Органи зору — дуже вразлива частина тіла собаки. Крім повік, ніжні структури ока нічим не прикриті, тому часто страждають від впливу різних чинників. Система дрібних судин і капілярна мережа в оці здійснює кровопостачання в зоровому органі, живлення органу. Система кровопостачання очного яблука іменується увеальним трактом.

У разі розвитку небезпечних змін у судинній мережі ока виникають серйозні патології, однією з яких є увеїт. Процес патологічного характеру являє собою запалення, різко негативно впливаючи на судинну мережу, провокуючи не тільки хворобливість і дискомфорт, а й підвищує ризик втрати зору твариною. Увеїт діагностують у домашніх собак не як самостійне захворювання, а як ускладнення несвоєчасно вилікуваних кон’юнктивітів і кератитів.

Причини захворювання

Запальний процес увеального тракту може бути декількох форм. Розрізняють передній тип патології, що характеризує ураження перших двох структур внутрішньої частини ока — райдужної оболонки і циліарного тіла. За заднього увеїту уражається винятково судинна мережа, іменована хоріоїдеєм. Якщо розвивається увеїт глобально, з ураженням усіх оболонок, виникає панувеїт. Цей вид захворювання діагностується у домашніх улюбленців найчастіше.

Факторами, що провокують розвиток патологій внутрішніх структур зорового апарату, можуть виступати як власне очні захворювання, так і системні порушення в організмі. Основними причинами розвитку увеїту у собаки очного типу, є виразкові ураження рогівкового шару (призводять до нейрогенної форми переднього увеїту), катаракта, перестиглого типу, яка провокує витік білкових компонентів кришталика з подальшим розвитком запалення. Також серед очних причин розвитку запального процесу значаться механічні ураження зорового органу і новоутворення.

Фактори, що провокують увеїт у собак, у клінічній ветеринарній практиці поділяють на екзогенні та ендогенні. Зовнішніми причинами розвитку специфічної патології судин зорового апарату є:

• серйозні травми ока (механічні пошкодження і вивихи);
• виразки на рогівці ока внаслідок хімічних опіків або ж запущених захворювань зорового органу;
• вплив механічного типу на постійній основі;
• контактування очей з токсичними речовинами і засобами побутової хімії.

Внутрішні чинники, що провокують розвиток увеїту, ширші. Провокують розвиток патології в зоровому апараті такі причини:

• захворювання аутоімунної природи — системний червоний вовчак, порушення роботи факторів згортання крові, васкуліт;
• інфекційні захворювання, грибкової або бактеріальної природи, а також деякі види вірусних патологій;
• новоутворення в організмі (в органі або ж в інших системах організму при метастазуванні).

Спровокувати розвиток неінфекційного увеїту у собаки здатна хронічна гіпертензія хронічного типу, захворювання очей без своєчасного лікування (наприклад, кератит).

З огляду на те, що судинна оболонка розташована між фіброзною оболонкою очного яблука (рогівка, склера) і сітківкою (внутрішня оболонка ока), під час увеїту в запальний процес можуть бути залучені прилеглі структури.

Симптоми та діагностика

Ознаки увеїту легко сплутати з іншими захворюваннями зорового апарату. Специфічної симптоматики не існує, тому рекомендується за будь-яких порушень у стані улюбленця звертатися по допомогу до ветеринарної клініки. Ознаками увеїту є:

• підвищене виділення слізного секрету;
• спазм повік (тварина постійно мружиться);
• фотофобія або боязнь світла;
• гіперемія слизових оболонок і набряклі явища в області рогівкового шару.

У запущених випадках перебігу запалення внутрішніх структур ока спостерігається звуження зіниці. Також може відзначатися каламутність у передній камері ока або гіфема (підвищене скупчення червоних кров’яних тілець. У передній камері зорового органу може накопичуватися і гнійний ексудат.

На початкових етапах розвитку увеїту, в оці у собаки відзначається зміна райдужної оболонки. Виникає запалення дифузного типу або ж утворення специфічних вузликових скупчень. На тлі інфільтрації клітинними структурами з внутрішніх частин очного яблука, колір райдужної оболонки вихованця може змінюватися. Результатом тривалого протікання запалення може стати утворення синехій або спайок. Прогресування захворювання супроводжується випинанням райдужної оболонки в передню частину ока на тлі різкого скупчення рідини.

Хронічна форма патології ускладнюється розвитком катаракти. Перебіг захворювання може закінчитися виворотом кришталика через розрив волокон, що підтримують очну лінзу в потрібному положенні. Не виключений розвиток вторинної форми глаукоми в результаті утворення хворої кількості рубцевих змін.

Поява виражених симптомів порушень в області зорового апарату, вимагає негайного втручання ветеринарного лікаря.

При зверненні до ветеринарної клініки тварині обов’язково поставлять діагноз, виявивши основну причину розвитку патології. Спеціаліст обов’язково призначить низку діагностичних заходів, необхідних для встановлення діагнозу. Основними є:

• Загальний клінічний огляд пацієнта. Фізикальний огляд містить збір анамнезу, огляд видимих оболонок і поруч розташованих тканин, обов’язково проводитися можливість ока реагувати на подразники.
• Специфічний огляд — ветеринарний лікар-офтальмолог використовує спеціальне обладнання для огляду очного яблука (щілинна лампа, офтальмоскоп).
• Загальний клінічний аналіз крові та біохімічна панель.
• Тонометрія тиску всередині очного яблука. Дозволяє виявити глаукому або підвищений тиск усередині зорового апарату.
• Специфічні тести та аналізи для виявлення інфекційних захворювань (використовуються методи полімеразно-ланцюгової реакції та імуноферментний аналіз).

На підставі отриманих даних результатів аналізів і досліджень, ветеринарний лікар розробляє тактику лікування. Після лікування, ветеринар дає чіткі рекомендації щодо догляду за улюбленцем надалі.

Лікування увеїту у собак

Терапія запального процесу всередині зорового апарату передбачає комплексний підхід. Призначається специфічне лікування залежно від чинників, що спровокували захворювання. Специфічна терапія передбачає приймання протигрибкових препаратів і антибіотиків. У разі вірусного походження увеїту, призначаються імуноглобуліни.

Симптоматичне лікування ґрунтується на застосуванні неспецифічних засобів. Завдання ветеринарного лікаря — зняти запальний процес і усунути дискомфортні відчуття. Для цих цілей застосовуються циклоплегічні засоби, що знижують дискомфорт і кортикостероїди — необхідні для зняття запалення. Усунення хворобливих відчуттів досягається шляхом введення нестероїдних протизапальних препаратів. Важливо дотримуватися інструкцій і приписів лікаря, щоб не допустити передозування.

У разі хронічної форми діагностованого запалення в зоровому апараті, проводитися тривале лікування. Захворювання повільно розвивається, але постійно прогресує, що неминуче призводить до повної втрати зору. За зниженого внутрішньоочного тиску поступово розвивається такий процес, як фтизис або ж зморщування очного яблука.

З метою профілактики розвитку увеїту у домашніх собак, рекомендується дотримуватися низки нескладних правил. Перш за все, необхідно забезпечити тварині правильний догляд і раціон харчування. Не варто забувати і про регулярні перевірки у ветеринарній клініці з метою ранньої діагностики можливих захворювань. Необхідно уникати зараження улюбленця різними інфекціями — грибковими, вірусними, бактеріальними. Важливо своєчасно проводити протипаразитарні обробки та вакцинації.

При появі характерних ознак інфекції, навіть не пов’язаної із зоровим апаратом, пускати на самоплив захворювання не рекомендується, так само, як і займатися самолікуванням. Звернення до кваліфікованого фахівця дасть змогу уникнути серйозних ускладнень, зберігши гарне самопочуття улюбленця і зір.

Поради експертів щодо догляду за улюбленцями у 2025.