Процеси запалення в порожнині рота у кішок негативно позначаються на всій роботі організму. Значно погіршується процес пережовування і подальшого перетравлення їжі, послаблюються захисні сили організму, підвищується навантаження на серцевий м’яз.

Відповідальний уважний власник кішки повинен бути обізнаний про кількість зубів у пащі у вихованця, знати, як правильно доглядати за порожниною рота улюблениці, а також знати, коли необхідно звертатися за консультацією до ветеринарного фахівця.

Зубна система кішки представлена такими видами зубів: 12 різців, 4 ікла і 14 премолярів. Період зміни молочних зубів на постійні, завершується в середньому до восьмимісячного віку. Важливо відзначити, що якщо після досягнення 12 місяців кішкою у неї не відбулася повна заміна зубів, то тварина буде страждати. Вроджена аномалія розвитку зубів — олігодонтія, має генетичну схильність, передаючись через покоління. Таких тварин вибраковують під час селекції та розведення породи.

Причини розвитку хвороб зубів у кішок

Захворювання, пов’язані із зубами, у ветеринарній медицині мають свою класифікацію і бувають різного ступеня тяжкості. Існує низка факторів, що негативно позначаються на нормальному фізіологічному розвитку зубів у кішки. Основними є:

• неправильне розташування ряду зубів;
• порушення в раціоні харчування;
• захворювання інфекційного характеру;
• відсутність своєчасної ветеринарної допомоги в разі травм та інших патологій, що розвиваються в ротовій порожнині у кішки;
• зміна якісного складу слини і співвідношення корисної та хвороботворної мікрофлори в пащі у тварини (в результаті існує ризик розвитку небезпечних захворювань);
• фактор генетичної спадковості (визначено низку порід кішок, що мають схильність до захворювань зубів).

З огляду на всі ці основні чинники, рекомендується ретельно проводити гігієнічні процедури ротової порожнини кішки, стежити за раціоном харчування, щоб у ньому переважав не м’який корм. Кішкам з генетичною схильністю необхідно проходити профілактичні огляди у ветеринарних фахівців один раз на півроку.

Симптоми зубного болю у кішок

Причиною хвороб зубів у кішок стає велика кількість чинників зовнішнього навколишнього середовища і внутрішніх патологій. Появу характерних ознак порушень у зубах або яснах у вихованця може помітити будь-який уважний власник. Для цього не обов’язково заглядати тварині в пащу. Основними симптомами при розвитку захворювань у ротовій порожнині є:

• виражені тертя мордою об меблі та речі, при цьому тварина не виявляє задоволення;
• виникнення відразливого запаху з пащі;
• гіперемія ясен;
• зміна кольору зубної емалі;
• прояв агресії при спробі господаря зазирнути в рот;
• відмова від прийому їжі через хворобливі відчуття;
• підвищення виділення слинної рідини.

Найпоширеніші хвороби зубів у кішок

Патологічні стани ротової порожнини у кішки проявляються запальними процесами в яснах, а також вражають сам зуб. Причинами можуть бути руйнування зубів, наприклад внаслідок карієсу, а також травми морди і щелеп. Найчастіше діагностують такі захворювання зубів і ясен:

• Зубний камінь.Зубний каміньЗубний камінь являє собою нашарування з пористою структурою. Виникає патологія при порушеннях у годуванні та несвоєчасному очищенні від нальоту. Як правило, камінь утворюється в ділянці основи, вражаючи корінь і структури ясен. Запущений процес характеризується повним покриттям тіла зуба щільним нашаруванням. Камені, що виникають унаслідок несвоєчасного видалення зубного нальоту. Характерними ознаками захворювання є відразливий запах із пащі, поява кровоточивості та свербіння в ділянці ясен. Тварина намагається менше зусиль прикладати при пережовуванні твердих частинок їжі через відчуття дискомфорту.
• Зубний наліт. Сірувато-жовтого відтінку плівка, що утворюється під дією великої кількості бактеріальних мікроорганізмів у пащі, залишків корму і слинної рідини. На перших етапах вона не помітна для власника і визначається виключно ветеринарним лікарем при використанні спеціальних методів діагностики. З розвитком патологічного процесу, плівка потовщується, наліт покриває всю ділянку поверхні зуба і за відсутності гігієнічних процедур переходить у зубний камінь. Утворення нальоту на зубах у кішки визначається і генетичною схильністю, і неправильним підходом до годування. 
• Карієс. Карієс — це процес гниття, в результаті якого руйнуються частини зуба, а особливо емаль, утворюючи наскрізну порожнину. Причин появи патології безліч, але основними є нестача мінеральних нутрієнтів через незбалансований раціон або ж порушення процесів обмінного характеру в організмі. Різні ушкодження механічного характеру з утворенням ранової поверхні та інфікуванням, призводять до проникнення патогенних бактерій і розвитку гнильних процесів у серцевині зуба.
• Одонтогенний остеомієліт. Захворювання запального характеру, що пошкоджує зуб, м’які тканини навколо нього, альвеоли і навіть кістковий мозок. Основна причина остеомієліту зубів у кішок — запущений пульпіт, ускладнення гнійних процесів (карієсу або перидонтиту). Одонтогенний остеомієліт характеризується гіперемією ясен, больовими відчуттями під час пережовування їжі, набряками і припухлостями морди.  Не рідко запущений одонтогенний остеомієліт супроводжується розвитком абсцесу, з подальшим формуванням нориць, через які здатний виділятися гнійний ексудат, збільшуються регіонарні лімфатичні вузли.
• Періодонтит.Періодонтит Поширене захворювання, часто діагностоване в клінічній практиці ветеринарних лікарів. При розвитку періодонтиту уражається верхня частина кореня зуба. Діагностується у кішок після дворічного віку і часто переходить у хронічну форму. Розвиток періодонтиту відбувається при не видаленому зубному нальоті, карієсі, видаленні корінних зубів, ударах по коронці зуба, чужорідних предметах, що застрягли в яснах і несвоєчасно видалені.
• Гінгівіт. Запальний процес, що має хронічний характер, розвивається на слизовій оболонці ясен. Первинні прояви недуги мають вигляд жовтуватого нальоту на твердій частині зуба. Відбувається це під час застрявання частинок їжі між зубами. Тканинні структури починають запалюватися, гіперемовані, з’являється кровоточивість і виразкові ураження на яснах.
• Резорбція зубів. Резорбція зубів Патологія, що призводить до поступового випадання зубів і дегенеративних процесів у тканинних структурах навколо них. У ветеринарних джерелах резорбція має назву одонтобластичне резорбтивне ураження, що розвивається з ділянки ясен, руйнуючи тканини зуба і заміщуючи на кісткові тканини. Уражаються, як правило, премоляри, а потім і можливе пошкодження інших зубів. Резорбція не є заразною патологією, але під час втрати зуба можливе занесення інфекції бактеріальної або грибкової етіології, що призводить до гнійних уражень тканин.

Лікування захворювання зубів у кішок

В результаті того, що стало основною причиною розвитку хвороб зубів у кішок, ветеринарний лікар підбирає індивідуальне лікування, що підходить виключно для певної тварини.

Якщо причиною проблем із зубами у кішки став зубний камінь, терапія ґрунтується на його повному видаленні. Підбирається оптимальний спосіб очищення пошкоджених тканин, що ґрунтується на тяжкості та занедбаності дегенеративного процесу.

На перших стадіях утворення зубного каменю можливе його усунення за допомогою спеціальних гелів або ж мазей. Запущені випадки зубного нальоту і каменю вимагають проведення наркозу і видалення наростів за допомогою ультразвукового обладнання або ж долота.

Лікування при плямистому і поверхневому карієсі передбачає обробку ураженого зуба спеціальним розчином фтористого натрію або ж азотнокислого срібла. Поставити домашньому улюбленцю повноцінну пломбу досить проблематично, тому в переважній більшості випадків запущеного карієсу лікуються шляхом видалення хворого зуба.

Початкові стадії остеомієліту піддаються лікуванню з використанням антибіотиків широкого спектра дії, сульфаніламідних медикаментозних засобів та імуномодулюючих ліків. Більш запущені випадки розвитку остеомієліту зубів передбачають проведення оперативного втручання під місцевим або ж загальним наркозом, розтин нориці, що утворилася, видалення гнійного вмісту з порожнини й обробку спеціальними протибактеріальними розчинами.

Періодонтит лікується шляхом обприскування ротової порожнини кішки дезінфікуючими розчинами. По ділянці ураження зуб обробляють йод-гліцерином або ж розчином галунів 5%. Лікування гінгівіту залежить безпосередньо від стадії занедбаності патологічного процесу. Хворим тваринам обов’язкове проведення щоденного чищення з обробкою уражених ясен лікувальними мазями. Запущені випадки вимагають протимікробної та гормонотерапії.

Профілактика розвитку захворювань

В умовах дикої природи представники сімейства котячих проводять очищення своїх зубів шляхом механічного впливу. Будучи хижаком, дикі кішки їдять хрящі та сире м’ясо, а також живуть менше за своїх домашніх родичів.

Домашні кішки встигають за все життя стерти собі зуби, навантаження на зуби здійснюється величезне, внаслідок чого утворюються мікротріщини, в які без особливих зусиль проникають патогенні бактеріальні мікроорганізми. Саме це стає причиною утворення зубного каменю, карієсу, остеомієліту та інших захворювань.

Власники кішок не часто замислюються над ретельним доглядом за ротовою порожниною вихованця, але насправді це необхідно. Важливо регулярно оглядати порожнину рота вихованця, видаляючи можливі застряглі частинки їжі. При незначних змінах у яснах або ж на зубах у улюблениці, не варто відтягувати з візитом до ветеринара.

На окрему увагу заслуговує правильна організація харчування кішки. Необхідно подбати про збалансованість раціону, підбираючи марки кормів супер-преміум класу, періодично додаючи лінію для профілактики захворювання зубів.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.