планує використовувати свою вихованку для розведення, фахівці рекомендують проводити оперативне втручання з метою видалення репродуктивної функції. Це дасть змогу не тільки уникнути появи небажаного потомства, а й мінімізує ймовірність розвитку гінекологічних проблем (піометра, злоякісні пухлини, вагініти).
• Ретельний вибір самця для в’язки. Самець має бути здоровим, щоб не заразити кішку вірусами або бактеріями.
• Вибір якісних кормів для улюбленця. Кішка повинна отримувати високоякісний корм, що містить у собі всі необхідні нутрієнти для підтримки відмінного здоров’я тварини.

Крім усього перерахованого вище потрібно пам’ятати про своєчасні вакцинації.

Найкращі практики догляду за хвостиками у 2025.