Цистит (Cystitis) — захворювання, що характеризується запальними процесами, які відбуваються в слизовій оболонці сечового міхура тварини.

Схильні до хвороби всі види сільськогосподарських і домашніх тварин.

Етіологія

Причиною запалення сечового міхура може бути механічне пошкодження слизової оболонки камінням, яке проходить із нирок, або під час травматизму. Якщо до процесу додасться запалення сечовипускального каналу, то йтиметься про уроцестит, що дуже часто і відбувається.

Слизовий епітелій міхура багатошаровий і має високий ступінь регенерації, проте мікрофлора, що приєдналася, інколи набуває дуже високої вірулентності та сприяє запальним процесам.

У фізіологічно нормальному стані імунна система тварини цілком може протистояти мікроорганізмам, але за збігу певних обставин (переохолодження, перегрів, стрес) резистентність організму падає, бактерії, віруси та найпростіші починають швидко розмножуватися. Проникати в сечовий міхур може стрептококова, стафілококова інфекція, синьогнійна паличка лімфогенним і гематогенним шляхами. Як ускладнення цистит може виникати за вагінітів, пієлонефритів, баланопоститів, ендометритів та інших захворювань.

Зниженню імунітету сприяють і порушення в раціоні годівлі тварин. Недостатність білків, вітамінів, мінералів, води, недоїдання або переїдання, сприяють порушенню у складі сечі, зміні кислотності та сольової рівноваги, що також може призвести до запальних процесів.

Симптоми

У разі запального процесу в сечовому міхурі проявляються часті позиви до сечовипускання. При цьому кількість сечі, що виділяється, дуже мала або вона відсутня. Тварина перестає шукати звичне місце, а проробляє акт там, де доведеться.

Під час самого сечовипускання тварина відчуває занепокоєння, що свідчить про болючість. Наприкінці акту можливі звуки вереску, стогону, поскаулювання.

Великі тварини стоять із широко розставленими кінцівками. Іноді корови постійно перебувають у позі сечовипускання «в присід», а інколи сеча капає краплями і поза не приймається.

Відзначається різке зниження продуктивності, зниження апетиту і працездатності, при цьому може посилюватися спрага. Гострий перебіг супроводжується підвищенням температури на 1-1,5 ᵒС.

На вигляд сеча може бути каламутною, з домішками крові, слизу. Запах від різкого аміачного, до не властивого сечі гнійного або гнильного.

Під час пальпації черевної стінки у дрібних тварин чітко виражена болючість ділянки сечового міхура.

Діагноз

Діагностика ґрунтується на клінічних ознаках, анамнестичних даних, цитоскопії, УЗД, рентгенологічному дослідженні та результатах лабораторних аналізів.

Під час дослідження сечі виявляються лейкоцити, білок, слиз, клітини епітелію, еритроцити, кров. При бактеріальному посіві виділяються високі титри мікрофлори. Під час росту виявляються стрептококи, стафілококи, синьогнійна та кишкова палички, хламідії.

Дрібним тваринам проводять цитографію з подвійним контрастуванням, застосовна також екскреторна урографія.

Диференціювати захворювання слід від сечокам’яної хвороби та пієлонефриту.

Лікування

Тварин годують доброякісними, високопоживними кормами. Забезпечують спокій і доступ до рясного водопою.

За гострих перебігів доцільно замість води пропонувати відвари та настої лікарських трав, які допоможуть зняти запальні процеси та, використовуючи сечогінний ефект, вивести продукти розпаду із сечового міхура. Можна застосувати брусничний лист, траву материнки, квіти липи, плоди груші, насіння кропу, листя мучниці, березові бруньки і лист, польовий хвощ (якщо немає патології в нирках).

Антибактеріальні засоби призначаються за результатами бак посівів і визначенням чутливості виділеної мікрофлори до тих чи інших антибіотиків. За неможливості провести дослідження вдаються до застосування антибіотиків широкого спектра дії цефалоспоринового ряду і сульфаніламідних препаратів.

Великим тваринам за кислої реакції сечі у воду для випоювання додають 50-60 г натрію двовуглекислого на відро води. Застосовують гексаметилентетрамін у дозі 10-15 г.

За лужної реакції протягом 2-х днів задають 10-15 г салолу.

У разі болісних реакцій призначають знеболювальні препарати та спазмолітики.

Курс лікування тварини залежно від перебігу від 7 до 10 днів із подальшим контролем показників аналізу сечі.

Профілактика

Профілактичними засобами циститів є своєчасне виявлення та лікування патологій нирок і статевих органів, а також інших хронічних хвороб тварини.

Не слід допускати переохолоджень і перегрівів.

Популярні породи та тренди 2025 року.