Гельмінтози — одна з найчастіших причин розвитку кишкових розладів у домашніх улюбленців. Незважаючи на те, що ветеринарні лікарі настійно рекомендують регулярно проводити протипаразитарні обробки, деякі власники нехтують цим правилом.

Одним із небезпечних гельмінтозів, що часто трапляються у собак, є токсокароз. Причиною виступає круглий гельмінт — аскарида, що паразитує в області тонкого відділу кишкового тракту. Зустрічатися токсокароз може в жовчних ходах печінки або в області підшлункової залози.

Як відбувається зараження

До токсокарозу схильні всі собаки, незалежно від статі, віку або породних особливостей. Але в групі ризику перебувають цуценята і маленькі кошенята. Збудником паразитарного захворювання є сіро-жовтого кольору гельмінти, довжиною від 8 до 18 см. Причиною зараження стає м’ясо диких тварин. У тілі таких тварин паразит здатний існувати тривалу кількість часу.

Гельмінти можуть перебувати повсюдно, тому зараження може статися в будь-який момент. У зоні ризику собаки, які вільно гуляють на вулицях великих міст. Схильні до інвазії переважно маленькі цуценята віком до півроку. Зараження відбувається під час поїдання сирого м’яса, яєць та інших продуктів харчування, не оброблених термічно. Ризик потрапляння яєць аскарид в організм високий у тих тварин, які часто гуляють у парках із густою травою.

Інвазія поширена повсюдно. Причинами виступають кілька чинників:

• Самки аскариди надзвичайно плідні — одна особина здатна виробити близько 15000 яєць на добу. У кожному грамі фекалій може перебувати близько 700 яєць паразита.
• Яйця аскарид мають високий ступінь захисту, тому перепади температур не впливають на їхню життєздатність. У ґрунті, за сприятливих умов, яйця гельмінта можуть існувати не один рік.

Симптоми токсокарозу в собаки

Схильні до токсокарозу як маленькі цуценята, так і дорослі собаки. Але у дорослих вихованців ознаки захворювання стерті. У деяких випадках, симптоматика відсутня зовсім. У цуценят токсокароз провокує низку серйозних змін.

На перших етапах вихованець стає менш активним, спотворюється апетит. Тварина проявляє інтерес до калових мас інших ссавців, може жувати поліетилен. Також відзначаються:

• розлади травлення;
• зміна в розмірах лімфатичних вузлів;
• ознаки інтоксикації, що проявляються ураженням нервової системи, аж до появи невмотивованої агресії;
• напади судом — спостерігаються за тяжкої форми токсокарозу.

Усередині організму відбуваються серйозні порушення. Токсокароз може проявлятися анемією, порушенням процесу кровотворення, різким зниженням захисних сил організму. Відсутність своєчасної допомоги улюбленцю провокує порушення обмінних процесів. Насамперед страждають мінеральний і білковий обмін. Власник може помітити у свого собаки блідість видимих слизових оболонок, зміну стану шерстяного покриву і появу лупи. Запах від шкіри та шерсті собаки змінюється.

Фахівці зазначають, що симптоми токсокарозу нагадують і низку інших патологій. У зв’язку з цим необхідно своєчасно звертатися за допомогою до фахівця при появі перших ознак нездоров’я.

У маленьких цуценят ознаки токсокарозу проявляються більш явно. Відчуваючи сильний дискомфорт, улюбленець повизгіває, може гавкати і кусатися. Відзначається сильне виснаження і поява ділянок облисіння. Проблеми з травленням у цуценят при токсокарозі, проявляються:

• нападами нудоти і подальшої блювоти;
• відмовою від корму або навпаки, підвищеним апетитом;
• розлад випорожнень у вигляді проносу і здуття живота.

За серйозного ураження, в блювотних масах цуценяти можуть спостерігатися цілі клубки паразитів. Малюки сильно відстають від своїх однолітків у рості та розвитку. Токсокари можуть мігрувати по організму, у зв’язку з чим виникають ураження легеневих структур і набряки легенів.

Статевозрілі гельмінти провокують ураження стінок кишкового тракту, викликаючи запальні процеси. Можливий розвиток закупорки кишківника, аж до розвитку перитоніту при прориві стінок травного тракту. У зв’язку зі швидким розвитком патологічних процесів в організмі маленьких цуценят, загибель настає швидко.

Надзвичайно важливо за перших ознак розвитку токсокарозу відвести улюбленця у ветеринарну клініку для ретельної діагностики.

Спеціаліст призначить низку обстежень і призначить відповідне лікування. Основа діагностики — аналіз калових мас пацієнта.

Лікування токсокарозу у собаки

На підставі отриманих даних ветеринар розробляє тактику лікування. Протигельмінтні препарати та їх дозування лікар підбирає індивідуально, виходячи зі стану пацієнта. У ветеринарній практиці використовують такі препарати, як Азинокс, Дронтал, Піперазин, Нілверм, Пірантел, Фебантел.

Протипаразитарний засіб може бути у вигляді таблеток, суспензії або крапель у холку. При важких інвазіях, лікування проводиться під наглядом фахівця в умовах клініки. Роботу зневодненого організму цуценяти підтримують за допомогою крапельниць з фізрозчином або глюкозою. Обов’язковими є також вітамінно-мінеральні комплекси.

Використовувати для лікування токсокарозу необхідно перевірені якісні лікарські засоби. Застосування народних методів лікування, у вигляді часникової кашки, тертої моркви або гарбузового насіння, не здатне захистити організм тварини від гельмінтів. Ба більше, використання народних методів протипаразитарних обробок призводить до погіршення ситуації та занедбаності протікання токсокарозу.

Дуже важливо не допустити зараження собаки гельмінтами. Профілактика полягає в регулярній протипаразитарній обробці. Фахівці рекомендують кожні 3 місяці проводити обробку вихованця від бліх, кліщів і гельмінтів.

З метою профілактики, не рекомендується давати улюбленцю погано оброблену їжу. Свіже м’ясо, овочі та інші продукти, не оброблені термічно, не повинні бути присутніми в раціоні тварини.

Регулярна обробка від паразитів, захищає не тільки організм цуценят і дорослих вихованців. Це профілактика зараження людини. Токсокари небезпечні і для організму господаря. У зоні ризику маленькі діти. Щоразу після спілкування зі своїм улюбленцем, слід мити руки, особливо перед прийомом їжі.

Корисно також регулярно мити миски для води та корму, а також прати лежаки та підстилки собаки. Якщо тварина спить поруч із власником і відмовлятися від цієї звички неможливо, слід проявляти більшу пильність і обробляти тварину від паразитів кожні 2 місяці.

Домашні улюбленці у 2025: натхнення кожного дня.