Цистит, або запалення сечового міхура, — одне з найпоширеніших захворювань кішок. Його небезпека в тому, що перші ознаки циститу легко сплутати з розладами поведінки: поширена думка про те, що кішки можуть «паскудити», якщо їх щось не влаштовує, далека від дійсності, але саме на це списують дрібні калюжки, що з’являються в різних місцях квартири.

Власники страждають від запаху, який стає дедалі важчим, і через негативні емоції від вихованця, а сама кішка страждає від постійного болю в сечовому міхурі та бажання помочитися, яке неможливо задовольнити.

Якщо ж ідеться про кота, то звичайний, здавалося б, цистит становить небезпеку для його життя.

Що таке цистит

Цистит — це запалення сечового міхура. Найчастіше при цій хворобі бувають порушені й інші органи сечовидільної системи, наприклад, уретра.

Цистит — вкрай поширене захворювання кішок. Воно супроводжується болісними симптомами. Хвороба, один раз розпочавшись, часто рецидивує, тому власникам кішок, у яких був одного разу діагностований цистит, потрібно бути вкрай уважними і регулярно контролювати стан вихованця.

Вкрай важливо доводити лікування кожного епізоду циститу до кінця, інакше ризик рецидиву буде вищим.

Причини циститу

Запалитися сечовий міхур у кішок може з таких причин:

• «висхідна» інфекція — занесення мікроорганізмів, характерних для товстого кишечника, на статеві органи під час вилизування промежини;
• «низхідна» інфекція — у разі виникнення абсцесу нирок або, що частіше, пієлонефриту мікроби з потоком сечі потрапляють до сечового міхура і спричиняють його запалення;
• сечокам’яна хвороба, за якої стінки сечового міхура травмуються гострими краями кристалів;
• тупі травми живота;
• стреси;
• недостатнє споживання рідини;
• у рідкісних випадках — переохолодження.

Форми циститу

• Калькульозний цистит. З’являється, якщо в сечовому міхурі відклалися камені або пісок. Вони травмують стінку сечового міхура. За такої форми хвороби в сечі зазвичай виявляються кристали різних солей, і за цією ознакою лікар може поставити діагноз. Але іноді, коли камені великі та щільні, аналіз сечі може бути без серйозних відхилень. У цьому разі на допомогу приходять інші методи діагностики — УЗД і рентген.
• Геморагічний цистит. Розвивається в тому разі, коли з певних причин пошкоджується слизова оболонка сечовивідних шляхів. Причина може бути будь-якою — пісок, запалення, стрес… Але головна відмінність цієї форми циститу від інших — велика кількість крові в сечі, помітна часом неозброєним оком. Така форма може поєднуватися з будь-якою іншою.
• Бактеріальний цистит — це рясне виділення із сечею бактерій. У нормі сеча стерильна, бактерій у ній бути не повинно. Вони з’являються, якщо орган запалений. У тварин незначна кількість бактерій у пробі може бути і в нормі — якщо вони потрапили в сечу з шерсті. Досвідчений лікар легко відрізнить таких «гостей» від хвороби, адже за бактеріального циститу мікробів буде багато, а головне — у сечі буде велика кількість лейкоцитів, білих кров’яних клітин, які імунна система відправляє у вогнище запалення.
• Ідіопатичний цистит, або невроз сечового міхура. Назва «ідіопатичний» означає, що причина хвороби не встановлена. В останніх дослідженнях переконливо доведено, що цистит, за якого аналіз сечі в принципі нормальний, хіба що вміст лейкоцитів може бути незначно підвищений, має конкретну причину — стрес. Кішки з цим захворюванням можуть бути полохливі або агресивні. Але можуть і поводитися абсолютно нормально. Однак, як і люди, деякі тварини вміють приховувати емоції, або маскувати важкі переживання підвищеною ласкавістю, грайливістю — усім, що сприймається власниками позитивно. Ідіопатичний цистит тому вкрай складний як у діагностиці, так і в лікуванні: не всі власники вірять лікареві, що лікувати потрібно не тільки сечовий міхур, а й нервову систему, і вже тим більше не всі готові до того, що необхідно змінити умови утримання тварини.

Симптоми

Для того щоб вчасно розпочати лікування, потрібно знати, як проявляється цистит. На початку хвороби симптоми нелегко помітити, але саме на цій стадії хвороби лікування досить просте, можна обійтися ліками, які даються через рот.

На ранніх стадіях циститу кішка починає мочитися частіше, ніж зазвичай, і періодично ігнорує лоток, роблячи калюжі в недозволеному місці. Уже в цей період запах сечі найчастіше змінений, але незначно, і не всі власники можуть помітити цю ознаку.

Під час розвитку хвороби сечовипускання стають частішими, калюжки — меншими. Запах сечі робиться більш різким. У деяких випадках можна помітити зміну кольору сечі, вона стає червонуватою або рожевою. Кішка шукає все нові місця для сечовипускання в надії, що, наприклад, на м’якому писати буде не так боляче.

На пізніх стадіях у сечі можна помітити згустки слизу. У котів же цистит може призвести до повного припинення сечовипускання або до непродуктивних спроб, коли тварина часто відвідує лоток, але наповнювач залишається сухим. І кішки, і коти при вираженому циститі страждають однаково, але у котів ситуація ускладнюється тим, що припинення відтоку сечі може призвести до загибелі тварини, це екстрена ситуація, з якою потрібно звертатися у ветклініку негайно, в будь-який час доби.

Подібні прояви — це муки для кішки. Вихованець у спробах помочитися проводитиме на туалеті тривалий час, що нагадуватиме закреп. Після відвідування свого туалету, тварина буде йти на зігнутих лапках.

Діагностика

Діагностика циститу в котів складається з таких заходів:

• збір анамнезу — чи спостерігалося у кішки прискорене сечовипускання, епізоди сечовипускання поза лотком, який об’єм сечі, що виділяється за раз;
• пальпація черевної порожнини — стінка запаленого сечового міхура зазвичай потовщена, набрякла, пухка, і це досвідчений ветеринар може промацати через черевну стінку;
• клінічний аналіз сечі — допомагає встановити форму циститу, супутні захворювання і підібрати правильне лікування;
• УЗД сечовидільної системи — уточнює дані пальпації та аналізу сечі, дає змогу виявити новоутворення сечового міхура (поліпи трапляються нерідко), більшість типів каменів, оцінити обсяг мінеральної суспензії;
• загальний клінічний і біохімічний аналізи крові — необхідні, щоб оцінити рівень запалення і наявність проблем із нирками як імовірну причину або наслідок циститу.

Як правило, цих методів достатньо, щоб поставити точний діагноз. Однак іноді потрібні й додаткові дослідження:

• рентген сечового міхура — за підозри на камені, «невидимі» для УЗД;
• бактеріологічний посів сечі — виконують у разі, якщо лікування антибіотиками не допомагає або відбуваються часті рецидиви хвороби, для цього сечу беруть шприцом прямо із сечового міхура, під контролем УЗД, стерильно запаковують і направляють у лабораторію, де з проби намагатимуться висіяти мікроорганізми, якщо вони там є;
• біопсія слизової сечового міхура — забір шматочка тканини для перевірки на появу атипових клітин, виконують у разі підозри на онкологічний процес (рак або іншу пухлину) в сечовому міхурі.

Найчастіше за результатами додаткових досліджень діагноз вдається встановити навіть у найскладніших випадках.

Лікування циститу в кішки

Під час лікування циститу в котів перед ветеринарним лікарем стоять три завдання:

• Забезпечити відтік сечі, що особливо актуально у котів, зняти симптоми хвороби — біль, часте сечовипускання;
• Ліквідувати запалення сечового міхура;
• Ліквідувати причину циститу.

Список препаратів, які застосовують у разі циститів, дуже широкий, а конкретні схеми залежать від причини захворювання. Але є групи препаратів, які призначаються завжди.

Спазмолітики — дротаверин (ношпа) або папаверин. Їхнє завдання — полегшити сечовипускання і хоча б трохи, але зняти неприємні відчуття в ділянці сечового міхура й уретри, а в котів — купірувати спазм уретри, який може призвести до припинення відтоку сечі, і в цьому разі буде потрібна катетеризація сечового міхура навіть у тому разі, коли піску немає.

Антибактеріальні препарати — антибіотики або нітрофурани (уросептики), завдання яких — боротися з ростом мікрофлори в сечовивідних шляхах. Вони застосовуються на середній і пізній стадії розвитку хвороби навіть у тому разі, якщо бактерій і лейкоцитів у сечі немає: запалена слизова — сприятливе середовище для розмноження мікроорганізмів, і без застосування цих ліків у тварини з великою часткою ймовірності розвинеться запалення.

Додаткове введення рідини — примусове допоювання через рот або інфузії кристалоїдів (фізіологічний розчин, розчин Рінгера, за відсутності апетиту в тварини — розчин Рінгера-Локка або додавання глюкози в крапельницю), у разі циститу, як правило, підшкірні. Це необхідно, щоб активізувати природне промивання сечового міхура.

У важких випадках, коли порушений відтік сечі, на 3-5 днів встановлюють уретральний катетер.

У схему можуть бути включені:

• вітамінні препарати — за відсутності апетиту або як коректори метаболізму, якщо у тварини виявилася лужна реакція сечі;
• сечогінні (як правило, рослинні) — для додаткового посилення природних процесів звільнення сечового міхура від наслідків запалення;
• рослинні протизапальні препарати;
• дієта — за сечокам’яної хвороби застосовуються лікувальні, а потім профілактичні промислові корми.

З обережністю призначають:

• нестероїдні (спазган, баралгін) і тим більше стероїдні (преднізолон, дексаметазон) препарати — вони можуть спровокувати або посилити кровотечу;
• кровоспинні — якщо призначають, то на дуже короткий термін, оскільки за капілярної кровотечі особливої потреби в них немає, а побічні ефекти перевищують потенційну користь;
• усі препарати, включно з антибактеріальними, які впливають на функцію нирок: до отримання результатів біохімічного аналізу крові не можна впевнено судити, чи не зашкодять вони пацієнтові.

Лікування, спрямоване на усунення причин хвороби, може бути різним і залежить від цієї причини.

Чим допомогти собі й улюбленцю вдома

Поки не налагодилося сечовипускання, в уподобаних твариною місцях постеліть одноразові пелюшки, так ви позбавите себе необхідності постійно замивати калюжі.

Слідкуйте, щоб у мисці завжди була у великій кількості чиста вода, міняйте воду не рідше, ніж раз на день.

Примусове допоювання в обсягах, призначених ветлікарем, оптимально поєднувати з дачею відварів трав або таблеток.

Якщо у кота трапилася закупорка уретри і переповнення сечового міхура, попросіть лікаря після катетеризації навчити вас масажу сечового міхура, це може робити кожен власник, але процедура вимагає м’якості, акуратності і не завжди можна її застосовувати з перших днів після відновлення сечовипускання.

Профілактика циститу

Запобігти циститу у кішок не можна, можна тільки виявити відхилення на ранніх стадіях. Цим ви позбавите і себе, і тварину від непотрібних мук. Щоб зрозуміти, що вашій кішці загрожує цистит, потрібно регулярно і своєчасно здавати аналіз сечі. Робиться це щорічно відтоді, як вихованцеві виповниться 1 рік.

Після першого епізоду циститу в період лікування сечу здають за призначенням лікаря, зазвичай це роблять не рідше 3-4 разів за гострий період, потім раз на 3 місяці, потім, якщо ніяких відхилень в аналізах немає, раз на півроку.

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.