Шкіра домашніх улюбленців схильна до різних захворювань і першою приймає удар, що наноситься шкідливими бактеріями, грибками та іншими мікроорганізмами. Шкіра у кішки — своєрідний індикатор, що сповіщає про збої в роботі всього організму.

Поява у кішки червоної плями на шиї може бути пов’язана з різними факторами — від алергії і нервового дерматиту до грибкових уражень.

Зазвичай шкірні захворювання характеризуються вираженою симптоматикою у вигляді свербежу і розчухів, а також неспокійною поведінкою тварини. Власник повинен знати, які захворювання можуть бути у кішки на шкірі, щоб своєчасно звернутися до лікаря для діагностики та призначення лікування.

Практично всі захворювання шкірного покриву діагностуються за допомогою досліджень зішкрібків з уражених ділянок. У домашніх умовах провести дослідження неможливо, так само як і поставити правильний діагноз.

Можливі причини появи червоної плями на шиї у кішки

Захворювання, що виникають на шкірному покриві улюбленця, можуть виникати внаслідок безлічі причин. Поява у кішки на шиї червоної плями може бути пов’язана з інфекційними захворюваннями, інвазіями, порушеннями процесів обмінного характеру або впливами механічних або хімічних провокуючих чинників.

Найпоширенішими недугами шкірного покриву у кішок є:

• стригучий лишай;
• демодекоз;
• дерматит;
• екзема.

Найпоширенішою недугою є стригучий лишай. Захворювання спровоковане розвитком грибків трихофітії та мікроспорії. Основними ознаками ураження лишаєм є:

• виникнення свербежу в улюбленця;
• поява ділянок облисіння на місці розвитку патологічного процесу;
• гіперемія ділянки шкіри;
• поява лусочок і характерних кірочок.

Поява червоної плями на шиї у кішки часто пов’язана з розвитком трихофітії. Уражена ділянка має правильну чітко обмежену форму.

Демодекоз — друге за частотою захворювання шкіри, діагностоване у домашніх кішок. Цей вид захворювання викликаний мікроскопічними кліщами, які прогризають собі ходи під шкірою. Супроводжується демодекоз сильним свербінням, випаданням шерстяного покриву в ділянках локалізації кліща і почервонінням.

Запалення шкіри — дерматит, може виникнути внаслідок травм, хімічних або термічних опіків, обморожень або ж алергічних реакцій. Поява червоної плями на шиї у кішки може бути викликана подразненням шкіри після нашийника. Також дерматит нерідко виникає внаслідок алергії на нашийник із сильнодіючими речовинами, призначеними для позбавлення від ектопаразитів.

У разі дерматитів у тварини не тільки червоніє ділянка пошкодженої шкіри, але також може відзначатися підняття температури в локалізованій ділянці. Досить часто дерматит, незалежно від природи походження, супроводжується інфікуванням патогенною бактеріальною мікрофлорою.

Екзема — недуга, спровокована впливом патогенних факторів на поверхневий шар шкіри. Під час розвитку екземи тварина відчуває дискомфорт, можлива поява не тільки червоних плям на шиї, за вухами або ж у пахвових западинах, а й на інших ділянках тіла.

Поява захворювання характеризується лущенням пошкоджених ділянок, шкіра стає складчастою, а шерстний покрив втрачає еластичність і блиск. Тварина сильно свербить, що призводить до ще більшого ураження шкіри та занесення патогенних гноєтворних мікробів.

Крім зовнішніх чинників — травми, хімічний вплив і променеві ураження, причиною розвитку екземи може послужити невроз, захворювання сечостатевої системи, порушення роботи печінкових структур або ж дисфункція щитовидної залози.

Діагностика, лікування та профілактика

У разі появи червоної плями на шиї у тварини, що супроводжується свербінням і занепокоєнням улюбленця, рекомендується звернутися до ветеринарної клініки. Самостійне лікування за допомогою народних засобів або ж людських медикаментів, може погіршити ситуацію, а також викликати серйозні ускладнення.

Після звернення до ветеринарної лікарні лікар призначає комплекс обстежень, що включають в себе:

• клінічний фізикальний огляд;
• збір анамнезу;
• загальний аналіз крові;
• біохімічний аналіз крові;
• зішкріб з пошкодженої ділянки для проведення лабораторного дослідження під мікроскопом.

Також необхідне взяття проб з ураженої ділянки для бактеріального посіву на поживних середовищах. За результатами отриманих аналізів, ветеринарний фахівець призначає схему лікування, підбираючи препарати індивідуально кожній тварині залежно від ваги, віку та породної приналежності.

Терапія захворювань шкіри підрозділяється на два види — усунення причини захворювання і симптоматичне лікування, що полегшує стан вихованця. У разі грибкових уражень шкіри призначають протигрибкові засоби у вигляді таблеток для приймання всередину і мазей для зовнішнього використання. Лікування захворювань, спровокованих грибковими мікроорганізмами, досить тривале і вимагає високої кваліфікації лікаря.

У разі захворювань, спричинених мікроскопічними кліщами, лікування ґрунтується на спеціальній протипаразитарній обробці та прийомі лікарських препаратів, що підвищують захисні сили організму. Відомо, що у тварин з хорошим імунітетом рідше проявляються будь-які шкірні захворювання, незалежно від їхньої природи — бактеріальна, грибкова, паразитарна.

У разі дерматитів та екземи важливо встановити точну причину розвитку захворювання. Запалення шкірного покриву може бути пов’язане не тільки з негативним впливом чинників довкілля, а й з порушеннями в роботі внутрішніх органів. Важливо під час обстеження виключити алергічну природу захворювання.

Симптоматичне лікування полягає в застосуванні протисвербіжних антигістамінних мазей. Вони дають змогу не тільки усунути дискомфортні відчуття, а й зняти запалення з ураженої ділянки. Призначаються вітамінні комплекси та імуностимулятори для зміцнення організму тварини. 

З метою профілактики захворювань шкіри, рекомендується ретельно складати раціон харчування кішки, стежити за його збалансованістю.

Щоб уникнути зараження стригучим лишаєм, не варто допускати контакту вихованки зі свідомо хворими тваринами або ж бездомними. Уважно і регулярно оглядати кішку на предмет пошкоджень шкіри або появи підозрілих плям чи новоутворень на шкірі.

Не зайвим буде і регулярний профілактичний огляд тварини хоча б раз на рік у ветеринарного лікаря. Це дасть змогу своєчасно виявити захворювання і вжити заходів щодо його ліквідації.

Актуальні тенденції у світі домашніх улюбленців 2025.