Шкідливі мікроорганізми, що спричиняють порушення в роботі кишківника у кішок, називаються кокцидіями. Їх існує кілька видів, і всі вони паразитують в ділянці епітеліальних клітинних структур, порушуючи роботу ворсинок на стінках кишечника.

Унаслідок зараження організму кокцидіозом, розвиваються патології всмоктуваності корисних речовин і рідини, що провокують найсильніші діареї. На тлі розладу травлення, у хворого вихованця розвивається зневоднення організму.

Близько всієї третини домашніх кішок на планеті заражені кокцидіозом і у них інфекція протікає без вираженої клінічної картини. При різкому зниженні імунного захисту, кокцидіоз активізується і провокує розвиток характерних симптомів. Ті тварини, які перехворіли на кокцидіоз, залишаються на все життя носіями і розповсюджувачами інфекції.

Захворіти на інфекційну недугу можуть усі кішки, але найбільш сприйнятливими є маленькі кошенята і тварини старше 7 років. До зони ризику також належать кішки зі зниженим імунним захистом. Небезпека полягає у швидкому зневодненні організму на тлі диспепсичних розладів.

Трохи про збудника і шляхи зараження кішкою кокцидіозом

Кокцидіоз у кішок викликаний найпростішими мікроорганізмами, що належать до класу споровиків. Кокцидії вражають не тільки домашніх тварин, а й сільськогосподарську худобу, а також птахів. Паразити оселяються всередині клітинної структури і починають активно розмножуватися.

Кокцидії під час проникнення в організм кішки оселяються в епітелії тонкого відділу кишечника. Рідше, але кокцидії можуть локалізуватися в області гепаторенальної системи.

Кокцидіоз небезпечний для маленьких кошенят, оскільки швидко викликає розвиток небезпечного зневоднення і за відсутності своєчасного лікування, настає летальний результат.

Джерелами зараження є:

• інфікована кокцидіями вода;
• заражені предмети для догляду за твариною;
• калові маси, заражені кокцидіями;
• заражені корми.

Механізм розвитку кокцидіозу характеризується проникненням паразитів у травний тракт. Осідаючи в ділянці тонкого відділу кишківника, кокцидії вражають слизову оболонку і ворсинки епітелію. Відбувається пошкодження стінок механічного характеру, а в ділянках, що утворилися, легко розвиваються патогенні бактеріальні мікроорганізми, спричиняючи ускладнення перебігу основного захворювання.

На тлі бактеріального обсіменіння розвиваються серйозні запальні процеси, що провокують, за відсутності лікування, некроз.

Розвиток кокцидій у кишечнику супроводжується порушенням основного процесу всмоктування корисних речовин. Крім зневоднення у кішки відзначаються порушення водно-електролітного і кислотно-лужного балансу в крові. Системні порушення при ослабленому імунітеті можуть призвести до загибелі тварини без надання допомоги.

Симптоми захворювання

Період від проникнення інфекції до початку прояву характерних симптомів варіюється від кількох днів до 2 тижнів. Усе залежить від захисних сил організму тварини та віку. Перш за все, кокцидіоз у кішок вражає травний тракт, а саме тонкий відділ кишечника. Але з розвитком захворювання, виникають порушення печінкових і ниркових структур, селезінки та серцево-судинної системи.

Симптоми кокцидіозу у кішок характеризуються млявістю, пригніченим станом, зниженням апетиту у тварини або ж повною відмовою від їжі. Хворий вихованець більше лежить, намагається не давати можливості провести пальпацію (через хворобливі відчуття).

Можливий розвиток нудоти та блювотних позивів у кішки. Слизові оболонки ротової порожнини, очей анемічні, можуть відзначатися зміни кольору на жовтий. Основною ознакою у кішки кокцидіозу є профузний пронос, що супроводжується великими обсягами рідини з домішками слизу, а в деяких випадках і крові.

Гостра форма кокцидіозу може супроводжуватися підвищенням температурних показників тіла до 40 і більше градусів. В ослаблених тварин не виключається розвиток коматозного стану, зниження температури тіла нижче норми. Розвивається сильна слабкість, апатія, дисбактеріоз.

Хронічний перебіг кокцидіозу характеризується дисбактеріозом, приєднанням глистової інвазії, відставанням у рості у маленьких кошенят, порушенням стану вовняного покриву (він стає ламким і тьмяним). У сприйнятливих тварин виникає запальний процес у слизових оболонках очей і носових ходів, можливе утворення гнійного ексудату з утворенням кірочок.

Важкі випадки кокцидіозу характеризуються ураженням нервової системи, проявляючись судомними станами, парезами та паралічами.

Діагностика та лікування кокцидіозу

Точний діагноз ставиться на підставі комплексного обстеження, що включає в себе лабораторні аналізи, клінічну картину й анамнез. Діагноз ставлять на підставі взятих проб фекалій від хворої тварини. Аналіз дає змогу визначити форми кокцидій у калових масах.

Під час постановки діагнозу необхідно чітко визначати і розрізняти кокцидіоз від саркоцистозу, інтоксикацій організму солями важких металів, інфекційних вірусних і бактеріальних інфекцій (парвовірусний ентерит, лептоспіроз, панлейкопенія).

Лікування кокцидіозу у кішок передбачає комплексний підхід. Терапія має починатися зі зміни раціону харчування. Необхідно максимально полегшити процес перетравлення їжі та знизити навантаження на травний тракт.

Для цього хворій тварині дають бульйони зварені на м’ясі або рибі. Додають кисломолочні продукти в раціон харчування невеликими порціями, а також каші, зварені на воді (рисова, вівсяна, пшоняна).

Основа лікування – застосування специфічних препаратів, кокцидіостатиків. Медикаментозні засоби для знищення кокцидій в організмі призначають індивідуальним курсом, залежно від ступеня занедбаності патологічного процесу і стану організму хворої тварини.

Широко застосовують у ветеринарії для боротьби з кокцидіозом такі кокцидіостатики:

• Хімкокцид;
• Ампроліум;
• Фармококцид;
• Кокцидин;
• Байкокс;
• Толтразурил.

Добре зарекомендувала себе комбінація протимікробних препаратів із сульфаніламідами і нітрофуранами. Лікувати симптоми кокцидіозу у кішок допомагають вітамінні комплекси, що підвищують резистентність організму, а також введення дегідратаційних речовин. У разі сильних порушень стінок тонкого і товстого відділу кишківника, застосовується гомеопатична терапія, що нормалізує стан пошкодженого епітелію.

У разі дисбактеріозів показано введення пробіотиків, а в разі розвитку кровотеч необхідне введення кровоспинних засобів, але тільки під суворим наглядом лікаря.

Профілактика

З метою профілактики зараження кішки кокцидіозом, необхідно стежити за правилами догляду за твариною, особистою гігієною і прибиранням житлового приміщення. Тварини, що утримуються в нормальних умовах, не так схильні до інфікування паразитами.

Основним способом передачі інфекції є заражені фекалії — тому важливо своєчасно прибирати лоток кішки і обробляти його дезінфікуючими розчинами. Не рекомендується допускати контакт вихованця з бездомними або свідомо хворими тваринами.

Своєчасне проведення протипаразитарних обробок від нашкірних паразитів і гельмінтів, знижує ризик зараження найпростішими. Рекомендується також не пропускати планові вакцинації організму від небезпечних бактеріальних і вірусних інфекцій. Це дозволить підтримувати імунітет тварини на належному рівні.

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.