Організм собак, так само як і в людини, є унікальною системою.

Завдяки злагодженій роботі системи, відбувається велика кількість біохімічних процесів, що дають змогу визначати рівень не тільки фізичного, а й інтелектуального розвитку тварини.

Велике значення для правильного функціонування організму має стан гормонального фону.

У разі збоїв у роботі ендокринної системи собаки, наприклад у разі розвитку синдрому Кушинга, виникають серйозні зміни як у фізичному, так і в психоемоційному плані, впливаючи на тривалість життя вихованця.

Що таке синдром Кушинга

Синдром Кушинга або гіперадренокортицизм характеризується підвищенням рівня специфічного гормону— кортизолу — в кров’яному руслі. Захворювання являє собою цілий спектр об’єднаних біохімічних і клінічних порушень в організмі, що виникають на тлі надлишку глюкокортикоїдів.

У випадку з хворобою Кушинга, фахівці говорять про гіперадренокортицизм, спровокований підвищеним виробленням адренокортикотропного гормону (АКТГ) структурами гіпофіза.

Як відбувається розвиток захворювання

Механізм розвитку синдрому Кушинга досить складний. Гормональна речовина — кортизол, що виробляється тканинами надниркових залоз, необхідна для здійснення низки функцій:

• регуляції системи згортання крові;
• підтримання на нормальному рівні артеріального тиску;
• усунення запальних процесів.

У критичній ситуації під час переляку або хвилювання у собаки починається підвищене вироблення кортизолу. Нерідко кортизол називають гормоном стресу. Вироблення кортизолу виробляється корою надниркових залоз, але регуляцію продукування здійснює інша залоза ендокринної системи — гіпофіз. Завдяки нормальній роботі гіпофіза, рівень кортизолу в кров’яному руслі чітко регулюється.

У разі порушень у функціях гіпофіза, відбувається збільшення кортизолу в крові та розвиток синдрому Кушинга. Причинами розвитку патологічного стану можуть виступати такі чинники:

• ураження гіпофіза аденомою;
• розвиток злоякісних або доброякісних новоутворень у ділянці надниркових залоз — карцинома або аденома;
• порушення роботи ендокринної системи на тлі тривалого неконтрольованого прийому сильних гормональних медикаментозних препаратів (ятрогенний гіперадренокортицизм).

Які собаки перебувають у зоні ризику

Особливої статевої або породної схильності до розвитку синдрому Кушинга у собак немає. Але фахівці відзначають тенденцію частого діагностування патології у таких порід собак як:

• тер’єри;
• біглі;
• боксери;
• вівчарки.

Власникам цих порід собак рекомендується ретельно стежити за здоров’ям своїх улюбленців, звертаючи особливу увагу на правильне функціонування ендокринної системи.

Ветеринарні лікарі настійно рекомендують регулярно проводити здачу спеціальних аналізів для раннього виявлення можливих патологічних змін у ділянці надниркових залоз або гіпофіза.

У якому віці найбільш висока ймовірність розвитку патології

Гіперадренокортицизм рідко розвивається у молодих собак. У ветеринарній практиці синдром Кушинга діагностують у вихованців після 7 років. Вважається, що патологічний процес розвивається у тварин середнього та похилого віку. При цьому, гіперадренокортицизм через проблеми в надниркових залозах, розвивається у старих тварин після 10-річного віку. Водночас синдром Кушинга на тлі порушень у ділянці гіпофіза, діагностується у собак у віці 7-9 років. Але в деяких випадках зустрічається у собак після 2-х років.

Перші симптоми синдрому Кушинга у собак

Гіперадренокортицизм розвивається поступово, але при цьому характеризується досить специфічною клінічною картиною. Симптоми патології досить специфічні, у зв’язку з чим кваліфікований ветеринар запідозрить захворювання відразу.

Перші симптоми синдрому Кушинга не яскраво виражені і можуть нагадувати прояви інших захворювань:

• собака намагається більше пити води;
• відзначаються часті позиви до сечовипускання;
• порушення порядку у дорослої тварини — собака не може дотерпіти до прогулянки і робить калюжу вдома;
• підвищення апетиту;
• виражена пригніченість і апатичність вихованця;
• провисання живота через ослаблення м’язових волокон;
• утворення ділянок алопеції без вираженого свербіння;
• проблеми з координацією рухів;
• зміна поведінки улюбленця.

Гіперадренокортицизм являє собою системну патологію, що порушує роботу більшості внутрішніх органів. Ускладнення на тлі синдрому Кушинга нерідко бувають небезпечними, наприклад, цукровий діабет, підвищений артеріальний тиск, остеопороз, порушення роботи репродуктивних органів.

Протягом якого часу відбувається розвиток захворювання

Патологія провокує порушення функцій багатьох систем — нервової, серцево-судинної, репродуктивної, м’язової, сечовидільної, імунної. Як правило, розвиток захворювання відбувається повільно, займаючи від 2-3 до 7 років. Така тенденція відзначається у 85% випадків.

Симптоми синдрому Кушинга у собак

З розвитком гіперадренокортицизму, в організмі виникають відповідні патологічні зміни. Базовими ознаками розвитку патології є:

• Полідипсія — сильна спрага. Тварина випиває вдвічі більше рідини, ніж до цього.
• Зміна тонусу м’язових волокон у ділянці очеревини. У черевну порожнину провисають жирові відкладення, що призводить до збільшення розмірів живота.
• Утворення ділянок алопеції. Облисіння у собаки з синдромом Кушинга локалізуються в ділянці живота і боків. З плином часу алопеція стає генералізованою. Залишається шерстяний покрив тільки в області голови та кінцівок.
• Млявість і безсоння. Хвора тварина може ставати агресивною, відзначається порушення сну і дивна поведінка.
• Гіперпігментація шкірних покривів. Гіперадренокортицизм на пізніших стадіях характеризується сильним вугровим висипом, пігментацією шкіри і лущенням у місцях, позбавлених шерсті.
• Порушення функцій статевої системи. Самки втрачають здатність виробляти на світ потомство. На початкових етапах у сук змінюється статевий цикл, зникають прояви тічки. При розвитку синдрому Кушинга у псів, відзначається атрофія придатків.

Хворий вихованець страждає від задишки, а також відчуває невгамовний голод. У зв’язку з тим, що синдром Кушинга розвивається частіше у собак у віці, тому симптоми патології можуть бути прийняті власником за перші ознаки старіння організму.

Діагностика захворювання у собак

Зовнішні ознаки розвитку синдрому на останніх стадіях хоч і видно неозброєним поглядом, вимагають підтвердження в умовах ветеринарної клініки. Лікар зобов’язаний провести ретельну діагностику, основою якої є:

• проведення загальноклінічного та біохімічного аналізів крові;
• дослідження сечі з метою визначення білкових компонентів;
• специфічні тести для визначення гормонального фону;
• ультразвукова діагностика для виявлення новоутворень у ділянці надниркових залоз;
• магнітно-резонансна або комп’ютерна томографія для виявлення пухлинних процесів у ділянці гіпофіза.

На підставі отриманих даних, фахівець розробляє тактику лікування.

Лікування синдрому Кушинга у собак

Основна мета призначеної терапії при діагностованому синдромі Кушинга — нормалізація рівня гормону стресу в кров’яному руслі. Паралельно проводиться лікування з метою підтримки функцій внутрішніх систем. Використовуються консервативні або хірургічні методи лікування. У разі ранньої діагностики гіперадренокортицизму призначають Мітотан або Кетоконазол. Мітотан призначають у дозуванні 50 мг на кожен кілограм ваги. Тривалість лікування 14 днів. За відсутності позитивних результатів, дозування збільшують до 100 мг на 1 кг ваги. Через 7 днів проводиться контрольний аналіз крові.

Кетоконазол рекомендується тваринам у разі синдрому Кушинга, ускладненого грибковою інфекцією шкірного покриву. Призначається медикаментозний препарат 10 мг на 1 кг ваги протягом 7 днів. Далі другий тиждень — збільшення дозування до 20 мг на 1 кг ваги. Третій тиждень — 20 мг на кожен кілограм ваги.

Оперативне втручання проводиться не у всіх випадках. Призначається хірургічна операція в разі діагностованої пухлини надниркових залоз. У разі видалення залоз гормональна терапія має бути довічною.

Домашнє лікування синдрому Кушинга у собак

Лікування народними засобами при діагностованому гіперадренокортицизмі не можливе. Терапія має бути призначена фахівцем. У домашніх умовах власник повинен чітко виконувати всі рекомендації ветеринарного лікаря. Залежно від стадії захворювання, терапія буде відрізнятися. Вилікувати патологію можливо, але тільки в тому разі, якщо її було виявлено на ранніх стадіях.

Як правило, в запущених випадках терапія довічна. Призначаються гормональні засоби Мітотан або Трилостан. На ранніх стадіях рекомендується призначення Кетоконазолу, у пізніших випадках проводять терапію серйозними препаратами, такими як Веторил (пригнічує вироблення кортизолу, впливаючи на гіпофіз), і Мітотан (протипухлинний засіб із вираженим цитотоксичним впливом на тканини надниркових залоз без руйнування клітин).

Дієта при діагностованому захворюванні

Без правильно організованої дієти, лікування патології не може бути успішним. Рекомендуються спеціальні готові корми супер-преміум класу. Синдром Кушинга супроводжується ураженням усіх систем організму, тому харчування має бути спрямоване на стабілізацію роботи:

• Шлунково-кишкового тракту. Запальні процеси в ділянці шлунка і кишечника нерідко є наслідком розвитку гіперадренокортицизму. Правильно підібрані корми забезпечують нормальну роботу травного тракту, покращуючи функціональність усього організму.
• Підшлункової залози. Високоякісний корм, що добре засвоюється, дає змогу підвищити активність ферментів підшлункової залози, запобігаючи розвитку панкреатичної екзокринної недостатності.
• Кишечника. Наявність у якісному кормі розчинних і нерозчинних волокон забезпечує правильну роботу кишечника, відновлюючи мікрофлору.

Прогноз за синдрому Кушинга

Гіперадренокортицизм — серйозний патологічний процес, що чинить негативний вплив на весь організм загалом. На тлі синдрому Кушинга у собаки знижується резистентність організму до різних інфекцій вірусного, бактеріального і грибкового походження.

Фахівці не дають чітких прогнозів, тому що оцінити шкоду для організму при гіперадренокортицизмі не можливо. Згідно зі статистикою, за умови своєчасно розпочатої терапії на ранніх стадіях, собака проживає близько 3-х років. Залежить це від низки факторів, серед яких лідирують вік собаки і наявність інших патологій хронічного типу.

Як довго триває лікування

Синдром Кушинга за відсутності лікування прогресує, провокуючи серйозні ускладнення, як-от цукровий діабет, проблеми в роботі міокарда і судин, недостатність нирок або печінки. На тлі гіперадренокортицизму нерідко розвиваються порушення в роботі щитоподібної залози, виникають ураження шкірних покривів інфекційними захворюваннями, діагностують проблеми в роботі статевої та сечовидільної системи.

У деяких випадках, лікування триває від 3 тижнів до кількох місяців. Після оперативного втручання з метою видалення надниркових залоз, гормональна терапія довічна.

Профілактика розвитку синдрому Кушинга

З метою профілактики розвитку синдрому в улюбленця, власнику слід дотримуватися основних правил:

• не займатися самолікуванням — гормональні препарати без призначення ветеринара давати собаці заборонено;
• регулярно проходити профілактичний огляд у ветеринарній клініці (особливе значення має рентгенографія для виявлення змін форми гіпофіза);
• постійний контроль рівня кортизолу в кров’яному руслі у тварин, які мають породну схильність до розвитку гіперадренокортицизму.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.