Будь-які захворювання, що виникають у домашніх улюбленців, викликають тривогу у власника. Якщо господар кішки помітив затуманеність у погляді свого вихованця або ж каламутну плівку, а на самій рогівці помітні плями молочно-білого кольору, велика ймовірність розвитку більма або лейкоми. Цю патологію досить часто діагностують у домашніх улюбленців, зустрічаючись як у молодих тварин, так і у старих.

Виникнення лейкоми на оці у кішки спровоковано найчастіше пошкодженнями. При цьому значно знижується гострота зору, а запущений патологічний процес призводить до сліпоти. Несвоєчасне надання кваліфікованої допомоги може стати причиною втрати зорового органу у кішки.

Розвиток більма на оці є незворотнім процесом, повністю вилікувати який не можливо. Але існує велика ймовірність купірувати і призупинити патологічний процес.

Причини появи каламутної плівки на оці

Причин появи у кішки на оці каламутної плями існує безліч. Це можуть бути дегенеративні процеси внаслідок травм ока, запущених кон’юнктивітів, а також при помутніннях кришталика під час катаракти, що розвивається.

Тому надзвичайно важливо своєчасно звернути увагу на появу характерних симптомів ураження рогівки та надати тварині допомогу, адже сухості, запалень в оці, спричинених інфекціями бактеріального та вірусного походження, набагато легше позбутися, ніж лікувати більмо.

Основна причина плями на оці у кішки — ураження ока при виразках і бактеріальних або вірусних кератитах. Такими патологіями є:

• пошкодження рогівки при інфекційних недугах, механічних травмах, запаленнях на тлі алергії;
• набряки прозорої оболонки за підвищеного накопичення в ній кальцію і холестерину;
• ураження очей протозойними захворюваннями — хламідійний кон’юнктивіт, що призводить до потовщення і рубцювання рогівки.

Біла пляма або лейкома у ветеринарії підрозділяється на два типи — вродженого і набутого характеру. Найбільша частина клінічних випадків припадає на набуті патології, що виникають в органі зору кішки. Основними симптомами розвитку більма є:

• боязнь світла і підвищене виділення слізного секрету;
• гнійні виділення з ока;
• розвиток вузликових утворень;
• помутніння з червонуватим відтінком при ураженні судин на тлі кератиту;
• жовті виділення і каламутна плівка при гнійній формі кератиту;
• зміна контуру зіниці при її травмах і виражені рубці на рогівці;
• шорсткість, крапки і горбистість рогівки при виразкових ураженнях.

Своєчасне діагностування більма на оці у кішки надзвичайно важлива частина подальшої тактики лікування. При переродженні лейкоми в жирову тканинну структуру відбувається атрофія ока, доставляючи кішці сильні дискомфортні відчуття, знижується гострота зору.

Діагностика і терапія

Помітивши, що в улюбленця помутніла видима частина ока, рекомендується негайно звернутися по допомогу в хорошу ветеринарну клініку, де є лікар-офтальмолог. Кваліфікований фахівець проведе ретельну діагностику і визначить подальшу тактику лікування з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта.

Насамперед ветеринар звертає увагу на стан очного дна у кішки. Цей вид діагностики дає змогу проаналізувати структурні особливості кон’юнктивального мішка, кришталика, райдужки та, звісно, рогівки.

Іншими важливими діагностичними заходами є:

• флюоресцеїновий тест — дає змогу виключити можливі ушкодження епітеліальної тканини ока (особливо актуальним є проведення флюоресцеїнового тесту в разі підозри на виразкове або механічне ушкодження);
• проба Зейделя — необхідна методика для визначення можливих наскрізних уражень рогівки (свищових утворень);
• тонометрія — важлива частина діагностики, що дає змогу визначити підвищений артеріальний тиск в оці;
• гоніоскопія — метод, необхідний для оцінки передньої частини ока;
• діагностичні проби — проводяться з метою виявлення вірусних інфекцій (чуми м’ясоїдних, герпесвірусної інфекції, вірусного імунодефіциту кішок);
• ультразвукова діагностика очей — необхідна за неможливості оглянути очне дно.

Лікувальні заходи призначаються лікарем одразу, щойно буде встановлено основну причину захворювання. Відкладати початок терапії не рекомендується, оскільки дегенеративні процеси, що почалися в оці, важко піддаються консервативному лікуванню.

У разі діагностованого кератокон’юнктивіту бактеріальної природи, необхідний курс антибіотиків тривалістю не менше двох тижнів. Лікар підбирає індивідуальне дозування і форму введення. Найчастіше призначаються спеціальні протибактеріальні мазі, які закладаються у внутрішню частину нижньої повіки. Прискорити процес регенерації дають змогу спеціальні препарати — кератопротектори.

Симптоматичне лікування лейкоми передбачає використання протизапальних і знеболювальних препаратів. У разі підвищеного внутрішньоочного тиску призначають препарати Пілокарпін або Бринзоламід.

Після зняття процесу запального характеру і залежно від ступеня пошкодження, проводиться хірургічне втручання, метою якого є видалення плівки і заміщення її на штучну.

Профілактичні заходи

Заходи профілактики каламутної плівки на оці у кішки зводяться до дотримання кількох основних правил. Важливий пункт — своєчасне проведення імунізації кішки. Це дає змогу запобігти зараженню небезпечними вірусними інфекціями.

З метою профілактики необхідно регулярно проводити огляди у ветеринарного фахівця, а в разі підозри на розвиток патології, не займатися лікуванням. Привести до часткової або повної втрати зору можуть найрізноманітніші чинники і захворювання. Навіть за найнезначніших травм рогівки необхідно звертатися за консультацією до фахівця.

Розбір теми 2025 року.