Виникнення лущення на шкірному покриві у собак, часто діагностується у ветеринарній медицині. Лущення на шкірі проявляються у вигляді лупи, що псує загальний вигляд собаки, а також доставляє вихованцеві дискомфорт.

Важливо знати чому у собаки лущиться шкіра, для того щоб знати, яку терапію застосовувати в окремо взятому випадку. У дерматології та ветеринарії загалом, велике значення має стан шкірного покриву.

Не варто переживати завчасно, адже переважна більшість випадків лущення шкіри не має зв’язку з інфекційними або ж паразитарними захворюваннями. Відлущування верхнього шару епідермісу може початися через невідповідні продукти харчування, або індивідуальні особливості організму собаки. У разі появи лупи у собаки, що супроводжується іншими серйозними симптомами, необхідно звернутися до ветеринарної клініки для визначення захворювання і призначення своєчасного правильного лікування.

Хвороби, здатні викликати лущення шкіри у собак

Існує кілька видів дерматозів, здатних викликати лущення шкіри у собак. Вони умовно поділяються на ті, що сверблять, і ті, які не викликають специфічної симптоматики.

Причинами появи лущення можуть бути інфекційні захворювання і системні, спровоковані порушеннями аутоімунного або ж генетичного характеру. Хвороби, що викликають лущення шкіри у собак:

• Інфекційні ураження бактеріальними мікроорганізмами (піодермія) — є вторинним захворюванням, що виникає на тлі гормональних збоїв, паразитарних інвазій. Характеризується виникненням на шкірному покриві улюбленця дрібних і гнійних папул, унаслідок чого шар епідермісу пошкоджується, тріскається та лущиться.
• Фолікулярна дисплазія чорного волоса — являє собою генетичне захворювання, яке досить рідко діагностується у тварин. Притаманне таким породам собак як коллі, такси, гончаки. Характеризується випаданням волосся забарвленого в темний колір, а на місцях алопеції виникають лущення епідермісу.
• Чума м’ясоїдних — захворювання інфекційного характеру, яке частіше вражає цуценят. Крім небезпечних симптомів загального нездужання, у улюбленців починає тріскатися і лущитися шкіра навколо очей, а також у ділянках поруч. У зв’язку з пропагандою обов’язкової вакцинації собак, захворювання діагностується все рідше.
• Захворювання чорної шкіри — недуга, спровокована надмірним виробленням статевих гормонів в організмі. Характеризується випаданням шерсті в області статевих органів і лущенням епідермісу. Крім цього, шкірний покрив в області ураження сильно грубіє і тріскається, що може стати причиною бактеріального зараження.
• Хейлетієльоз — ураження шкірного покриву мікроскопічним кліщем. Це захворювання проявляється у вигляді сильного свербіння і лущення шкіри. Нерідко хейлетієльоз супроводжується ділянками облисіння.
• Гіперкортицизм — недуга, що розвивається в разі надмірного вироблення кортикостероїдних гормональних речовин. Проявляється у вигляді різкого випадання шерстного покриву, лущення, вугрового висипу і себореї.
• Демодекоз — причина недуги полягає в ураженні шкірного покриву кліщами однойменного роду. Виникає як самостійне захворювання, або ж унаслідок зниження захисних сил організму тварини. Характеризується втратою шерстного покриву, огрубінням і шорсткістю епідермісу в місцях ураження. У тварин спостерігається сильний свербіж, виразкові ураження, гнійнички, почервоніння та лущення шкірного покриву.
• Дерматоміозит — захворювання системного характеру з важкими змінами в організмі. За цієї недуги, у тварини діагностують утворення кірок, рубцювань на тілі в ділянці живота, вушного каналу і хвоста. Крім шкірного покриву, уражаються і м’язові волокна, що призводить до утруднення акту жування і пересування.
• Лімфома — рідко діагностована форма онкології, що виникає частіше у собак у віці після 7 років. При захворюванні виникає безліч різних симптомів, але шкірний покрив страждає завжди. Верхні шари епідермісу покриваються виразками, червоніють і лущаться.
• Блошиний дерматит — реакція алергічного типу, що розвивається внаслідок укусів паразитів. Проявляється сильним свербінням, почервонінням і алопецією. На шкірі з’являються сильні лущення в ділянці голови. У деяких випадках блошиний дерматит супроводжується виникненням виразок на шкірі.
• Гіпотеріоз — недуга, зумовлена порушенням гормонального фону у зв’язку зі зниженням вироблення гормональних речовин щитоподібною залозою. Шкірний покрив за гіпотиреозу стає сухим на всіх ділянках, з’являється себорея і лущення. Часто ускладнюється вторинним інфікуванням унаслідок розчухів.
• Імпетиго — захворювання бактеріальної етіології, викликане стафілококовою і стрептококовою інфекцією. На шкірі вихованця з’являються множинні гнійничкові утворення, епідерміс запалюється і лущиться.
• Червоний вовчак — хвороба аутоімунного характеру, що проявляється не тільки почервонінням і лущенням шкіри, а й іншими симптомами. Захворювання неможливо вилікувати, і тому тварині необхідна постійна підтримуюча та імунодепресантна (така, що пригнічує природну імунну відповідь) терапія.

Лікування захворювань шкіри

Якщо власник помітив, що у собаки лущиться шкіра, необхідно без зволікання звернутися до ветеринарної клініки по допомогу. Будь-яке зволікання тільки погіршить ситуацію, і лікування буде набагато складнішим, ніж на перших етапах початку захворювання.

Для призначення адекватної терапії необхідне проведення діагностичних досліджень.

Діагностика полягає в клінічному огляді та призначенні лабораторних аналізів у разі підозр на інфекційну, паразитарну, алергічну або аутоімунну природу захворювання.

Перш за все, під час здійснення клінічного огляду, ветеринар звертає пильну увагу на характерні особливості лущення. При сухих і слабо запалених ділянках шкірного покриву, що не супроводжуються сильним нестерпним свербінням, підозра виникає на дерматофітоз, гельмінтоз або ж піодермію. У такому разі фахівець бере зішкріб шкірного покриву для подальших досліджень і визначення чутливості лікарських засобів.

У разі сильних розчухів, запалень і свербежу причина найчастіше криється в реакціях алергічного типу, коростяному свербежі або ж бактеріальному зараженні.

Лікування має бути спрямоване на усунення причини появи симптомів. Після встановлення точного діагнозу, розробляється індивідуальна схема лікування.

Симптоматична терапія полягає в підборі медикаментозних засобів, що усувають запалення і свербіж. Для цього застосовують антигістамінні засоби та нестероїдні протизапальні препарати.

У разі бактеріального зараження, призначається курс антибіотиків, підібраний з урахуванням індивідуальних особливостей вихованця (вага, стан здоров’я, вік).

Профілактика

Уникнути виникнення лущення на шкірі собаки можна, дотримуючись заходів профілактики і не допускаючи серйозних захворювань у вихованця. Кожен власник повинен знати, що профілактичні вакцинації згідно з календарем і протипаразитарні обробки — невід’ємна частина нормального утримання собаки.

Важливу роль відіграє і правильне харчування, що дає змогу не допустити розвитку алергічних реакцій і гіповітамінозів.

З метою профілактики захворювань аутоімунного характеру, необхідно проведення регулярних діагностичних оглядів у ветеринарного лікаря. При появі найменшого занепокоєння у тварини (свербіж або лупа), рекомендується звернутися до ветеринарної клініки для подальших консультацій.

Розбір теми 2025 року.