Зневоднення або ж дегідратація — процес, що характеризується різким дефіцитом води в живому організмі. Дегідратація здатна викликати небезпечні зміни в організмі собаки.

Відомо, що вода необхідна для всіх істот, які залежать від щоденного надходження рідини. Вона забезпечує відмінне здоров’я і необхідна для всіх систем. Відсоток води в тілі домашнього улюбленця становить 82%. Рідина необхідна для розчинення різних речовин природного, а також не природного походження.

Від кількості рідини залежать біологічні процеси, нормальна циркуляція крові, перетравлення речовин, що надійшли з їжею, і своєчасного видалення продуктів обміну з організму.

За дефіциту рідини, що надходить в організм, виникає зниження кількості необхідних електролітів, особливо життєво-важливих — хлориду натрію і калію.

Причиною розвитку дегідратації стає нестача води в раціоні харчування. Також зневоднення розвивається при підвищенні температурних показників тіла, будучи ознакою великої кількості хвороб і травм.

Причини дегідратації у собак

Полідипсія вказує на те, що організм витрачає велику кількість рідини. Перенасититися водою неможливо, тому в організмі собаки завжди присутній невеликий дефіцит рідини. У разі підвищеного безперервного виділення вологи і відсутності поповнення, розвивається зневоднення.

Зневоднення у собаки виникає незалежно від статі, віку і породних схильностей. Однак, фахівці вивели певну групу ризику собак, у яких частіше діагностують дегідратацію. До цієї групи належать улюбленці, які змушені проживати в жаркому кліматичному поясі, а також собаки, які страждають від системних патологій хронічного типу.

Особливо гостро розвивається зневоднення у собак, які страждають від профузного проносу, регулярної та тривалої блювоти, а також у разі відмови приймати їжу.

Основними факторами, здатними спровокувати нестачу води в організмі собаки, вважаються:

• сильний перегрів тіла, теплові та сонячні удари;
• опіки шкірного покриву, термічного і хімічного походження;
• регулярні напади нудоти і виверження шлункового вмісту;
• діарея, що виникає на тлі інфекційних захворювань шлунково-кишкового тракту;
• травми внутрішніх органів, гематоми і геморагії у внутрішніх органах;
• захворювання хронічного типу в серцево-судинній і гепаторенальній системах;
• проблеми з метаболізмом, патології підшлункової залози (цукровий діабет);
• недостатність ниркових структур.

Спровокувати зневоднення в організмі собаки здатний раціон, що складається виключно з сухого корму, без наявності достатньої кількості чистої питної води. Причиною дегідратації можуть стати тривалі голодування.

Діагностується різкий дефіцит води в організмі в процесі виношування цуценят у деяких собак, а також після родового процесу.

Завдання власника — забезпечити улюбленця достатньою кількістю води. Особливо це актуально для тварин, які відчувають нездужання внаслідок інфекційних захворювань.

Симптоми зневоднення у собак

Симптоми зневоднення у собаки безпосередньо залежать від типу патологічного процесу. У ветеринарії розрізняють 3 види дегідратації — легка, середня і гостра. При легкому ступені зневоднення, організм втрачає близько 5% всієї рідини.

Середній ступінь зневоднення характеризується втратою рідини до 10%.

Найнебезпечнішим є гострий ступінь дегідратації. Під час розвитку першої стадії патологічного процесу яскравих симптомів немає.

Гостра нестача рідини в організмі стає причиною згущення крові в усьому організмі. Вона стає густішою, заповнюючи собою вени, артерії та капіляри. На цьому тлі виникає голодування на клітинному рівні. Страждають усі слизові оболонки в організмі.

У зв’язку з цим, першою ознакою зневоднення у собаки стає сухість видимих слизових оболонок. Власник може оглянути область ясен, відзначаючи блідість і сухість.

При натисканні пальцем, опала тканина не відновлюється протягом декількох хвилин. Такий стан вказує на розвиток другого ступеня зневоднення (10%). Необхідно якомога швидше звернутися до ветеринарного лікаря по допомогу. За відсутності своєчасної допомоги через 12-24 години, в організмі потерпілого починають розвиватися незворотні процеси.

Симптомами дегідратації також є:

• гіперсалівація (підвищене виділення слинного секрету), густого і липкого на дотик;
• зміна стану шкірного покриву (шкіра тріскається, стає сухою і шорсткою);
• погіршення якості шерсті — втрачається блиск, з’являються ковтуни;
• напади нудоти і виверження шлункового вмісту;
• часта і рясна діарея;
• зниження тиску в артеріях і слабкий пульс;
• відмова від вживання їжі та різке зниження маси тіла.

При дефіциті рідини в органах і тканинах, у вихованця з’являється зміна відтінку очних яблук. Очі собаки виглядають затуманеними і нібито западають. Серйозні зміни провокують відступ крові від периферії, провокуючи холод у кінцівках.

Змінюється ритм дихання, розвивається задишка. У серйозних випадках за відсутності допомоги настає колапс. Звички собаки також змінюються. Вихованець стає млявим і апатичним, відмовляючись від будь-яких прогулянок і рухів.

Діагностика

Діагностувати у собаки зневоднення не складає труднощів для досвідченого ветеринарного лікаря. Для визначення дегідратації проводять загальний аналіз крові та урини. Необхідний також аналіз калових мас. Результати досліджень дають чітку інформацію лікарю щодо загального стану пацієнта і функціональних особливостей внутрішніх систем. На тлі отриманих результатів, лікар розробляє схему подальшої терапії.

Для постановки діагнозу перерахованих вище аналізів буває недостатньо. Проводяться додаткові діагностичні дослідження за допомогою рентгенографії. Необхідно виключити такі стани, як перегрів організму собаки внаслідок сонячного або теплового ударів.

За наявності блювоти і проносу у тварини, необхідно провести серологічне дослідження крові на наявність вірусних агентів. Призначається біохімічний аналіз крові, а також гормональна панель, що дають змогу виявити порушення в системах організму на клітинному рівні. Вони дають можливість виявити порушення в обмінних процесах, цукровий діабет або недостатність ниркових структур.

Ультразвукова діагностика дає змогу діагностувати внутрішні геморагії та захворювання хронічного характеру, що провокують дегідратацію.

На підставі отриманих аналізів, фахівець призначає курс лікування. Також проводиться консультація власника з приводу подальшого правильного догляду за хворою твариною.

Лікування

Зневоднення організму — небезпечний стан. Без своєчасно наданої допомоги тварина може загинути. Особливо небезпечна дегідратація у маленьких цуценят у зв’язку з прискореними процесами метаболізму.

Не завжди існує можливість звернутися до лікаря. Лікування зневоднення собаки в домашніх умовах можливе виключно за легкого та середнього ступеня тяжкості патологічного процесу.

Перш за все, необхідно оцінити стан вихованця. Собаку поміщають у прохолодне приміщення, пропонуючи миску з чистою питною водою. Необхідно вмовити вихованця попити або ж влити воду зі шприца без голки.

Необхідно пам’ятати, що якщо в анамнезі у пса існує недостатність нирок, давати препарати, що затримують рідину в організмі (наприклад, Регідрон), давати заборонено. Якщо вихованець нормально п’є, на відновлення нормального функціонування організму необхідний певний проміжок часу.

Як допоміжну терапію вводяться розчини глюкози або фізрозчину. Дозування становить 5 мл на тварину вагою до 7 кг. Після всіх вжитих заходів, необхідно показати собаку ветеринарному фахівцеві.

Залежно від причин, що спровокували дегідратацію, лікування в клініці буде розроблятися індивідуально. У разі постійної блювоти і профузного проносу, спричинених вірусною або бактеріальною інфекцією травного тракту, призначають противірусні препарати, імуномодулювальні засоби, а також інфузії розчину Рінгера-Локка.

Загострення хронічних патологій вимагає призначення коригувальної дієти і спеціальних медикаментів, що усувають основні симптоми захворювань. У разі внутрішніх великих геморагій призначають кровоспинні препарати. У запущених випадках потрібне проведення оперативного втручання.

Профілактика

Для запобігання розвитку дегідратації, власнику собаки необхідно уважно ставитися до стану свого собаки. Не можна допускати перегрівів, особливо в літню пору року. Підтримувати рівень рідини в організмі пса надзвичайно важливо.

Важливі пункти, що дозволяють запобігти зневодненню:

• Часте і важке дихання провокує прискорену втрату рідини організмом. Запобігти дегідратації можна, поставивши кілька мисок з чистою водою в різних місцях квартири.
• Собака, який довго відчуває спрагу і страждає від розвиненого зневоднення, повинен отримувати рідину поступово. Кожні 2-5 хвилин потрібно давати потроху води, навіть якщо вихованець охоче випив би всю миску. Велика кількість рідини здатна викликати нудоту і блювоту, провокуючи ще більшу втрату вологи.
• Не можна допускати пити собаці воду у великих кількостях після активних фізичних навантажень. Після тренування важливо почекати кілька хвилин.

Необхідну рідину собаки, які тривалий час перебували без води, можуть отримати, полизавши невеликі шматочки льоду. Тривала відмова від води — привід негайно звернутися до ветеринарного фахівця.

Як змінився світ тварин у 2025 році — наш погляд.