Сальмонельоз у собак — захворювання, що має інфекційну природу. Виникає в переважній більшості у молодих собак, проявляючись у вигляді сильного розладу травлення і гарячкових станів.

Хронічні форми сальмонельозу проявляються у вигляді запальних процесів легеневих структур. Патогенні бактеріальні мікроорганізми, що потрапляють до кишківника людини або тварини, починають свій активний ріст і розмноження.

У процесі життєдіяльності сальмонел у кров’яне русло та лімфатичну систему організму проникають ендотоксини, призводячи до відповідної реакції. Токсичні речовини, що виділяються сальмонелою, призводять до процесів запального характеру кишечника.

Джерела зараження сальмонельозом

Збудник сальмонельозу у собак — патогенна бактерія, що належить до сімейства ентеробактерій. Рухливі палички, що не утворюють капсул і спор, мають стійкість до впливу чинників навколишнього середовища.

У ґрунті та перегної бактерії можуть зберігати свою активність протягом 10 місяців і здатні переносити заморожування на термін до півроку. У нагрітому до 60 градусів молоці сальмонели гинуть упродовж півгодини, за 70 градусів — за 10 хвилин і під час кип’ятіння за 2 хвилини. В екскрементах, виділених від зараженого організму, патогенні мікроорганізми зберігають свою активність від 3 до 5 місяців.

Захворіти на сальмонельоз можуть абсолютно всі собаки, але найбільше схильні до патології маленькі цуценята віком від 1 до 7 місяців. Основне джерело ураження — хворі або ж недавно перехворілі собаки.

Зверніть увагу! У дорослих собак досить часто діагностують сальмонельоз за відсутності клінічних проявів. При цьому тварина є рознощиком інфекції, повсюдно заражаючи своїх родичів.

Виділення бактерій у навколишнє середовище відбувається під час здійснення хворою твариною акту сечовипускання або ж дефекації. Перебувати збудник сальмонельозу може і в слизовому секреті носової порожнини. Шкідливі мікроорганізми потрапляють у корми, питну воду або ж на підстилку, а також підлогу і предмети догляду, стаючи в наслідок фактором передачі збудника.

Основний шлях передачі сальмонельозу — аліментарний (через їжу і воду). Нерідко самки — сальмонелоносії, стають причиною зараження своїх цуценят. Крім цього, зараження може відбуватися внутрішньоутробно через фето-плацентарний бар’єр.

Прояв спалахів сальмонельозу виникає на тлі переходу молодих цуценят на дорослу їжу з материнського молока, а також у разі супутніх захворювань травної системи, що виникли на тлі неправильного раціону харчування. Додатковими факторами, що впливають на зараження цуценят сальмонельозом, є:

• стресові ситуації (відлучення від матері);
• зміна молочних зубів на постійні;
• паразитарні захворювання;
• глистяні інвазії.

Проникаючи в кишечник, збудники сальмонельозу починають активно розмножуватися і виділяти токсичні речовини, що отруюють організм собаки. Отруйні речовини негативно впливають на стінки судин, викликаючи ексудацію слизових і серозних оболонок.

Процеси дегенеративного характеру, що виникають на тлі сальмонельозу в кишечнику, печінкових структурах, селезінці та нирках, призводять до омертвіння клітин.

За запущених форм сальмонельозу, несвоєчасно діагностованих і не лікованих, виявляють ураження легеневих структур, суглобів і центральної нервової системи. Велика кількість сальмонел в організмі за відсутності адекватного лікування, призводить до неминучого летального результату.

Симптоми захворювання собаки на сальмонельоз

Симптоматика сальмонельозу у собак залежить від форми захворювання. У дорослих собак сальмонельоз проявляється у вигляді проносу гострого типу. Зараження крові та повне зневоднення організму на тлі диспепсичних розладів, відзначають у цуценят і тварин, ослаблених іншими захворюваннями. Існує 3 форми сальмонельозу собак і для кожної притаманні свої характерні ознаки:

• Гостра форма захворювання діагностується у маленьких цуценят віком від 1 до 5 місяців і без своєчасного лікування закінчується загибеллю тварини протягом 3-6 днів. Основними симптомами гострої форми недуги є: відсутність бажання вживати їжу, виверження шлункового вмісту, сильна діарея з домішками крові та слизу, больові відчуття під час пальпації ділянки черевної порожнини, підвищення температурних показників тіла до 41 градуса на короткий час.
• Підгостра форма сальмонельозу характеризується схожою симптоматикою, як і гостра форма, але прогресування патологічного процесу на тлі обсіменіння патогенними мікроорганізмами проявляється набагато повільніше — протягом декількох тижнів. Симптоми за підгострої форми інфекції — ураження дихальних шляхів, порушення роботи центральної нервової системи (судомні явища), жовтушність видимих слизових оболонок.
• Хронічна форма сальмонельозу виникає у тварин із сильною імунною системою. Характерні ознаки інфекції проявляються у вигляді пригнічення загального стану тварини, відсутністю апетиту. Шерстний покрив тьмяніє, настає передчасна линька. При значному скупченні інфекції в області суглобів — вихованець починає виражено кульгати.

Проведення точної діагностики захворювання передбачає виключно застосування лабораторних методів. Самостійно в домашніх умовах поставити діагноз неможливо. При постановці діагнозу на сальмонельоз, обов’язкове проведення диференціації з такими захворюваннями як:

• парвовірусний ентерит;
• кишкова форма чуми м’ясоїдних;
• гепатити інфекційного характеру.

Лабораторні аналізи на сальмонельоз містять у собі:

• загальний аналіз крові;
• капрологічні дослідження фекалій хворої тварини;
• бактеріологічні та серологічні тести.

Лікування сальмонельозу в собак

Для лікування сальмонельозу у собак широко застосовують полівалентну антитоксичну сироватку. Основа цього препарату — антитіла проти основного ряду бактерій сальмонели. Важливу роль у терапії захворювання віддають протимікробним препаратам:

• Левоміцитин;
• Тетрациклін;
• Неоміцин.

Призначення антибіотиків має проводитися виключно ветеринарним фахівцем. Під час лікування ветеринар спостерігає за картиною перебігу захворювання, своєчасно коригуючи схему терапії.

Протимікробні засоби можуть чинити згубний вплив не тільки на патогенні мікроорганізми, що вразили організм тварини, а й також знищувати корисну мікрофлору, що населяє кишечник.

Останні дослідження у сфері застосування антибіотиків доводять, що шкідливі бактерії здатні адаптуватися до антибіотика, і ефект від терапії на порядок знижується.

Симптоматична терапія сальмонельозу собак передбачає прийом таких медикаментозних засобів:

• імуномодулятори;
• регідраційні засоби;
• ентеросорбенти;
• полівітамінні комплекси.

Рекомендується переглянути і раціон харчування тварини. Хворій тварині заборонено давати молочнокислі продукти та корми з високим вмістом білкових компонентів.

У разі своєчасного звернення до лікаря і призначення адекватного лікування, прогноз для тварини сприятливий. Тварини, які перенесли інфекційне захворювання, викликане одним із видів сальмонел, набувають довічного міцного імунітету. Це правило не діє, у разі якщо собака захворів на інший вид патогенної бактерії.

Методи профілактики зараження

Негайне звернення до ветеринарної лікарні за перших ознак нездоров’я улюбленця — основний захід запобігання.

Важливо пам’ятати, що заразитися від собаки сальмонельозом може і людина. Тому для того, щоб запобігти зараженню, необхідно ретельно стежити, щоб собака не контактував зі свідомо хворими тваринами, не куштував фекалії інших тварин на вулиці, не підбирав різне сміття. Важливий аспект — підтримання чистоти в приміщенні або вольєрі, де утримується тварина.

Наш аналіз 2025 року — щасливі тварини, щасливі люди.