Трихінельоз являє собою досить небезпечне захворювання, спричинене гельмінтами з групи нематод. Вражають трихінели кишечник тварин і людини, локалізуючись у товщі стінок дванадцятипалої кишки. Унаслідок росту і розвитку трихінел, стінки кишечника травмуються, і утворюється катаральне запалення.

Крім негативного впливу самих гельмінтів, під час проходження через інші органи, вони травмують тканини, відкриваючи ворота для секундарної мікрофлори. Трихінельоз у собак характеризується кількома фазами. Розрізняють:

• Кишкову — інфікування собаки відбувається шляхом поїдання термічно не обробленого м’яса, ураженого личинками паразита. Капсули, в яких перебувають личинки, розчиняються під дією травних соків, а молоді гельмінти дозрівають за кілька днів і статевозрілі самки починають активно відкладати яйця. Інкубаційний період кишкової фази трихінельозу триває від 15 до 50 діб. Після цього самки гинуть.
• Фазу міграції — личинки гельмінтів просуваються з потоком лімфи, проникають у системний кровотік і розносяться по всіх органах. Тривалість цієї фази становить від 6 діб.
• М’язову фазу — характеризується рознесенням личинок трихінел з потоків крові в м’язи. У поперечно-смугастій мускулатурі личинки залишаються на все життя. Личинки розташовуються в м’язових структурах, сильно збільшуючись у розмірах. Через місяць личинки починають формувати навколо себе специфічні капсули. Через 12 місяців після зараження стінки капсули покриваються вапном.

Основні симптоми трихінельозу

Більшість клінічних випадків зараження трихінельозом протікає практично без симптомів або ж за незначних проявів. Протягом 7 днів після інфікування у тварини можуть спостерігатися больові відчуття в ділянці живота, що супроводжуються розладом стільця. Через кілька тижнів після початку захворювання можуть проявлятися такі ознаки зараження трихінельозом як:

• періорбітальний набряк;
• постійні гарячкові стани;
• головні болі;
• крововиливи в області кон’юнктивального мішка;
• світлобоязнь.

У разі якщо личинки трихінел потрапили до м’язових тканин, виникають симптоми, схожі із запальними процесами м’язів (поліміозитами). Відзначаються неприродні скорочення м’язів діафрагми, а в жувальних і міжреберних м’язах виникають болі. У разі сильного зараження у собаки відзначаються важкі прояви у вигляді задишки.

Гарячкові стани характеризуються підвищенням температурних показників тіла до 40 і вище, залишаючись на одному рівні кілька днів. Потім температура знижується, піднімаючись через 2 тижні або місяць, знову повертаючись до нормальних позначок.

Важкі види інвазії можуть стати причиною запальних процесів у міокарді, а також спровокувати недостатність серця й аритмію. У разі потрапляння личинок трихінел у центральну нервову систему спостерігаються серйозні розлади неврологічного характеру (судоми, запалення оболонок головного мозку, енцефаліти, втрата зору або ж слуху). У результаті впливу на дихальний центр, тварина може загинути від асфіксії.

Препарати для терапії трихінельозу

Лікування діагностованого трихінельозу у собак ґрунтується на симптоматичній і специфічній терапії. Медикаментозних засобів, що знищують і личинок, і дорослих особин не розроблено, тому лікування захворювання досить тривале. Для знищення дорослих черв’яків у ветеринарії широко застосовують:

• розчин Івермектину;
• Нілверм;
• Фебантел;
• Левамізол;
• Празиквантел;
• Моксидетин.

Симптоматична терапія ґрунтується на усунення основних ознак інвазії. Для цього застосовують протизапальні нестероїдні препарати, що зменшують больові відчуття у тварини в м’язах і кишковому тракті. Хороший терапевтичний ефект надають антигістамінні препарати на гормональній основі — глюкокортикостероїди.

У важких випадках захворювання, ветеринарний лікар призначає препарати, підтримуючого типу. При ураженнях міокарда призначаються кардіостимулятори, запальні процеси в легеневих структурах, спровоковані трихінелами, лікуються за допомогою специфічних медикаментів. Лікування глистової інвазії передбачає також вживання імуностимулюючих препаратів, що підтримують захисні сили організму на належному рівні.

У разі ураження центральної нервової системи трихінелами, що супроводжуються судомними явищами, призначають лікарські засоби, що усувають судоми і нормалізують роботу нервових волокон.

Профілактика трихінельозу у собак

Захворювання досить складно діагностувати і надалі лікувати, тому власник тварини повинен подбати про запобіжні заходи, щоб не допустити інвазії. Не варто давати тварині сире м’ясо без попередньої термічної обробки.

Забороняти вихованцеві підбирати сміття на вулиці і намагатися уникати тих місць під час прогулянок, де можуть бути дикі щури і миші, які є частими переносниками трихінельозу.

Особливе місце в профілактиці не тільки трихінельозу, а й інших небезпечних глистових інвазій, займає своєчасна протипаразитарна обробка спеціальними засобами. Це можуть бути краплі в холку, що проникають у системний кровотік через шкірний покрив, таблетки або ж суспензії. Дозування має визначити ветеринарний лікар, після проведення клінічного огляду улюбленця і з урахуванням індивідуальних особливостей тварини.

Сучасні підходи до виховання домашніх улюбленців у 2025.