Синюшність видимих слизових оболонок у кішки називають ціанозом.

Стан свідчить про порушення в роботі організму. Причиною синюшності виступає різке зниження вмісту кисню в крові домашнього улюбленця. Це тривожний сигнал організму, що вказує на розвиток кисневого голодування.

При виявленні ціанозу лікар оцінює стан видимих слизових оболонок, розташованих у ротовій порожнині. Має значення при постановці діагнозу зміна кольору язика, ясен, внутрішньої частини щік тварини.

Якщо тварина поводиться досить агресивно і не дає оглянути пащу, лікар проводить огляд слизової оболонки очей (внутрішньої частини повік).

Причини розвитку ціанозу в котів

Факторів, що провокують появу ціанозу у домашніх кішок, безліч. І всі вони пов’язані з порушенням кисневого обміну.

Одна з найпоширеніших патологій, що проявляється ціанозом — набряк легенів. Це вкрай небезпечний стан, що загрожує життю тварини. Нерідко недбале ставлення до цієї патології призводить до летального результату кішки.

Базовими ознаками, що вказують на набряк легенів, є:

• виникнення задишки;
• сильний кашель з піною і кров’ю;
• хрипи при диханні;
• занепокоєння.

Виникнення перерахованих вище ознак — привід негайно доставити свого улюбленця у ветеринарну клініку. Тільки кваліфікований фахівець зможе надати необхідну допомогу.

Крім набряку легенів, ціаноз провокують такі патологічні стани організму у кішок, як:

• Пневмоторакс. Небезпечний для життя стан, що виникають унаслідок забоїв, травм або укусів. Пневмоторакс характеризується заповненням повітря порожнини грудної клітки. Є ще один суміжний стан — гідроторакс. При цьому порожнина грудної клітки заповнюється не повітрям, а рідиною (транссудатом). І в першому, і в другому випадку легеневі тканини не здатні нормально функціонувати, що призводить до нестачі кисню, який надходить до клітин організму. На тлі пневмотораксу або гідротораксу виникає ціаноз.
• Гіпертрофія піднебінної занавіски. Патологія, що виникає у кішок, які належать до брахіцефалічних порід. У зоні ризику персидська порода кішок, британська і шотландська кішки, кішки екзоти і манули. Тривала племінна робота не тільки дозволила закріпити низку зовнішніх ознак, за які цінується та чи інша порода. Деякі фізіологічні особливості також зазнали змін. Кішки брахіцефалічних порід можуть страждати від того, що тканини м’якого піднебіння надмірно розростаються і починають перекривати вільний прохід повітря. Особливо яскраво проявляються симптоми у таких тварин під час впливу низки факторів — сильна спека, стрес, підвищена фізична активність.
• Бронхіальна астма. Ціаноз може наставати у кішок на тлі астматичного нападу. Бронхіальна астма трапляється у всіх кішок, незалежно від породи або віку. Базовими симптомами нападу є проблеми з диханням і сильний кашель. Запущені форми захворювання без належного лікування закінчуються дихальною недостатністю і кисневим голодуванням організму. Підступність бронхіальної астми криється в тому, що вона виникає переважно внаслідок аутоімунного збою. Тому повністю вилікувати захворювання вкрай складно або неможливо. Є варіант тільки стабілізувати стан улюбленця і регулярно проводити профілактику, що запобігає нападам.

Ціаноз може виникати у кішок і в результаті вроджених патологій. Особливо в області серцевого м’яза. Недостатнє постачання тканин киснем виникає при дефектах міжпередсердної і міжшлуночкової перегородок і при комбінованих вадах серця.

Діагностика та лікування можливих патологій

Залежно від виду патології та загального стану тварини, терапія буде відрізнятися.

Перш за все, на прийомі у ветеринарного лікаря проводиться ретельний огляд. Далі лікар призначає низку досліджень, що дають змогу визначити ступінь занедбаності патологічного стану.

При гіпертрофії піднебінної фіранки, тварина страждає від нестачі кисню. Звуки дихання хрипкі, саме дихання важке, відзначається ціаноз. У таких випадках лікування потрібне негайно. Призначається встановлення трахеальної трубки або ж потрібне поміщення тварини під апарат штучної вентиляції легенів. В особливо небезпечних випадках проводять оперативне втручання, що дає змогу усунути гіпертрофічні тканини м’якого піднебіння. Може знадобитися трахеотомія. Під час маніпуляції на шиї роблять отвір, що додатково забезпечує вентиляцію легенів. Процес реабілітації тривалий.

У разі розвитку гідротораксу або пневмотораксу, також потрібне негайне звернення до ветеринарної клініки. Стан тварини стає критичним з кожною хвилиною, можлива відмова однієї легені. Маніпуляції, які проводить фахівець, спрямовані на нормалізацію кисневого обміну. Після стабілізації стану кішки, ветеринар розробляє тактику лікування пневмотораксу, залежно від чинників, що спричинили розвиток патології. При лікуванні гідротораксу, обов’язково беруть пункцію рідини, що заповнила грудну порожнину. Зразок досліджують у лабораторних умовах для встановлення точного діагнозу. У важких випадках необхідне проведення хірургічного втручання.

Якщо у тварини вроджена патологія легенів, потрібне проведення рентгенологічного обстеження і низки лабораторних аналізів. На підставі отриманих результатів призначається тактика подальшої терапії.

Підозрюючи набряк легенів у кішки, ветеринар проводить ретельний огляд і приймає рішення про госпіталізацію пацієнта. При набряку легенів присутнє порушення дихання, тому доцільним є проведення рентгена. Інструментальне дослідження дає змогу оцінювати не тільки загальний стан тварини, а й з’ясувати причину розвитку набряку. Необхідно розуміти, що набряк легенів, як самостійна патологія, виникає вкрай рідко. Як правило, цей стан зумовлений іншими факторами і виникає як ускладнення. Зняти важкі симптоми набряку в легенях дає змогу прийом діуретиків. Вони допомагають вивести зайву рідину з легень і знизити тиск на них.

Профілактика ціанозу ґрунтується на запобіганні розвитку перерахованих вище патологій. Адже в основі синюшності лежить киснева недостатність. Виникає вона в результаті безлічі факторів. Тому завдання власника:

• мінімізувати ризики механічних травм грудної клітки;
• регулярно приводити вихованця на профілактичні огляди в клініку (це дасть змогу вчасно виявити порушення в роботі серця або легенів);
• не займатися самолікуванням (поява хрипів, важкого дихання, сильного кашлю — симптом небезпечних для життя станів);
• уважно оглядати слизові вихованця, щоб в екстреному випадку мати змогу своєчасно допомогти улюбленцю.

Ціаноз не захворювання. Це сигнал організму тварини, що вказує на збій у роботі та гостру нестачу кисню. Насамперед при кисневому голодуванні страждає центральна нервова система. Тому будь-яке зволікання може коштувати тварині здоров’я або життя.

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.