Лептоспіроз — висококонтагіозне захворювання, спричинене лептоспірами, патогенними мікроорганізмами, які належать до класу спірохет. Під час зараження лептоспірозом уражаються багато органів і систем — печінка, нирки, очі, органи репродуктивної системи, центральна нерівна система.

Лептоспіроз є зооантропопозоонозом, тому передається від котів іншим домашнім тваринам. Захворіти може і людина, тому важливо знати, які симптоми характерні для інфекції, для своєчасного звернення до ветеринарного лікаря.

Збудник і шляхи зараження

Лептоспіри являють собою досить рухливі бактерії, тонкі та нитчасті. Вони належать до спірохет, зберігають свої властивості протягом 2-3 місяців в умовах довкілля.

Особливо сприятливими для лептоспір є умови з високою вологістю і температурою навколишнього середовища понад 25 градусів. Цим обґрунтовується підвищений ступінь захворюваності в тропічних умовах і в літній період.

У мікробіології розділяють понад 200 варіантом патогенних лептоспір, які різняться між собою вмістом ліпополісахаридів. Кожен із конкретного виду мікроорганізмів має свої адаптивні властивості до диких або домашніх тварин.

Для сільськогосподарських тварин існують свої серогрупи, а от домашні собаки та кішки, мають подібний серотип із людиною, тому існує велика ймовірність зараження господаря від домашнього улюбленця. Шляхи зараження можуть бути прямими і непрямими. Так, бактерії лептоспірозу можуть вражати кішок під час тісного контактування з уриною хворих тварин або ж фекаліями.

Крім цього, захворювання передається під час укусів кровосисних комах, під час статевого контакту хворої тварини зі здоровою, через фето-плацентарний бар’єр від зараженої матері до плодів.

Виділення інфекційних агентів у навколишнє середовище відбувається переважно через сечу. Можливий і шлях зараження при контактуванні кішки з інфікованим ґрунтом, кормом або ж підстилкою. Лептоспіри відмінно розмножуються і зберігають свої властивості в стоячій воді, тому ще один шлях зараження — вживання зараженої води.

Проникнення бактеріальних мікроорганізмів відбувається через пошкоджені слизові покриви або шкіру. Варто зазначити, що такий вид передачі збудника у кішок малоймовірний, оскільки кішки рідко вживають воду з неочищених водойм. Але при цьому зараження може статися при поїданні заражених гризунів (природних резервуарів лептоспірозу).

Зараження відбувається через контакт кішки з уриною собак, які проживають на одній території з ними.

Вчені протягом кількох десятиліть проводили дослідження, присвячені поширенню видів лептоспірозу в урині у домашніх кішок. Було встановлено, що близько 85% колись бродячих тварин, що живуть згодом у притулках, виділяють шкідливі мікроорганізми лептоспірозу в навколишнє середовище із сечею.

Дикі представники сімейства котячих також схильні до інфікування лептоспрозом, виділяючи збудника в навколишнє середовище з уриною.

Небезпека для людини

У навколишньому середовищі близько 16 серотипів лептоспір, є заразними як для людини, так і для домашніх тварин. Лептоспіроз у кішок може не мати клінічної картини, тобто проходити безсимптомно. Господар може не знати, що його вихованець заражений і продовжувати з ним контактувати. Найчастіше людина в такому разі є лептоспіроносієм і в разі послаблення захисних сил організму можливі прояви захворювання.

Лептоспіроз у людини розвивається з різною силою, але основними ознаками є хворобливі відчуття в м’язових волокнах, які за симптоматикою нагадують біль під час гострої вірусної респіраторної інфекції. Крім цього, можлива зміна кольору білкової оболонки (склери) на жовтий колір.

Діагностуються хворобливі відчуття в колінах, диспепсичні розлади (профузний пронос із домішками крові). Усе це свідчить про серйозний патологічний процес і потребує негайного втручання лікаря. За несвоєчасного лікування лептоспіроз призводить до розвитку запальних процесів в ендокарді, провокуючи крововиливи на серці.

Можливе ураження нирок, аж до відмови органу. У найважчих випадках перебігу лептоспірозу в людини необхідне підключення до апарату штучної нирки. Саме тому надзвичайно важливо своєчасно розпізнати інфекцію у свого улюбленця і за позитивного результату, звернутися до ветеринара.

Не зайвим буде звернутися до людського лікаря, здавши необхідні аналізи крові. Від швидкості поставленого діагнозу безпосередньо залежить успіх лікування.

Симптоми

Патогенні мікроорганізми через пошкоджені тканини проникають у системний кровотік, а далі розносяться по всьому організму. Лептоспіри здатні вражати органи зору тварини, гепаторенальну систему, органи розмноження і навіть головний мозок.

Стадія і тяжкість патологічного процесу безпосередньо залежить від стану захисних сил організму. При слабкому імунітеті ризик розвитку лептоспірозу та ускладнень, які тягне за собою захворювання, різко зростає.

Доведено, що більш сприйнятливими до інфекції є молоді кішки і кошенята, а також самки в період виношування плодів, через зниження захисних сил організму.

Симптоми лептоспірозу у кішок мають характерні особливості, основними з яких є:

• гарячкові стани (різкі підвищення температурних показників тіла);
• хитка хода і невпевненість при здійсненні руху (навіть при звичайній ходьбі);
• скутість (регідність) основних м’язових волокон у задніх кінцівках;
• хворобливі відчуття в м’язах;
• апатичні стани;
• зниження маси тіла на тлі відсутності апетиту;
• зневоднення організму;
• м’язове тремтіння;
• недостатність нирок хронічного типу;
• диспепсичні розлади (профузний пронос із домішками крові);
• риніти і набряклі явища слизових оболонок;
• збільшення в об’ємі регіонарних лімфатичних вузлів;
• виникнення гіперемованих плям у ділянці ясен;
• жовтушність склери і шкірних покривів;
• виділення з піхви самки крові;
• порушення акту дихання (задишка), кашель і порушення пульсу.

Діагностика та лікування

Діагностика лептоспірозу включає в себе загальний ретельний клінічний огляд хворої тварини, а також збір анамнезу. Крім цього, важливими критеріями для постановки діагнозу є загальний аналіз сечі та крові. Варто пам’ятати, що лептоспіроз виявити у тварини досить складно з першого разу і для цього використовуються деякі методики.

Однією з таких методик є пряме виділення, що включає в себе мікроскопічне дослідження проб сечі пацієнта. Патогенні мікроорганізми мають властивість виділятися в навколишнє середовище періодично, тому не завжди вдається їх виявити в рідинах. Один із методів діагностики лептоспірозу — імунофлюоресцентний аналіз, що дає змогу виділити шкідливий мікроорганізм.

У деяких випадках за вираженої симптоматики проводять виділення культури лептоспір зі спинно-мозкової рідини під час взяття біопроби. Використовується також і метод полімеразної ланцюгової реакції, що дає змогу виявити ДНК патогенного мікроорганізму.

Визначення наявності лептоспір в організмі кішки можливе шляхом виявлення специфічних антитіл. Варто зазначити, що не завжди негативний результат означає, що лептоспірозу в організмі тварини немає.

Базове лікування захворювання — антибіотикотерапія. Залежно від характеру проявів ветеринарний фахівець підбирає низку інших медикаментозних препаратів, що сприяють усуненню ознак і якнайшвидшому одужанню тварини.

Курс лікування полягає в декількох стадіях:

• Купірування патологічного процесу в системному кровотоці, що дає змогу знизити ризик пошкодження внутрішніх систем. Широко застосовують імунізацію, а в запущених випадках лікарські засоби вводять внутрішньовенно.
• Після стабілізації стану кішки, необхідне проведення терапії, спрямованої на знищення мікроорганізмів у внутрішніх органах. Для цих цілей застосовують протимікробний засіб — Доксицилін і тільки у вигляді перорального введення. Внутрішньовенне введення препарату здатне спровокувати шок у кішки. При порушеннях печінкових структур необхідно підбирати інший засіб.

Симптоматичне лікування лептоспірозу у кішок передбачає використання:

• протидіарейних засобів;
• ентеросорбентів;
• знеболювальних препаратів;
• вітамінних і мінеральних комплексів.

Під час лікування і перший час реабілітаційного періоду вимагає особливого догляду за вихованцем. Пов’язано це з тим, що організм тварини сильно ослаблений і може дати збій. Ветеринарний фахівець повинен порадити збалансований корм, який буде легко перетравлюватися і забезпечувати організму сили.

Кішці потрібен спокій і ретельна гігієна. Власник тварини з метою безпеки під час догляду за хворим не повинен нехтувати заходами профілактики. Прибираючи котячий лоток, одягати рукавички, а сам пластик ретельно мити і обробляти дезінфікуючими засобами.

Профілактика

Для того щоб уникнути розвитку лептоспірозу у свого улюбленця, господар повинен завчасно подбати про заходи профілактики. В останні роки найкращим заходом запобігання розвитку бактеріальної інфекції є вакцина від лептоспірозу кішок. Необхідно своєчасно знищувати гризунів у будинку та підвальних приміщеннях, щоб не допустити рознесення інфекції.

Уважний господар, який любить свого улюбленця, має з максимальною увагою стежити за раціоном харчування і загальним станом організму. Слабка і виснажена тварина, зі слабким імунним захистом є прекрасною мішенню і резервуаром для різних захворювань.

Важливо своєчасно робити щеплення від різних вірусних і бактеріальних інфекцій, а також проводити профілактичну регулярну обробку від нашкірних і внутрішніх паразитів. Рекомендується запобігти відвідуванню місць, де можуть бути носії захворювання.

Найкращі практики догляду за хвостиками у 2025.