Система дрібних судин і капілярна мережа в оці здійснює кровопостачання в зоровому органі, живлення органу. Система кровопостачання очного яблука іменується увеальним трактом. У разі розвитку небезпечних змін у судинній мережі ока виникають серйозні патології, однією з яких є увеїт.

Процес патологічного характеру являє собою запалення, різко негативно впливаючи на судинну мережу, провокуючи не тільки хворобливість і дискомфорт, а й підвищує ризик втрати зору твариною. Увеїт діагностують у домашніх кішок не як самостійне захворювання, а як ускладнення несвоєчасно вилікуваних кон’юнктивітів і кератитів.

Причини захворювання

Запальний процес у ділянці судин, що постачають кров’ю очне яблуко, називається увеїтом. Судинна мережа розташовується в середній частині ока і є серединною оболонкою. Увеальний тракт, де відбувається запалення, представлений не тільки судинами, а й іншими структурами — райдужкою, циліарним тілом і хоріоїдієм (власне судинна оболонка). У передній частині увеального тракту розташовується райдужна оболонка і циліарне тіло. У задній частині розташовується тільки судинна сітка.

Залежно від того, яка частина увеального тракту уражається, у ветеринарії виділяють кілька типів увеїтів. Розрізняють такі види запалення судинної оболонки:

• Передня форма увеїту — характеризується процесом запального типу в області розташування райдужки і циліарного тіла. Має наукову назву іридокциліт.
• Задня форма патології — характеризується запаленням у ділянці судинної сітки, іменується хоріоїдитом.
• Панувеїт — захворювання проявляється запаленням усіх структур увеального тракту.

Щільна мережа судин, що утворює оболонку, розташовується між фіброзною оболонкою і сітківкою. Фіброзну оболонку ґрунтують рогівковий шар і склера, а в сітківку — внутрішні структури. У процесі розвитку патології запалення може не локалізуватися в одному місці, а поширюватися на поруч розташовані тканини очного яблука. При цьому розвиваються такі патології:

• Ендофтальміт — патологія запального типу, що зачіпає передню частину ока, склоподібне тіло і поруч розташовані тканини зорового органу.
• Панофтальміт — запалення, що діагностується в разі запущеного перебігу певної патології. Характеризується панофтальміт залученням до запального процесу всіх тканинних структур — судинної, фіброзної оболонки та сітківки.

Чинників, що провокують розвиток увеїту в котів, існує кілька. Основними є:

• хронічні захворювання органу зору — катаракта, підвищений артеріальний тиск в оці, виразкові ураження рогівкового шару;
• ураження очей механічного типу — удари;
• системні патології — різні інфекційні чинники, патології ендокринної системи, що призводять до запалення в зоровому апараті.

У домашніх кішок системні патології відіграють важливу роль у розвитку увеїтів. Ризики розвитку захворювання очей підвищуються за наявності у тварини вірусної лейкемії, токсоплазмозу, вірусної форми перитоніту або герпесвірусу. Особливу роль у розвитку запалень судинної системи зорового апарату відіграє вірусний імунодефіцит кішок.

Окремо варто відзначити грибкові патології. Зараження кішки кокцидомінозом, асперигіллезом або бластомікозом, провокує зміни в організмі системного характеру. Диференціальний діагноз проводиться на підставі клінічної картини проявів і збору анамнезу. Зазначається, що при бластомікозі, криптококозі, кокцидіомікозі, уражається задня частина увеального тракту. При грибкових захворюваннях виникають ураження повік. Відзначаються постійні виділення специфічного ексудату з очей.

Викликати ураження увеального тракту і спровокувати увеїт у домашніх улюбленців, можуть такі види патологій:

• ураження бактеріями (гемобартонельоз);
• гельмінтози — ураження організму дирофіляріями (серцевий гельмінти) і токсокарами (запалення провокується міграцією личинок по організму деяких глистів);
• ураження найпростішими мікроорганізмами (наприклад, токсоплазмоз).

Серед причин розвитку запалення судин зорового апарату виділяють метаболічні порушення. Однією з найчастіших є системна гіпертензія. Спровокувати увеїт у кішки можуть пухлинні процеси — первинні пухлини в зоровому органі або ж системні новоутворення — метастази, лімфосаркома, гемангіосаркома.

Симптоми та діагностика увеїту в котів

Помітити зміну в стані улюбленця не складно. При розвитку увеїту у тварини відзначається хворобливість, підвищене виділення слізного секрету з очей, боязнь світла. Улюбленець ховається в затишних місцях, активно чухає очі, зіниця звужена, відзначається набряк рогівки. Може відзначатися застій крові в передній частині ока і каламутність. У запущених випадках вихованець починає погано бачити, розвивається сліпота. Розвиток патології може бути практично блискавичним — протягом декількох днів. Відзначається і тривалий перебіг захворювання — протягом 2-3 місяців. Ускладненнями несвоєчасно вилікуваного увеїту у кішки стають — підвищений внутрішньоочний тиск, відшарування сітківки, аж до атрофії м’язів ока.

Основними ознаками увеїту в улюбленця є:

• виражена сльозотеча і болючість;
• фотофобія (боязнь яскравого світла);
• звуження зіниці і постійний свербіж, внаслідок чого тварина мружиться в ураженому оці або намагається почухати;
• набряклість рогівки, помутніння внутрішньоочної рідини.

На тлі характерних змін у зоровому апараті при запаленні судин ока, тварина починає втрачати орієнтацію в просторі, натикається на предмети, намагається уникати стрибків на будь-які поверхні.

У зв’язку з тим, що увеїт може розвиватися стрімко, симптоми наростають швидко. Відсутність своєчасного лікування призводить до розвитку ускладнень — відшарування сітківки, катаракта або глаукома, аж до повної втрати можливості бачити.

При зверненні до ветеринарної клініки, фахівець призначає низку досліджень для постановки діагнозу. Проводиться комплексна діагностика, що містить низку досліджень. Обов’язковими є:

• тонометрія — важлива для визначення тиску;
• офтальмоскопія;
• вивчення структур ока — біомікроскопія;
• оцінка стану передньої камери ока — наявність скупчень крові, помутніння внутрішньоочної рідини (гоніоскопія);
• вивчення стану задніх камер ока — фундоскопія.

У деяких випадках необхідне проведення ультразвукового дослідження ока для оцінки стану сітківки або склоподібного тіла. Проводиться низка лабораторних досліджень — загальноклінічний аналіз крові, біохімічна панель, серологія крові для виявлення можливих системних інфекційних патологій. На підставі отриманих даних лікар зможе скласти план лікування, зважаючи на клінічну картину і чинники, що спровокували розвиток увеїту.

Лікування та профілактика

Терапія запального процесу всередині зорового апарату передбачає комплексний підхід. Призначається специфічне лікування залежно від чинників, що спровокували захворювання. Специфічна терапія передбачає приймання протигрибкових препаратів і антибіотиків. У разі вірусного походження увеїту, призначаються імуноглобуліни.

Симптоматичне лікування ґрунтується на застосуванні неспецифічних засобів. Завдання ветеринарного лікаря — зняти запальний процес і усунути дискомфортні відчуття. Для цих цілей застосовуються циклоплегічні засоби, що знижують дискомфорт, і кортикостероїди — необхідні для зняття запалення. Усунення хворобливих відчуттів досягається шляхом введення нестероїдних протизапальних препаратів. Важливо дотримуватися інструкцій і приписів лікаря, щоб не допустити передозування.

У разі хронічної форми діагностованого запалення в зоровому апараті, проводитися тривале лікування. Захворювання повільно розвивається, але постійно прогресує, що неминуче призводить до повної втрати зору. За зниженого внутрішньоочного тиску поступово розвивається такий процес, як фтизис або ж зморщування очного яблука.

З метою профілактики розвитку увеїту у домашніх кішок, рекомендується дотримуватися низки нескладних правил. Перш за все, необхідно забезпечити тварині правильний догляд і раціон харчування. Не варто забувати і про регулярні перевірки у ветеринарній клініці з метою ранньої діагностики можливих захворювань. Необхідно уникати зараження улюбленця різними інфекціями — грибковими, вірусними, бактеріальними.

Важливо своєчасно проводити протипаразитарні обробки та вакцинації. При появі характерних ознак інфекції, навіть не пов’язаної із зоровим апаратом, пускати на самоплив захворювання не рекомендується, так само, як і займатися самолікуванням. Звернення до кваліфікованого фахівця дасть змогу уникнути серйозних ускладнень, зберігши гарне самопочуття улюбленця і зір.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.