Усі собаки відрізняються активністю, від інших домашніх улюбленців — кішок. Унаслідок підвищеної активності, вихованці часто отримують різні травми. Пошкодження трапляються не тільки у великих представників, а й у декоративних порід, які вибігають за межі будинку.

Деякі пошкодження не серйозні, і не вимагають особливих дій з боку власника. Інші ж травми, вимагають втручання професіоналів і призначення адекватного лікування.

При серйозних пошкодженнях тварини, займатися самостійним лікуванням не доцільно. У кращому випадку, такий підхід не дасть позитивних результатів, а в гіршому, здатний спровокувати ускладнення.

Найчастіші причини виникнення травм у собак

Домашні собаки відрізняються своєю активністю. Більшість отриманих ними травм не є серйозними і проходять абсолютно безслідно. Власник тварини може навіть не помітити, що його улюбленець травмований.

Але в разі серйозних ушкоджень, симптоми досить виражені і вимагають стороннього втручання з боку ветеринарного лікаря.

Спровокувати пошкодження організму собаки, здатні такі чинники:

• Дорожньо-транспортні пригоди за участю тварини. Наїзди автомобілів — часта причина травмування собак у міських умовах. Автомобільна травма рідко проходить безслідно. Як правило, це комплексне пошкодження. Навіть при своєчасно наданій допомозі, часто закінчується загибеллю вихованця.
• Бійки з родичами. Бійки між собаками — не рідкісне явище. Також бійки можуть відбуватися між собакою і кішками або птахами. В результаті подібних зіткнень, частіше діагностуються травми ока у собаки. Залежно від агресивності собаки та інших активних учасників бійки, травми спостерігаються в області м’язів, супроводжуючись серйозними кровотечами.

Важливо відзначити, що породи великих собак, частіше отримують пошкодження кінцівок. Пов’язано це з підвищеним навантаженням на їхні суглоби і великою масою тіла.

Необережно оступившись на сходах під час спуску, собака отримує сильне розтягнення або ж вивих. Саме тому ветеринарні фахівці настійно рекомендують ретельно контролювати вагу вихованця, регулярно забезпечуючи фізичну активність. Необхідно вводити в раціон харчування препарати, що мають зміцнювальну дію на суглоби і зв’язки.

Породи собак середнього розміру, частіше травмуються під час бійок або ж унаслідок автомобільних пригод. А ось представники дрібних і декоративних порід, отримують травми в результаті падінь з висоти — невдалий стрибок з дивана або рук власника. Таке незначне, на перший погляд, пошкодження, може стати причиною вивихів, переломів або ж струсів мозку.

Залежно від виду ушкодження та супутньої симптоматики, травми поділяють на такі типи:

• удари;
• розтягнення зв’язкового апарату;
• переломи і вивихи;
• кровотечі та забої внутрішніх органів;
• струси.

Травми у собак, які найчастіше діагностують, — удари. У зв’язку з тим, що больовий поріг у собак високий, більшість ударів залишаються непоміченими для власника тварини. Але тільки в тому разі, якщо забій простий, без сильних набряклих явищ або ж розтрощення тканин.

Факторами, що провокують появу забою, стають удари тупими предметами. Характерними ознаками удару є синці та гематоми з невеликими припухлостями. Іншими частими травмами у собак, є:

• Розтягнення. На відміну від удару, розтягнення зв’язок проявляється більш вираженою симптоматикою. Виникає больовий синдром під час здійснення стрибків або ж під час активного руху. Не ускладнене розтягнення, проходить самостійно.
• Частим видом травми у собак, є вивих суглоба. Природне положення поверхонь суглобового хряща порушується. Характеризується вивих у собаки набряком і запаленням у місці ураження. Тварина відчуває хворобливі відчуття, а також обмежена в нормальному русі.
• Перелом. Перелом кісток не супроводжується зміщенням кісткових структур щодо суглоба. При переломах порушується цілісність кісткових структур. Діагностуються переломи у собак в області задніх і передніх кінцівок. У разі автомобільних аварій, переломи не поодинокі, а множинні.
• Рани. Рани, які отримують собаки, можуть бути кусаними, рваними, різаними, колотими або вогнепальними. Рана завжди супроводжується пошкодженням шкірного покриву і кровотечею. Залежно від ступеня пошкодження, кровотеча може бути сильною чи ні.

Кусані рани собаки отримують під час бійок із родичами або ж кішками. Рваний тип ран отримують тварини під час бійок з кішками і деякими собаками, у яких довгі кігті. Рвані рани характеризуються великим пошкодженням і кровотечами.

Різані рани тварини отримують при контактуванні з гострими предметами. Як правило, це осколки скла, на які наступає вихованець під час прогулянки. Страждають у переважній більшості подушечки на лапах вихованця. Масштаб пошкодження залежить від ваги тварини і пошкоджувального фактора.

Рідше зустрічаються колоті та вогнепальні рани. Колоті рани мають невеликий вхідний отвір, але глибина ураження може бути різною. Рани внаслідок проколу гострим предметом діагностуються в ділянці корпусу, а також можуть бути пошкоджені внутрішні органи.

Вогнепальні рани — надзвичайно небезпечні. Отримують їх тварини при людському втручанні. Вогнепальні поранення кулями, дробом або картеччю, здатні викликати серйозні ускладнення. Особливо кровотечі, як зовнішні, так і внутрішні.

Травми і пошкодження внутрішніх органів

Крім зовнішніх ушкоджень, травми бувають і у внутрішніх органах. Травми живота, хребта, черепно-мозкові травми мають низку своїх характерних особливостей. Травми в ділянці живота виникають на тлі забоїв внутрішніх органів, а також можуть супроводжуватися розривами стінок.

Симптоми травми живота у собаки залежать від ступеня пошкодження. Стан улюбленця різко погіршується, спостерігається слабкість, зниження артеріального тиску, з плином часу розвиваються ознаки порушення роботи шлунково-кишкового тракту (запори, коліки, атонія).

Травма хребта у собаки характеризується порушеннями координації рухів, відмовою передніх або задніх кінцівок. Також спостерігається відсутність контролю за актами дефекації. Ознаки травми хребта можуть виникати як відразу, так і через деякий час після пошкодження, на тлі некрозу тканинних структур або ж набряку.

Черепно-мозкова травма у собаки діагностується при серйозних ударах головою об тверді предмети. Симптомами такого виду травми стають:

• порушення координації рухів;
• поява нудоти і виверження шлункового вмісту;
• загальна пригніченість тварини.

Будь-яка черепно-мозкова травма вимагає спостереження кваліфікованим фахівцем. Незначні травми в ділянці головного мозку можуть стати причиною набряку і серйозних ускладнень, аж до загибелі тварини.

Поширеним видом травм у собак — є травми в області зорових органів. Тварини отримують травми рогівки під час бійок або ж після прогулянок лісом, натикаючись на гілки кущів і дерев. Ознаками травм рогівки у собаки стає поява раптової сильної сльозотечі, хворобливих відчуттів.

При отриманні домашнім улюбленцем будь-якого виду травми, описаної вище, рекомендується показати його лікарю. Тільки фахівець зможе точно поставити діагноз і оцінити можливі ризики ускладнень. Крім того, ветеринарний лікар зможе підібрати індивідуальне лікування, оскільки в деяких випадках тваринам необхідне проведення хірургічного втручання.

Перша допомога собаці

Залежно від виду травми, перша допомога собаці матиме низку нюансів. У разі удару у вихованця, перші 24 години необхідно прикладати холод до місця пошкодження для запобігання розвитку набряку. Через добу, несерйозні удари проходять самостійно.

За наявності підшкірного крововиливу (гематоми), рекомендується проводити прогрівання за допомогою грілки з теплою водою, кілька разів на день. Шкірний покрив у місці ураження необхідно змащувати спеціальними лініментами або гелями, що сприяють розсмоктуванню гематоми.

Якщо ж у собаки розтягнення, перша допомога полягає в таких рекомендаціях:

• рухливість собаки обмежують;
• прикладають у першу добу на місце пошкоджених зв’язок холод;
• через 24 години прикладають теплі компреси;
• за відсутності позитивної динаміки через 3 доби після розтягнення, рекомендується звернутися до ветеринарної клініки по допомогу.

У разі вивиху у тварини, самолікування може спровокувати низку ускладнень. Собаку по можливості знерухомлюють і доставляють до ветеринарної лікарні. Самостійно вправляти вивих — небезпечно.

Вивихи, особливо сильні, завдають болю. Знеболювальне для собак у разі травм має призначати ветеринарний лікар, з урахуванням пошкодження та індивідуальних особливостей тварини. В іншому випадку, у тварини може розвинутися больовий шок.

При вивиху, не рекомендується прикладати холод. Пов’язано це з тим, що охолоджений суглоб складніше вправити на анатомічне місце.

Перелом у собак — пряме показання до звернення до лікаря. Мінімізувати ступінь пошкоджень осколками кістки тканинних структур можна за допомогою іммобілізації пошкодженої кінцівки або іншої частини тіла. Накладаються щільні пов’язки. На місце перелому можна накласти холод, але тільки на короткий проміжок.

Рана у собаки, отримана в результаті травми, має бути очищена від бруду і пилу. Якщо не зробити цього своєчасно, виникне процес загнивання. Рану обробляють за допомогою антисептичних розчинів.

Неглибока рана у собаки після травми, як правило, заживає швидко. Далі ранову поверхню необхідно регулярно обробляти спеціальними мазями, для якнайшвидшої регенерації шкіри.

Діагностика та лікування у ветеринарній клініці

Отримана твариною травма має бути чітко диференційована. Це можливо зробити тільки в умовах ветеринарної клініки. На огляді у фахівця, проводиться загальний клінічний огляд і збір анамнезу.

При підозрі на перелом, лікар призначає рентгенографічне дослідження. У разі, якщо травми множинні й отримані собакою під час дорожньо-транспортної пригоди, призначають ультразвукову діагностику, що дає змогу своєчасно виявити забої внутрішніх органів і виключити можливі внутрішні кровотечі. При підозрі на травму голови у собаки, рекомендується проводити магнітно-резонансну томографію або комп’ютерну діагностику.

Якщо собака після травми не ходить у туалет, або ж навпаки, відзначається неможливість контролювати акти дефекації та сечовипускання, підозра падає на перелом хребта.

Залежно від поставленого діагнозу, лікування буде відрізнятися.

Найскладнішими травмами є переломи. У разі переломів кісток проводиться хірургічна операція — остеосинтез. На місці пошкодженої ділянки встановлюються спеціальні металеві конструкції. Оперативне втручання проводиться під загальним наркозом, а далі йде тривалий період реабілітації.

При травмі лапи у собаки, обходяться накладанням гіпсу або ж спеціальної пов’язки. Переломи хребта вимагають іншого підходу до лікування, можливо, знадобиться встановлення титанових пластин.

Особливе місце в загальній схемі терапії займає реабілітаційний період. Відновлення собаки після будь-якої серйозної травми важливий процес, який не може обійтися без контролю ветеринарного лікаря і власника тварини.

Залежно від виду пошкодження і наслідків, схема змінюється. Основними пунктами є:

• Зниження загальної рухової активності вихованця, незалежно від виду пошкодження. У виняткових випадках помірні фізичні навантаження навпаки показані, наприклад, у разі перелому тазостегнової кістки. Дозоване навантаження, що визначається фахівцем, дає змогу прискорити процес загоєння уражених кісткових структур.
• Після проведення хірургічних маніпуляцій, обов’язково накладаються шви. Основне завдання власника — не допустити розлизування і розкушування шовного матеріалу. Для цих цілей рекомендується придбати спеціальний іммобілізуючий комір. Його надягають на весь час відновного періоду.
• Збалансоване харчування. Після проведення операції та виходу тварини із загального наркозу, не рекомендується давати улюбленцю їжу. А ось чиста питна вода має бути у відкритому доступі.

Знеболювальні лікарські засоби та антибіотики, призначають тільки ветеринарні лікарі. Змінювати схему лікування або дозування медикаментозних речовин — заборонено. В іншому випадку, це може призвести до сумних наслідків.

Власники собак, які отримали серйозні травми, повинні запастися терпінням у відновлювальний період. Реабілітація може зайняти від 3 до 5 місяців.

Що принесе 2025 рік власникам тварин.