Тонзиліт (Tonsillitis palatina) — це запальний процес, що проходить у піднебінних мигдаликах (лімфоїдних утвореннях глоткового кільця).

До захворювання схильні всі тварини, але діагностується патологія не часто. Реєструють хворобу переважно у свиней і собак.

Етіологія

Лімфоїдна тканина мигдалин має пористу будову і виконує захисні функції. Запальний процес часто є попередником наростаючої вірулентності мікроорганізмів, або як заключний процес інфекції, що затихає.

Як основне захворювання тонзиліт зустрічається рідко.

Причиною запалення можуть бути основні захворювання органів ротової порожнини (гінгівіти, стоматити), дихального апарату із симптомами надривчастого кашлю, механічні та термічні травми.

Іноді тонзиліт проявляється як наслідок запальних процесів в органах вуха і носа.

У собак найчастіше діагностуються тонзиліти з брахіоцефальними особливостями будови черепа. Анатомічні особливості цих порід такі, що м’яке піднебіння дещо видозмінене, що і тягне за собою патологію. Найчастіше тонзиліт трапляється у карликових, декоративних порід.

Викликає запальний процес як патогенна мікрофлора (стафілококи, стрептококи, аденовіруси, герпес віруси, мікоплазми, хламідії), так і умовно патогенні мікроорганізми, які значно збільшили вірулентність.

Часто під час бактеріальних посівів мазків із горла тварини висівається цілий «букет» мікрофлори, в якій найактивнішими є кілька.

Сприяє розвитку захворювання нехтування зоогігієнічними вимогами умов утримання тварин. Пил, дим, алергічні агенти можуть відігравати супутню роль для запального процесу.

Причиною тонзиліту на свинарських комплексах буває годування гарячими кормами (кашами, запареною зерновою сумішшю).

Симптоми

У тварин дуже часто тонзиліт протікає безсимптомно і не діагностовано. Загальний стан тварини не змінений, температура в межах фізіологічної норми, апетит не знижений, на болючість нічого не вказує і таким чином причин до огляду тварини, нібито немає. Саме тому найчастіше захворюванню не приділяється належної уваги.

При хронічних запальних процесах, спостерігаючи за тваринами, можна бачити утруднений ковтальний процес і зміну голосу, особливо у собак.

Під час огляду виявляється набухання лімфоїдної тканини. Воно може бути як одностороннім, не симетричним, так і двостороннім. Краї піднебінних дужок потовщені, валикоподібні, гіперемовані. У деяких випадках можливі рубцеві спайки. У разі гнійно-фібринозних запалень спостерігаються казеозні та гнійні накладення (тонзилоліти). Налипання виділяють сірководень і метилмеркаптан, а за кольором бувають від молочно-білого до кремового. У цьому випадку з ротової порожнини тварини виділяється неприємний, не властивий даному виду тварини запах.

Підщелепні лімфовузли можуть бути збільшені, болючі.

Діагноз

Діагностика заснована на симптомах і результатах огляду тварини. При діагностуванні важливо диференціювати тонзиліт від новоутворень, щоб своєчасно виключити меланому, лімфосаркому, інші пухлинні патології.

При своєчасно наданому лікуванні прогноз сприятливий.

Лікування

Тваринам у момент загострення показаний спокій і дієтичне, збалансоване, високопоживне, легкозасвоюване годування м’якими кормами. Водопій має проводитися без обмежень, чистою теплою водою.

Терапевтичні методи засновані на застосуванні антибактеріальної терапії. Важливим моментом у лікуванні тонзиліту є взяття мазка і проведення досліджень на чутливість мікрофлори до антибіотиків ще до моменту проведення лікування.

Від того, наскільки правильно підібраний антибіотик, залежить лікування захворювання. Підібравши антибіотик, його призначають на курс 4-6 днів.

Для лікування тонзиліту у тварин ефективно застосовувати аерозольні препарати. Ці засоби впливають протизапально і як протигрибкові, мають у своєму складі антимікробні речовини. Потрапляючи на слизову, надають моментальний вплив. Можна віддати перевагу таким спреям як «Біопарокс», «Фарингосепт». Гарний ефект мають краплі «Тонзилгон». Вони закапуються в ротову порожнину тварини з неможливістю вживати корм і воду протягом 1 години після прийняття ліків.

Непоганим засобом у разі тонзилітів є паста, приготована з подрібненої таблетки стрептоциду і меду. Тварини із задоволенням поїдають такі лікарські ласощі.

У разі пухлиноподібного розростання тканин мигдаликів, а також постійних хронічних запальних процесів, може бути застосовано хірургічне видалення (тонзилектомія).

Профілактика

Під час утримання тварин необхідно постійно дотримуватися правил санітарно-зоогігієнічних умов, уникати запиленості та загазованості приміщень.

При згодовуванні кормів, які піддавалися температурним обробкам, слід стежити за температурним балансом.

Правильне складання раціону, проведення збалансованості його за поживними речовинами, мінералами та вітамінами, допоможе підтримувати імунітет тварини на високому рівні, що перешкодить розмноженню мікрофлори.

Як змінився світ тварин у 2025 році — наш погляд.