Трихінельоз (trichinellosis) — гостре або хронічне протікання, антропозоонозне гельмінтозне захворювання з вираженим алергічним характером, міалгією, набряками, ураженнями внутрішніх органів.

Схильні до захворювання багато видів тварин і птахів. Найчастіше трихінельоз зустрічається у свиней, собак, кішок, лисиць, ведмедів, щурів. Сприйнятливі дикі кабани, норки, горностаї, їжаки, тхори і тигри. Зареєстровано захворювання також і в морських ссавців — моржів, тюленів, китів.

Поширене захворювання повсюдно.

Етіологія

Збудник дрібна нематода сімейства Trichinellidae. Статевозрілі особини мешкають у шлунково-кишковому тракті тварин і людини. Самці досягають довжини 1,4-1,6 мм і мають витончений задній кінець тіла. Розміри самок більші вдвічі — 3-4 мм довжини, вони живородні. Розвиток статевозрілих гельмінтів та їхніх личинок відбувається в одному тілі господаря. Після запліднення самець гине, самка проникає в підслизовий шар кишечнику, лімфатичні вузли, судини.

Дозрівання наступного покоління проходить протягом 2-х місяців і закінчується народженням близько 1,5 тис. личинок завбільшки від 0,08 до 0,1 мм завдовжки. Потік крові розносить їх по всьому організму. Улюбленим місцем локалізації личинки вибирають м’язи ніжок діафрагми, язика, міжреберні, гортанні, шийні. У міру зростання личинка скручується спіраллю. Капсула навколо личинки починає утворюватися на 3-му місяці, а до 9-го процес закінчується. Повне звапніння триває до 16 місяців. При цьому дозріла личинка свиней, людей, щурів за формою нагадує лимон, а собак, кішок і лисиць більше схожа на кулю.

Личинкова стадія в живому організмі може тривати роками. У гниючому трупі зберігають інвазійність протягом 3-х місяців. Висушування згубне, а температура 75 ᵒC повністю вбиває. Знижені температури (до -27 ᵒC) вбивають протягом місяця. Копчення і соління не діє на личинку

Зараження можливе при поїданні живих, інкапсульованих личинок, що знаходяться в м’ясі. Потрапляючи в шлунок, під дією шлункового соку, капсула руйнується. Личинка виходить у просвіт кишечника і дуже швидко (6-8 днів) перетворюється на статевозрілу особину. Перебувати в кишечнику паразит може до 8 тижнів, потім гине.

Зараження тварин відбувається при поїданні термічно необроблених інвазованих боєньських відходів.

Природним резервуаром є дикі м’ясоїдні, щури, бродячі собаки.

Симптоми

Гострий перебіг спостерігається на 3-5-й день після початку інвазії. Підвищення температури, пронос, пригнічення змінюється нормалізацією стану.

При переході в хронічний перебіг спостерігаються набряки повік, утруднення ковтання, еозинофілія.

Кішки, частіше за інших тварин, уражаються трихінельозом. Це пов’язано з поїданням гризунів. Клінічна картина проявляється блювотою, проносом, відмовою від корму, пригніченням. Триває такий перебіг 5-6 днів. Далі захворювання протікає без симптомів.

Деякі тварини, особливо свині, не проявляють клініки.

Діагноз

Прижиттєво діагностується алергійними методами, які застосовні в племінних господарствах для високопородних тварин. Застосовні також імунні методи (імунофлюоресцентний аналіз і твердофазний імуноферментний аналіз).

У товарних господарствах поводиться вибіркова діагностика з подальшим контрольним забоєм.

Основна діагностика здійснюється під час ветеринарно-санітарної експертизи м’яса. Трихінелоскопія проводиться методом мікроскопії (компресорним) тонких зрізів м’язів улюблених місць локалізації личинок (ніжки діафрагми, міжреберні, шийні).

На переробних підприємствах дослідження проводять методом перетравлення збірних проб (від 10-50 туш) у штучному шлунковому соку з подальшою мікроскопією.

Диференціювати личинки під час мікроскопії необхідно від цистицерків і саркоцист (форма циліндрична або неправильна). Проводять обробку методом Ямщикова (із застосуванням соляної кислоти), при якому капсула трихінели не розчиняється.

Діагноз вважається встановленим, якщо в пробі знайдена хоча б одна інкапсульована або не інкапсульована личинка.

Лікування

Не розроблене. Є дані щодо успішного застосування тіобендазолу.

Профілактика

Основою профілактики трихінельозу є ветеринарно-санітарна експертиза туш з обов’язковою трихінелоскопією.

Попередити захворювання тварин і людей може заборона споживання туш подвірного забою і мисливського промислу без експертизи.

Якщо виявлено трихінелу за будь-якого з методів дослідження, господарство оголошують неблагополучним.

Вагомий внесок у профілактику відіграє дотримання ветеринарно-санітарних заходів у господарствах і населених пунктах, проведення дератизацій.

Неприпустимим є згодовування тваринам боєнських відходів, які не пройшли термічну обробку.

Трупи полеглих тварин (собак, котів, гризунів) утилізують у біотермічних ямах або спалюють.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.