Синовіт (Sinovitis) — це запальний процес, що проходить у синовіальній мембрані, яка вистилає капсулу суглоба. Характеризується збільшенням суглоба, болючістю, порушенням функцій.

До захворювання схильні всі види тварин. Найчастіше страждають собаки та коні.

Етіологія

Синовіт часто називають водянкою або гідроартрозом. Причиною такої патології бувають травматичні ураження (удари, удари), дисторсії, неправильна постановка кінцівки, у коней як наслідок непрофесійного підковування.

Набутий синовіт може бути внаслідок неправильної або надмірної експлуатації молодої тварини. У зв’язку з цим навантаження на зв’язковий апарат суглоба розподіляється нерівномірно і з часом це призводить до патології.

Перенесені інфекційні захворювання (бруцельоз), хронічні ендокринні захворювання також бувають попереднім фактором.

Найчастіше запальний процес спостерігається на шляховому, колінному і скакальному суглобах.

Симптоми

Загальний стан тварини в межах фізіологічної норми.

При серозному синовіїті ексудат переповнює порожнину, розширює суглобову щілину, що супроводжується больовою реакцією, при цьому рух тварини супроводжується легкою кульгавістю.

Якщо під час пальпації відчувається тістувата консистенція набряку суглоба, слід підозрювати серозно-фібринозний синовіт. Досліджуючи серозний ексудат, виявляється, що він містить значну частину фібрину. При згинанні суглоба можна спостерігати крепітацію. У пунктаті виявляються пластівці. При цьому кульгавість більш виражена, ніж за серозного запалення.

Якщо пальпація болюча, а кульгавість досить сильна, то це свідчить про фібринозний синовіт. Крепітацію в цьому випадку чути навіть на відстані. Загальний стан тварини задовільний або пригнічений.

Якщо із суглоба витікають синовії, то можна говорити про відкритий рановий синовіт. У разі приєднання гнійної інфекції виділення матимуть смердючий запах, а стан тварини пригнічений. Загальна температура тіла може підвищитися на 1-1,5 ᵒС.

Гнійний синовіт може бути і закритого типу. У цьому випадку стан буде пригніченим, а болючість дуже сильною. У процес можуть бути залучені капсульна сумка і хрящ, і захворювання перейде в хондроартрит.

Лікування

У разі серозного запалення синовіальну рідину відсмоктують за допомогою шприца. У порожнину вводиться розчин новокаїну 3% з антибіотиком широкого спектра дії. На поверхню суглоба накладається гнітюча пов’язка. Якщо процес застарілий застосовується парафінолікування або аплікації з озокеритом. У тварини обмежують здатність до пересування.

Лікування гнійного відкритого процесу починається з обробки поверхні рани. Некротизовані краї рани зачищають до живої тканини. Економно висікають кишені, що забезпечить вільне витікання ексудату. У порожнину вводять тампон із хлоргексидиновим просоченням або зрошують порожнинний мішок 0,3% розчином. Одночасно показана терапія антибіотиками.

Закритий гнійний процес потребує якнайшвидшого звільнення порожнини від гнійних мас і придушення інфекційного початку. Промивання здійснюють введенням голки у дві протилежні частини та підведенням до однієї з них лікарського розчину. Друга голка при цьому служить протокою для відведення промивних мас. Вводять розчин до того моменту, поки витікання будуть чистими. Далі суглобову порожнину продувають і поверх накладають тугу пов’язку. Процедура проводиться щодня 3-4 дні. Одночасно призначається антибіотикотерапія.

Тривалий процес може перерости в гнійний артрит, при цьому в мазках можна чітко диференціювати хрящові клітини. У такому разі курс антибіотиків збільшують до 20 днів із неодмінним визначенням на чутливість до мікрофлори.

Зовнішньо, на зону запалення накладаються резорбуючі мазі з укутуванням.

При хронічних процесах тварина намагається рухатися менше, що призводить до дистрофії м’язів. Щоб уникнути цього, показаний масаж. Поступово розвивається опорна здатність.

Якщо зазначені заходи не ефективні, необхідно провести рентгенологічні дослідження і за результатами вживають заходів. Якщо проводять фенестрацію суглоба, то подальший догляд за рановою поверхнею здійснюють зважаючи на інфікованість.

Профілактика

Під час експлуатації тварини необхідно суворо дозувати навантаження, уникаючи перенапруг і не посильної роботи.

Не можна допускати фізичних травм, а за наявності таких своєчасно застосовувати терапевтичні заходи.

Щоб уникнути патології підковування коней здійснюється тільки професіоналом з проведенням діагностичних оглядів. Слід індивідуально підходити до вибору підков для кожної тварини, за необхідності застосовувати лікувальні підкови.

Головні відкриття у догляді за улюбленцями 2025 року.