Запалення товстої кишки або ж коліт, захворювання, що зустрічається у ветеринарній практиці досить часто і знайоме багатьом власникам собак. Патологічний процес різко негативно позначається на загальному стані здоров’я тварини, провокуючи розвиток небезпечних змін у травній системі.

Ускладнені, несвоєчасно вилікувані коліти призводять до патологій серцево-судинної та гепаторенальної системи, провокують перфорацію стінок товстого відділу кишківника, анемію і зневоднення організму.

Необхідно своєчасно виявити ознаки патології та показати улюбленця ветеринарному лікареві, оскільки встановлення діагнозу може бути здійснено на підставі лабораторних та інструментальних досліджень. На підставі отриманих даних, лікар призначить максимально відповідне лікування і дасть поради щодо організації подальшого правильного догляду за твариною.

Також важливо вжити заходів профілактики розвитку коліту у собак. Для цих цілей необхідно розібратися в причинах, що провокують патологічні зміни запального типу в товстому відділі кишечника.

Причини виникнення коліту у собак

У ротовій порожнині їжа подрібнюється, проходить стравоходом у шлунок, перемішується із соками і далі просувається в тонкий кишечник. Під дією ферментативних речовин, харчовий ком розщеплюється на окремі компоненти, з яких складається той чи інший продукт.

Абсорбція корисних компонентів, що надходять в організм з їжі, відбувається саме в товстому відділі кишечника. Якщо в продукті, що потрапляє в травний тракт, міститься отруйна речовина, здатна спровокувати інтоксикацію організму, першим бар’єром з нейтралізації токсину є товстий відділ кишечника.

Ветеринарні фахівці виділяють низку форм колітів кишечника у собак, які часто діагностують у домашніх улюбленців. Основними є:

• Форма плазмоцитарно-лімфоцитарна — діагностується у собак, але не має чіткої вивченої етіології. Плазмоцитарно-лімфоцитарна форма запалення стінок товстого кишечника розвивається в слизовому шарі, підвищуючи кількість плазмоцитарних клітинних структур і лімфоцитів. Існує думка, що причина лімфоцитарно-плазмоцитарного коліту — порушення роботи імунної системи.
• Форма гістіоцитарна — характерна для певних порід собак. Діагностується в молодих боксерів, що дає підґрунтя думати про аутоімунне порушення в організмі тварини та генетичну спадковість.
• Форма гранулематозна — відрізняється важким перебігом, має схожу клінічну картину з людським захворюванням (синдром Крона). Гранулематозна форма патології характеризується появою певних клітинних структур, що викликають запальний процес.
• Форма еозинофільна — характеризується появою еозинофілів у вогнищі запалення. Їхня поява зумовлена ураженням стінок товстого кишківника паразитами або ж виникненням алергічних реакцій.

Коліт у собаки викликають речовини, які організм тварини розпізнає як чужорідні та токсичні. Такими речовинами є:

• білкові компоненти (курячий або яєчний білок, глютен);
• агресивні хімічні компоненти (засоби побутової хімії);
• медикаментозні засоби (здебільшого протимікробні препарати, що містяться в деяких видах м’яса через годівлю худоби кормами, у складі яких є антибіотики);
• отруйні види рослин (домашні та дикі рослини — олеандр, молочай, плющ, нарциси, азалія).

Вищеописані речовини проникають у травну систему одноразово, коли тварина на прогулянці може підібрати підозрілу «страву», або ж потрапляють на постійній основі, разом із лікарськими засобами та кормами.

Запалення товстого кишківника, спричинене одноразовим споживанням токсичних речовин, добре піддається терапії, чого не можна сказати про регулярне надходження токсинів і подразнювальних речовин у травний тракт постійно.

На тлі регулярного надходження отрут в організм, розвивається хронічна форма коліту, вилікувати яку досить проблематично. Серед причин, що провокують розвиток запалення в кишечнику у собак, значаться й інші чинники. Основними є:

• захворювання аутоімунного типу;
• інфікування травної системи найпростішими мікроорганізмами — амебіоз, лямбліоз, трихомоноз;
• системні інфекції, спричинені патогенними грибковими, бактеріальними мікроорганізмами та вірусами (клостридіози, сальмонельози, кишкова паличка);
• гельмінтози (нематодози та аскаридози).

Ветеринарні фахівці стверджують, що фактор, який опосередковано впливає на розвиток коліту в домашніх тварин — харчування. Негативно впливають не тільки на травну систему, а й на весь організм загалом жирні та гострі продукти, надлишок солі, солодкого і різних ласощів у раціоні харчування.

Деякі власники собак зловживають дачею улюбленцю промислово виготовлених смаколиків, що містять велику кількість м’ясо-кісткового борошна, барвників, консервантів та ароматизаторів.

Несвоєчасне звернення до ветеринарної клініки за появи характерних ознак захворювання, а також регулярне згодовування улюбленцю сосисок, шоколаду, печива призводить до розвитку виразкового коліту в собак — ускладнення запального процесу в товстому відділі кишківника, що важко піддається лікуванню.

Основні симптоми коліту у собак

Постійні розлади травлення у собаки — привід звернутися до ветеринарної клініки. Можливо, у собаки не просто нетравлення шлунка, а ознаки коліту, що починається.

Під час розладу випорожнень у собаки в калових масах спостерігаються домішки слизу і прожилки крові. Ці симптоми вказують на гостру стадію запального процесу в товстому кишечнику.

Симптоми коліту у собаки досить специфічні, не помітити їх складно. Базовими ознаками коліту є:

• напруга тварини під час здійснення акту дефекації, закрепи;
• хворобливі відчуття в області травної системи (спазми шлунка);
• відрижка після кожного прийому їжі;
• гучний буркітливий звук у ділянці розташування кишківника;
• блювотні позиви, що виникають часто без особливої причини;
• поява нальоту на язиці сірого відтінку;
• підняття температурних показників тіла до субфебрильних значень і їх утримання на одному рівні (не більше ніж на 2 градуси вище норми);
• збільшення частоти скорочень міокарда;
• поява з пащі тварини відразливого запаху;
• метеоризм і здуття живота;
• відмова від їжі та зміна смакових пристрастей (тварина починає їсти не властиві їй предмети);
• зниження маси тіла і виснаження собаки.

Ознаки хронічного коліту можуть відрізнятися залежно від того, що спровокувало патологічний процес. Симптоматика коліту може бути схожа з пухлинними процесами в товстому відділі кишечника або інвагінацією.

Фахівці настійно не рекомендують займатися самолікуванням. Несвоєчасне звернення до лікаря призводить до серйозних ускладнень у вигляді виразкових уражень, ділянок перфорації та ерозивних утворень. Захворювання набуває хронічного характеру і вимагає постійної підтримуючої терапії.

Методи діагностики коліту у собак

Першими діями, проведеними ветеринарним фахівцем у клініці собаці за підозри на коліт, є збір анамнезу та медичний огляд. Спеціаліст ретельно пальпує ділянку очеревини, проводить ректальний огляд пацієнта.

Для повноти клінічної картини призначаються:

• Загальний аналіз калових мас для виявлення наявності або ж відсутності найпростіших мікроорганізмів, а також гельмінтів.
• Клінічний і біохімічний аналізи крові. Загальний аналіз крові дає змогу діагностувати підвищення рівня білих кров’яних тілець, що вказує на присутність інфекційних чинників і запалень. Необхідно проведення загального аналізу крові для виявлення анемії в улюбленця, особливо за великого вмісту крові в калових масах. Біохімія крові дає можливість оцінити роботу підшлункової залози, гепаторенальної системи.
• Рентгенологічне дослідження органів черевної порожнини і грудини. Необхідно для підтвердження або спростування наявності сторонніх предметів або пухлинних процесів у травній системі тварини, виключення збільшення в розмірі лімфовузлів і простати в самців, що чинять значний тиск на товсті відділи кишківника, провокуючи ознаки коліту. Рентгенографія органів грудної клітки показана тваринам у віці, а також тим, у яких підозрюють злоякісну пухлину. Дослідження дає можливість виключити наявність матастаз у легеневих структурах.
• Ультразвукова діагностика органів черевної порожнини дає змогу виявити пухлинні процеси в травній системі, інвагінації кишківника, запалення передміхурової залози та застряглі чужорідні тіла.

Спеціальні дослідження товстого відділу кишківника за підозри на коліт включають у себе застосування ендоскопа. Візуалізуюча методика дає змогу помітити зміни на внутрішній поверхні товстого відділу кишечника — наявність поліпів, злоякісних пухлин, хронічних запальних процесів.

Під час проведення ендоскопічного дослідження фахівець проводить забір біоматеріалу для подальшого дослідження. Біопсія тканин необхідна для мікроскопічних діагностичних заходів.

Лікування та профілактика коліту у собак

Починають лікування коліту у собак тільки після встановлення точної причини, що спровокувала запальний процес. За наявності гельмінтозу, терапія коліту спрямована на усунення паразитів.

Якщо причиною процесів запального характеру в товстому відділі кишечника стали новоутворення — призначається хірургічне втручання і відповідна симптоматична терапія.

Тварині, яка потрапила з колітом, проводять цілий спектр маніпуляцій, що включають у себе:

• Усунення зневоднення організму на тлі блювоти і профузного проносу — проводять інфузії з розчином глюкози, фізрозчину і розчину Рінгера-Локка;
• призначення спазмолітичних медикаментів — Папаверин, Метамізол натрію, Дротаверин;
• введення протидіарейних засобів на основі Лоперапіду, а також проведення очисних клізм за запору в собаки;
• антибіотикотерапію чутливими до виділеного штаму збудників препаратами — Синулокс, Байтрил, Метронідазол;
• введення лікарських засобів із високим вмістом заліза для запобігання або усунення недокрів’я;
• застосування протизапальних препаратів та абсорбентів — Полісорб, Смекта.

Лікування в домашніх умовах тварини з діагностованим колітом може здійснюватися тільки під контролем фахівця з виконанням усіх рекомендацій.

Не останнє місце в процесі терапії запалення товстого кишківника у собак займає спеціальне дієтичне харчування. Після гострого нападу захворювання, (що супроводжується виверженням шлункового вмісту, профузним проносом і болями), тварину рекомендують витримати на голодній дієті не менше 24 годин.

Після того, як гостра фаза йде на спад, а симптоми патології пом’якшуються, улюбленцю можна запропонувати нежирні сорти птиці та кролятину. Дієта за коліту в собаки, що супроводжується закрепами, має на увазі використання слизових каш, відварених на воді та присмачених бульйонами.

Собака, що страждає від запалення товстого кишківника, не повинен отримувати борошняні та солодкі вироби, їжу зі столу, рибні та м’ясні консерви, необроблені термічно овочі та фрукти (здатні спровокувати підвищене бродіння і газоутворення). Під забороною опиняються жирні сорти м’яса і риби, жирні молочні продукти і молоко.

Не можна давати тварині кістки, особливо трубчасті курячі.

У раціоні не повинно бути великої кількості густих каш із пшона, вівса та гречки. Акуратно стежать і за кількістю курячих яєць у раціоні — їх має бути не більше 1-2 один раз на тиждень. Вершкове масло рекомендується замінити на соняшникове або оливкове.

Власники собак, які отримують готові сухі корми та спеціальні консерви, мають уважно підбирати якісні за складом продукти. Віддавати перевагу потрібно кормам супер-преміум класу і холістикам, збалансованим за всіма необхідними нутрієнтами.

З метою профілактики коліту у собак необхідно дотримуватися низки правил. Серед основних значаться — своєчасне проведення протипаразитарних обробок від гельмінтів і нашкірних паразитів (здатних переносити гельмінтози), вакцинація тварини згідно з календарем щеплень.

Не можна допускати згодовування їжі тварині, призначеної для людини. Важливо захистити вихованця від контакту з отруйними рослинами і хімічними речовинами.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.