Синдром і симптом — у чому відмінності?

Досить часто поняття симптому і синдрому плутаються. Але це два різних поняття. Під симптомом мається на увазі відчуття, яке відчуває тварина в певний момент через травму або захворювання. На підставі декількох симптомів, описаних ветеринару власником, може складатися подальший план дій.

Зі свого боку, синдром — це ціла група ознак і симптомів, а також характеристик, які завжди мають один і той самий прояв.

Поняття симптому і синдрому

Симптом — це один із характерних або нехарактерних проявів захворювання. Наприклад, поява блювоти у тварини, симптом, що вказує на найрізноманітніші порушення в роботі організму.

Виверження шлункового вмісту може бути як симптомом проблем у функціонуванні шлунково-кишкового тракту, так і симптомом порушень у роботі нервової системи. У той час як синдром, це комплекс кількох симптомів.

Так, блювота, пронос, млявість, відмова від корму — синдром, що вказує на проблеми в травному тракті. Але важливо розуміти, що ні симптом, ні синдром не є синонімом хвороби. Це лише зовнішні прояви, помітні людині в стані, що вказують на порушення.

Від ступеня прояву симптомів або синдрому залежатиме подальша розробка тактики лікування у ветеринарній клініці.

Відмінність симптому від синдрому

Щоразу терміни синдром і симптом плутають. Для розуміння, слід зазначити, що симптом може відчуватися виключно самим пацієнтом. Тобто, біль у животі — симптом, але кішка або собака не можуть сказати про це власнику або лікарю. А ось прояв хворобливих відчуттів — наприклад, занепокоєння або агресія з боку тварини, є вже синдромом.

Ба більше, синдром містить у собі кілька симптомів одразу, характерних для певного захворювання. Наприклад, при сказі, у тварини спостерігається синдром, а не симптоми. Повторювані у різних тварин прояви, характерні для певного захворювання, є синдромом. Для сказу завжди характерна агресія, витікання слини з пащі, параліч задніх кінцівок, фотофобія і водобоязнь — це синдром. Симптоми сказу — біль у м’язах очей, проблеми з ковтальними м’язами, біль у голові.

Діагноз при підозрі на певне захворювання ставлять, виходячи з характерних симптомів. Від 85 до 92% випадків діагноз ставлять за симптомами, які відзначає лікар у пацієнта. Також має значення лабораторні та інструментальні дослідження.

Синдром же може викликатися цілим спектром симптомів без виявленої причини. Найбільш відомими у ветеринарній практиці синдромами, є:

• Синдром Фанконі. Це успадкований патологічний процес, що діагностується як у собак, так і у кішок у ділянці нирок. Найчастіше схильні до розвитку синдрому Фанконі собаки породи бесенджі. Але патологія, що іменується синдромом Фанконі, трапляється і в інших порід собак, як самостійне захворювання, так і на тлі приймання деяких медикаментозних засобів.
• Синдром Іценка-Кушинга. Патологічний процес розвивається в ендокринній системі. Характеризується порушенням обмінних процесів на тлі дисбалансу рівнів гормональних речовин в організмі. Названо синдром на честь нейрохірурга, який уперше виявив комплекс характерних симптомів. За синдрому Іценка-Кушинга відзначається підвищене вироблення важливих гормональних речовин — глюкокортикоїдів, що продукуються наднирковими залозами.
• Синдром Горнера. Найчастіше діагностується у домашніх кішок. Характерними ознаками синдрому є звуження зіниці, енофтальм, випадання третьої повіки та птоз — опущення верхньої повіки. Птоз відзначається не у всіх випадках діагностованого синдрому Горнера і може бути слабко вираженим.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.