Порушення здоров’я домашнього улюбленця викликає масу занепокоєнь у його власника. Поява нудоти, подальшої блювоти, розладів травлення — привід негайно звернутися по допомогу до ветеринарної лікарні. Ці прояви не самостійне захворювання, а сигнал організму про розвиток порушень у роботі шлунково-кишкового тракту собаки. Причин появи специфічних ознак дуже багато. Досить часто, причиною запальних процесів у шлунку, стає розвиток Helicobacter pylori.

Причини розвитку патології

Раніше причинами розвитку запалень у стінках шлунка вважали активізацію кампілобактерій, але під час досліджень патогени, що провокують порушення в роботі стінок травного тракту, виділили в окрему групу — Helicobacter pylori.

Збудник являє собою патогенний мікроорганізм, бактеріального походження, що не забарвлюється за Грамом. Бактерія має багатошарову оболонку і спеціальний джгутик, що забезпечує рух патогена. Завдяки наявності уніполярного джгутика, патогенний мікроорганізм здатний проникати через слизові оболонки шлунка.

Діагностовано збудників гастриту і виразкової хвороби у людини ще на початку 20-го століття. Зв’язок між виразкою шлунка у собак і активністю хелікобактерій було встановлено в 90-х роках. Схильні до інфікування маленькі цуценята з 3 місяців до 1.5 року.

У дорослих собак хелікобактерії також можуть заражатися, але у них захворювання протікає з прихованою клінічною картиною.

Достовірних факторів, що сприяють передачі збудника від хворої тварини до здорової, не виявлено. Але вчені припускають орально-фекальний і повітряно-крапельний шляхи передачі.

Патогенні бактеріальні мікроорганізми розташовуються всередині слизових оболонок стінок шлунка або ж одразу під ними. Таким чином, нейтралізується вплив шлункових соків, а саме соляної кислоти.

Унікальна особливість хелікобактерій — зв’язуватися з рецепторами епітеліальних клітин, що вистилають стінки шлунка і щільно до них прилипати.

Симптоми та діагностика

Колонії Helicobacter pylori здатні не тільки прилипати до епітелію шлунка, а й виділяти аміак і токсини, які ушкоджують мембрану клітинних структур. Бактерії активно продукують ферментативні речовини, що руйнують слизові бар’єри, що призводить до негативного впливу власних соків, які виділяються шлунком, на незахищені тканини травного органу.

Виникають запальні процеси, що провокують надалі глибоке проникнення пошкоджень. У результаті у тварини розвивається хронічна форма гастриту, яка при несвоєчасному лікуванні закінчується виразковою хворобою.

За відсутності своєчасної діагностики та призначеної терапії, банальний гастрит переходить у важкі форми, провокуючи розвиток небезпечних ускладнень, таких як виразка дванадцятипалої кишки, пангастрит, атрофію слизових оболонок і виразку шлунка, аж до розвитку раку шлунка.

У деяких собак, хронічна форма гастриту з постійними загостреннями, провокує розвиток завороту шлунка.

Характерними симптомами наявності хелікобактерій у шлунку у тварини є:

• напади нудоти відразу після прийому їжі;
• виверження шлункового вмісту з домішками крові;
• хворобливі відчуття в ділянці живота;
• розлад випорожнень і поява калових мас дьогтеподібної консистенції, що вказує на наявність внутрішніх кровотеч у шлунку.

Породної схильності до інфікування бактеріями Helicobacter pylori не виявлено, також як і зв’язку з особливостями харчування.

При появі характерних ознак порушення травлення, необхідно звертатися за допомогою до ветеринарної клініки. Спеціаліст проведе низку аналізів і досліджень, що дають змогу встановити точну причину патології.

Важливим є проведення диференціальної діагностики, оскільки інфікування хелікобактеріями може нагадувати за клінічними проявами виразку шлунка, гастрити, злоякісні новоутворення, наявність чужорідних предметів у шлунку або ж вірусні інфекції.

В умовах ветеринарної клініки фахівці призначають низку лабораторних аналізів, серед яких провідне місце посідає тест на уреазну активність. Проводять також серологічні дослідження. Ветеринар проводить контрольні аналізи, що дають змогу виявити наявність патогенів у травному тракті після курсу терапії.

Дії у ветеринарній клініці

У ветеринарній практиці, хелікобактеріоз діагностується досить часто. У зв’язку з цим, розроблено низку дієвих терапевтичних схем, що дають змогу впоратися із захворюванням. У всіх випадках рекомендується прийом протимікробних засобів, а також препаратів, що знижують кислотність шлункового соку. Рекомендується застосування медикаментозних засобів з в’яжучим ефектом і ліків, що дозволяють відновити порушений баланс мікрофлори.

Як протимікробні засоби за діагностованого хелікобактеріозу призначають сульфаніламідні препарати в поєднанні з антибіотиками широкого спектра дії — еритроміцином, нітрофуранами й ампіциліном. Дозування і тривалість лікування має визначати ветеринарний лікар.

Особливе значення в лікуванні діагностованого хелікобактеріозу має протимікробний і протипротозойний препарат Метронідозол. Тваринам його дають у таблетованій формі або у вигляді готових розчинів для внутрішньовенного введення.

Відновлення секреторної функції стінок шлунка здійснюється шляхом призначення спеціальних рецепторних блокаторів, що знижують кислотність — Ранітидин, Ацилок.

У складі комплексної терапії, можуть бути присутніми і обволікаючі засоби. Але їх призначення строго регламентується ветеринаром, який лікує. Пов’язано це з тим, що обволікаючі засоби перешкоджають нормальному проникненню протимікробних засобів у слизові оболонки для знищення патогенів.

Для швидкого рубцювання й утворення на ураженій стінці шлунка специфічної захисної плівки, рекомендується прийом субцитрату вісмуту. Це противиразковий препарат, що має виражену бактерицидну активність щодо патогенних мікроорганізмів, які провокують розвиток виразкової хвороби.

Хворій тварині необхідно дотримуватися дієти. Спеціальне харчування включає в себе прийом кисломолочних продуктів. Рекомендується також введення пробіотиків.

Інфекційне ураження стінок шлунка стійкими до шлункових соків бактеріями діагностується у ветеринарній практиці досить часто. Усім собакам, які надходять до ветеринара на обстеження з характерними симптомами гастриту, що супроводжується хронічною спонтанною блювотою, проводять діагностику на наявність хелікобактерій.

З метою профілактики розвитку захворювання у собак, необхідно дотримуватися низки необхідних заходів. Важливо уважно стежити за раціоном харчування, уникаючи годувань тварини людською їжею, в якій багато солі. Не варто займатися самолікуванням, даючи тварині нестероїдні протизапальні засоби без призначення ветеринара.

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.