Поява виділень у кішки з-під хвоста не повинна залишатися без уваги власника. Поява крові в області кореня хвоста може свідчити про початок патологічного процесу в організмі, так і бути ознакою початку тічки.

Важливо своєчасно виявити інші характерні симптоми, поспостерігати за загальним станом і поведінкою тварини, а також звернутися до ветеринарного лікаря для точної діагностики того, що відбувається. Самостійно виявити причину виділень крові з під хвоста досить проблематично, а самолікування абсолютно неприпустиме.

Можливі причини

Причини, чому у кішки кров з-під хвоста, досить різноманітні. Одна з основних причин — початок статевої охоти або ж еструс (тічка). Еструс є фізіологічним процесом організму здорової кішки, що настає у відповідному періоді.

Початок тічки, своєрідний сигнал про те, що тварина готова до спарювання і подальшого продовження роду. Поява крові в невеликих кількостях, що виділяється з області петлі вихованки, не становить небезпеки, а свідчить про статеве дозрівання.

Крім фізіологічних, існує низка інших причин, чому у кішки тече кров з-під хвоста. Основними є:

• Запальні патологічні процеси в шлунково-кишковому тракті. Характер і ступінь уражень можливо визначити тільки після ретельно проведеного обстеження в умовах ветеринарної клініки за допомогою спеціальної апаратури та аналізів. Поява крові під хвостом у деяких випадках є симптомом пухлинних процесів прямої кишки, пошкоджень товстого відділу кишківника або ж травматизації параанальних залоз.
• Кровотечі в ділянці петлі можливі в разі пошкоджень маткових артерій. Виникають у разі запалень ендометрія, новоутворень злоякісного і доброякісного характеру, піометри. Крім крові під хвостом у тварини відзначаються загальна слабкість, апатія, підвищення температурних показників тіла. Все залежить від ступеня патологічного процесу.
• Переривання вагітності мимовільного характеру. Природний аборт частіше діагностується на ранніх етапах виношування кошенят, так, що власник часом не помічає разючих змін у поведінці вихованця. Кішка, будучи від природи охайною істотою, постійно вилизує область петлі, прибираючи виділення. Загиблі в утробі кошенята не завжди виходять повністю з порожнини матки, а процеси запалення супроводжуються виділенням великої кількості крові. У деяких випадках при занедбаності патології, з’являються гнійні виділення.
• Маткові кровотечі при механічних травмах. В результаті травмування великих маткових артерій, у кішки капає кров з-під хвоста, а загальний стан тварини різко погіршується. Велика крововтрата загрожує летальним результатом за відсутності належної допомоги.
• Утворення конкрементів у сечостатевій системі. Розвиток сечокам’яної хвороби зустрічається у представників домашніх кішок часто в клінічній практиці ветеринарних лікарів. Захворювання прогресує при порушеннях у раціоні харчування, споживанням питної води, що має велику жорсткість. Вихід конкрементів провокує трамування слизової оболонки та кровотечі. Стан тварини при сечокам’яній хворобі потребує негайного втручання ветеринарного фахівця.

Діагностика та лікування

Поява кров’янистих виділень під хвостом, не пов’язаних з фізіологічним станом — тічкою, вимагає звернення до кваліфікованого лікаря за необхідною допомогою. Причин появи крові в ділянці хвоста велика кількість і важливо точно визначити основну, що спричинила вторинні ознаки.

До виїзду у ветеринарну лікарню власник тварини може прикладати холод до ділянки живота, а також забезпечити вихованцеві повний спокій. Холод дає змогу зняти больові відчуття, звузити просвіт кровоносних судин і призупинити кровотечу на невеликий проміжок.

Діагностика патологічного стану зводитися до таких пунктів:

• взяття загального аналізу крові з вени;
• проведення біохімічного аналізу крові для визначення порушень роботи внутрішніх органів;
• аналіз урини і калу;
• ультразвукове дослідження;
• рентгенографія.

Основне завдання лікаря — зупинити кровотечу, з’ясувати причину розвитку і призначити відповідне лікування базової патології. У разі маткових кровотеч, викликаних травмою або ж запальним процесом, частіше проводиться хірургічне втручання, метою якого є резекція матки (гістеротомія).

Лікарі рекомендують проводити стерилізацію з повним видаленням репродуктивних органів тваринам, які досягли статевої зрілості і не мають племінної цінності. Гістеротомію в разі кровотеч із матки застосовують і під час фізіологічного абортування. Пов’язано це з тим, що накладення лігатур на великі кровоносні судини завжди пов’язане з ризиками. Простіше видалити дітородний орган і придатки, запобігши тим самим розвитку ускладнень.

Діагностована сечокам’яна хвороба передбачає використання спеціальних препаратів — спазмолітиків і знеболювальних засобів. Великі конкременти, що утворилися в сечостатевій системі, вимагають хірургічного втручання. Після операції та видалення каменів важливо дотримуватися спеціальної дієти.

Новоутворення злоякісного характеру в ділянці прямої кишки або ж інших відділів товстого кишківника лікуються хірургічним шляхом, а також доповнюються прийомом хіміопрепаратів, що пригнічують ріст злоякісної пухлини.

Профілактика

Запобігти розвитку патології, пов’язаної з кровотечею, можна, дотримуючись заходів профілактики. Превентивні заходи включають в себе своєчасне лікування хронічних недуг, ретельний контроль за харчуванням тварини.

Кішок у період вагітності рекомендується захистити від підвищеної активності, що дозволить знизити ризики травмування матки з плодами.

Уважне спостереження за будь-якими змінами в поведінці домашньої улюблениці та звернення до ветеринарної клініки дасть змогу вчасно виявити можливу патологію і призначити адекватне лікування, зберігши здоров’я тварини.

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.