Помітивши, що у кішки облазить хвіст, власник тварини починає бити на сполох. Візуально хвіст стає тоншим, тьмяніє і випадає шерстяний покрив. Спочатку, господар думає про неохайність свого вихованця або ж навпаки, педантичність тварини, яка вилизується в період активної сезонної линьки.

У процесі розвитку патологічного стану, помітні залисини на хвості, а кішка проявляє виражене занепокоєння і постійно чухається.

При облисінні хвоста, в деяких випадках організм тварини відчуває нестачу вітамінних і мінеральних комплексів. Але трапляється, що причина облисіння хвоста — гормональний дисбаланс або ж інфекція бактеріального походження.

Причин облисіння в області хвоста кілька, тому рекомендується звернутися до фахівця, який допоможе встановити точний діагноз за результатами досліджень і ретельного клінічного огляду.

Причини облисіння хвоста у кішки

Причини, чому у кішки утворюються залисини на хвості, у ветеринарії поділяють на зовнішні та системні. Власник тварини повинен вміти розрізнити сезонний процес линьки від тотального випадання волосся на тілі кішки.

Сезонна линька є процесом фізіологічного характеру, якому притаманне поступове заміщення відмерлих і непотрібних волосків на нові. Процес линьки не супроводжується появою ділянок алопеції. 

Основні причини облисіння хвоста:

• Лишай. Захворювання, яке часто діагностують у домашніх улюбленців, спричинене патогенним грибковим мікроорганізмом. При ураженні шкірного покриву грибками роду Трихофітум, утворюються ділянки облисіння з чітко окресленими краями. Основний симптом ураження кішки лишаєм, крім облисіння, — сильний свербіж, що провокує розчухи (в деяких випадках до крові).
• Розлади роботи ендокринної системи. Порушення в роботі ендокринної системи провокують гормональні дисбаланси. Патології обмінних процесів призводять до ожиріння кішок, дисфункцій деяких органів і систем. Також у кішок у ділянці кореня хвоста розташовуються залози, що продукують специфічний секрет, необхідний для догляду за шерстю. Підвищене вироблення секрету призводить до гормональних збоїв — лисіє хвіст біля основи, в області стегон тварини також з’являються залисини, які тварина ретельно вилизує.
• Екто та ендопаразити. Різні комахи-кровососи — блохи та кліщі, здатні призвести до сильних розчухів на тілі в результаті укусів. На їхньому місці виникає сильний свербіж, кішка розчісує шкіру кігтями, намагається усунути причину свербежу. Часто ураження блохами супроводжується бактеріальною інфекцією. Причиною облисіння можуть стати і гельмінтози. Якщо тварина харчується термічно не обробленим м’ясом або рибою, у неї заводяться глисти, що провокують порушення в роботі всього організму. Відображається це насамперед на стані вовняного і шкірного покривів.
• Реакції алергічного типу. Аліментарні та контактні алергії у кішок діагностуються все частіше, що пов’язано з неправильно підібраним кормом або ж побутовою хімією, якою миють підлогу в приміщенні. Алергія у кішок проявляється висипаннями на шкірі, сильним свербінням і утворенням ділянок алопеції.
• Бактеріальні та грибкові інфекції. Ураження шкіри патогенною мікрофлорою часто є вторинним захворюванням, що розвивається на тлі алергії, гормонального дисбалансу або ж захворювань внутрішніх органів. Несвоєчасно надана допомога при невеликих вогнищах бактеріальної інфекції, призводить до великих уражень і облисіння тварини.
• Стресовий фактор. Кішки, тварини емоційні. Якщо тварина відчуває сильний стрес, пов’язаний з переїздом, появою нового члена сім’ї, пологовим процесом у кішок або ж ремонтом, прояви стресу можуть бути різноманітними. На тлі загального пригніченого стану улюбленець стає менш активним, може відмовлятися від прийомів їжі, порушуються обмінні процеси і облисіння хвоста або ж інших ділянок тіла, є лише симптомом.
• Захворювання внутрішніх органів. Патології гепаторенальної системи, травного тракту, недостатнє вироблення інсуліну, призводять до різних розладів, відбиваючись на загальному стані кішки. Зазвичай захворювання внутрішніх органів супроводжуються не тільки алопецією, а й іншими характерними симптомами — виверженням шлункового вмісту, полідипсією, різкою втратою маси тіла, підвищеннями або ж зниженнями температурних показників тіла. Постановка діагнозу і призначення схеми лікування має здійснюватися кваліфікованим лікарем. Самолікування не припустиме.
• Запалення параанальних залоз. У кішок добре розвинені параанальні залози, що відповідають за вироблення специфічного секрету. У нормальних умовах його надлишки виходять разом із каловими масами під час акту дефекації. У разі порушень виникає запальний процес у залозах, тварина мучиться зі стільцем, порушується акт сечовипускання. У ділянці кореня хвоста спостерігається жирна себорея й алопеція.
• Авітаміноз. Найпоширеніша причина появи залисин у кішок не тільки в області хвоста, а й по всьому тілу. Виникає авітаміноз при постійному дефіциті вітамінних і мінеральних речовин. Особливо часто стикаються з алопецією на тлі авітамінозу власники кішок, чиї вихованці споживають натуральну їжу. Нестача корисних нутрієнтів негативно позначається не тільки на зовнішньому вигляді тварини, а й провокує порушення роботи всіх систем організму.

Діагностика захворювання

Щойно господар тварини помітив, що у кішки лисіє хвіст, не варто гаяти час, а одразу звернутися до ветеринарної клініки. Лікар повинен провести повний візуальний клінічний огляд тварини, а також призначити низку необхідних аналізів.

Діагностичні заходи, крім збору анамнезу та клінічного огляду, включають в себе:

• забір крові (для проведення загального та біохімічного аналізу крові);
• зішкріб шкіри з ураженої ділянки (для визначення наявності патогенної бактеріальної або грибкової мікрофлори);
• проведення ультразвукового дослідження органів черевної порожнини.

На підставі отриманих результатів, ветеринар призначає індивідуальну схему лікування, що базується на занедбаності патологічного процесу, його виду, віку тварини та її маси тіла. Важливу роль у діагностиці облисіння хвоста у кішок відіграє збір анамнезу.

Ветеринарний фахівець повинен знати докладно, чим годують тварину, які лікарські препарати приймалися, наявність хронічних захворювань. 

Як лікувати облисіння хвоста у кішки

Після встановлення діагнозу, призначається схема терапевтичних заходів. Якщо причиною того, що у кішки обліз хвіст, стала нестача вітамінів або мінералів, рекомендується переведення тварини на спеціальне дієтичне харчування з підвищеним вмістом необхідних речовин. Тваринам у літньому віці раціон збагачують препаратами сірки, а також прописують курс імуномодулюючих лікарських засобів.

Алергічні реакції лікуються шляхом елімінації (виключення) потенційного алергену. У разі харчових алергій призначається лікування, виключаються всі страви та ласощі з людського столу. Рекомендується підбирати корми промислового виробництва з високим стандартом якості (супер-преміум класу).

Сильний свербіж і запальні процеси на шкірі усуваються шляхом нанесення спеціальних антигістамінних мазей і лініментів. За відсутності результату від призначеного лікування, проводитися повторна діагностика, що включає в себе алергопроби.

Дерматити, дерматофітози і піодермії, що провокують алопецію, лікуються за допомогою спеціальних препаратів. Так, у разі стригучого лишаю, спричиненого грибками, призначають протигрибкові медикаментозні засоби системного спектра дії. Усунення бактеріальної інфекції проводиться шляхом курсу антибіотикотерапії.

Профілактика хвороб хвоста

Убезпечити котячий хвіст від облисіння, можна, вживши своєчасних заходів профілактики. Уважний і турботливий власник повинен забезпечити нормальне харчування своєму улюбленцю, проводити регулярні профілактичні огляди у ветеринарного лікаря один раз на півроку. Уникнути зараження гельмінтами або ж ектопаразитами, дають змогу профілактичні обробки.

Уникнути зараження мікроспорією або ж трихофітією, які досить важко піддаються лікуванню, дозволяють своєчасні вакцинації тварини. Особливо це актуально для кішок, які мають вільний доступ на вулицю і контактують з бездомними або ж хворими тваринами.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.