Сальмонельоз являє собою небезпечну інфекційну хворобу, здатну вражати домашніх і диких тварин, а також людину. Захворювання завжди супроводжується порушенням роботи травної системи, гарячковими станами та інтоксикацією.

При проникненні збудника в системний кровотік можливі випадки зараження крові. В особливо запущених випадках і за хронічного перебігу захворювання можливе ураження легеневих структур. Схильні до інфекції і дорослі кішки, і маленькі кошенята. Але частіше діагностують небезпечну бактеріальну інфекцію у малюків у віці 4-8 тижнів. Пов’язано це з недосконалою системою захисту організму.

Власники не тільки кішок, а й інших домашніх тварин мають пам’ятати, що інфекційне ураження організму сальмонели здатні спричиняти й у людини, тому важливо вчасно розпізнати ознаки зараження свого улюбленця та звернутися до ветеринарної клініки по допомогу.

У разі позитивного результату після діагностики, необхідно вжити всіх запобіжних заходів, для того щоб під час догляду за хворою твариною не заразитися самому.

Причини розвитку хвороби

Збудник сальмонельозу — ентеробактерія, серотипів якої налічують понад 1,5 тисячі. Сальмонельоз у кішок викликають кілька типів — Enteritidis, Thiphimurium, Suipestifer.

Бактерії являють собою паличкоподібні мікроорганізми, здатні до пересування, не утворюють капсулу навколо себе. Відмінно ростуть в умовах лабораторії на поживних середовищах. Відрізняються особливістю тривалий проміжок часу зберігати свої властивості в умовах навколишнього середовища.

У ґрунті, перегної та стоячій воді сальмонели здатні перебувати до 9-12 місяців, зберігаючи заразність. При висушуванні або заморожуванні патогенні мікроорганізми здатні залишатися живими протягом кількох місяців.

Головне джерело інфекції — корми з м’ясною складовою, у процесі виробництва яких були використані хворі свині, вівці або корови. Також причиною інфекції можуть стати неякісні корми з куркою і молоком. Хворіють кішки на сальмонельоз і під час вживання свіжої обсіменілої патогенними мікроорганізмами риби, м’ясо-кісткового борошна, яєць або ж фаршу.

Таким чином, головним шляхом передачі збудника стає аліментарний. Діагностуються і випадки при контакті здорової тварини з бактеріоносієм, що виділяє мікроорганізми з каловими масами в навколишнє середовище.

Доведено і передачу інфекції через фето-плацентарний бар’єр від зараженої матері до кошенят в утробі. Це часто стає причиною мимовільних викиднів або абортів у кішок. Нерідко через причини сальмонельозу кошенята народжуються мертвими, а ті, що вижили, гинуть у перші дні після народження.

Підвищена чутливість до захворювання виникає при неправильному утриманні тварин з порушенням основних правил гігієни. Негативно впливають на загальну резистентність організму до сальмонельозу і захворювання травної системи, порушення в раціоні харчування, інфекції верхніх дихальних шляхів.

Глистові інвазії у котів, яким не своєчасно провели протипаразитарну обробку, також сприяють проникненню збудника сальмонельозу в організм і безперешкодному його розмноженню.

Проникаючи в тонкий відділ кишківника, паличка ентеробактерії, що спричиняє сальмонельоз, починає активно розмножуватися і виділяти в середовище токсичні речовини в процесі своєї життєдіяльності. Унаслідок впливу ендотоксинів виникають процеси запального характеру на слизовій оболонці кишківника.

Низька резистентність до інфекції та токсичних речовин, що виробляються, провокує проникнення в регіонарні лімфовузли, розташовані на брижі кишечника. Далі сальмонели проникають у системний кровотік і розносяться по всіх органах і системах. Це призводить до токсичного шоку у тварини або ж зараження крові.

На тлі негативного впливу ендотоксинів на стінки судин, розвиваються процеси ексудативного характеру, діапедези червоних кров’яних тілець. На видимих слизових оболонках у тварини, яка хворіє на сальмонельоз, помітні великі крововиливи. Геморагії на внутрішніх органах призводять до розвитку некротичних процесів.

Симптоми інфекції сальмонели у кішок

Період від потрапляння в організм патогенних паличок сальмонел до початку виникнення характерних ознак може варіюватися в межах від 3 днів до 3 тижнів. Характерні симптоми сальмонельозу у кішок також різняться залежно від типу перебігу захворювання. Досить часто сальмонельоз протікає у формі токсикоінфекції у тварин, що ускладнює постановку точного діагнозу.

Сила і характер ознак захворювання залежить також від ступеня заразності патогенної палички і загальної резистентності організму. У ветеринарії розрізняють кілька типів перебігу сальмонельозу, що характеризуються своєю специфікою порушень:

• Гострий перебіг захворювання характеризується відмовою тварини від приймання їжі та підвищеною збудливістю, у деяких випадках навіть агресивністю. Температурні показники тіла підвищуються до 42 градусів і можуть залишатися на такому рівні до закінчення періоду гострої фази. Маленькі кошенята через природні особливості переносять інфекційне захворювання важко, більше лежать, намагаються не ворушитися. У них відзначають профузний пронос з домішками крові та виверження шлункового вмісту. Як правило, за несвоєчасно наданої допомоги, кошенята гинуть на третю добу, перебуваючи в коматозному стані.
• Підгострий перебіг характеризується різким порушенням роботи травного тракту. Калові маси втрачають оформленість, стають рідкими, нерідко присутній слиз і прожилки крові. Підвищуються показники температури тіла, тварина відмовляється від їжі, стає млявою і апатичною. Можливе ускладнення сальмонельозу підгострого перебігу, що проявляється порушенням в області дихальної системи. У кішки яскраво виражені ознаки утруднення дихання, хрипи під час здійснення вдиху або видиху, розвивається запалення легенів і бронхіального дерева. Деякі кішки можуть ставати надмірно агресивними, можливі нервові розлади. Тварини зі слабким імунітетом гинуть через 1-2 тижні за відсутності адекватного лікування. Основна причина летального результату — зневоднення і великі геморагії внутрішніх органів.
• Хронічна форма сальмонельозу має схожу симптоматику з підгострим перебігом. У тварини відзначаються профузні проноси, що змінюються нормальними випорожненнями. На тлі інфекції та відмови від їжі організм тварини сильно виснажується, розвивається залізодефіцитна анемія, запалення кон’юнктивального мішка з гнійним ексудатом, запалення легенів. Без лікування тварина гине через кілька тижнів, через повільне згасання всіх життєво-важливих функцій організму на тлі токсикоінфекції та сепсису.

Діагностика інфекції у кішки

Точний діагноз на сальмонельоз у кішок може поставити тільки кваліфікований фахівець на підставі отриманих даних після клінічного огляду і лабораторних аналізів. Основне завдання лікаря — виділити збудника з калових мас або мазка крові (при виражених симптомах токсикоінфекції). Важливо точно відокремити сальмонельоз від інших схожих за ознаками захворювань бактеріальної етіології.

Диференціальна діагностика необхідна для виключення чуми м’ясоїдних, вірусного гастроентериту, зараження гельмінтами, інтоксикації хімічними речовинами і токсинами.

Лікування

Хвору тварину, перш за все, необхідно забезпечити належними умовами — чистою підстилкою, легкими якісними збалансованими кормами. Лікувати кішку від сальмонельозу рекомендується під суворим наглядом ветеринарного фахівця, який після проведення лабораторних аналізів призначить адекватну схему лікування, зважаючи на індивідуальні особливості тварини (вік, стан організму і ступінь протікання патологічного процесу). Основне завдання — усунути збудника і для цього широко застосовують специфічну сироватку від сальмонельозу та колібактеріозу. Також призначаються бактеріофаги в дозуванні, запропонованому лікарем.

Протимікробна терапія включає в себе використання антибіотиків і сульфаніламідів:

• Левоміцетин;
• Окситетрациклін;
• Бісептол;
• Сульфадиметатоксин;
• Сульфален.

Терапевтичний курс лікування становить близько 7 днів. Далі проводять повторні аналізи, що дає змогу визначити ефективність проведеної терапії. За необхідності курс антибіотикотерапії продовжують.

Симптоматичне лікування сальмонельозу передбачає використання медикаментозних препаратів, що знімають запалення і запобігають алергічній реакції. Крім цього, широко використовують лікарські засоби для поліпшення роботи серцевого м’яза.

Не зайвими в лікуванні інфекційного захворювання є препарати для підвищення імунних сил організму. У разі сильного зневоднення кішці роблять внутрішньовенні вливання фізрозчину і глюкози, а також вводять вітамінні комплекси.

Профілактика зараження

Сальмонельоз собак і кішок здатний передаватися людині, тому важливо дотримуватися заходів профілактики, у такий спосіб убезпечивши не тільки свого улюбленця від зараження, а й себе. Основний захід профілактики — підбір високоякісних сухих кормів і ретельна обробка свіжих продуктів (якщо тварина харчується натуральною їжею).

Запорукою доброго здоров’я та мінімізації шансів зараження є правильний підхід за доглядом тварини, належні умови утримання та гігієни. Якщо все ж трапилося, що у кішки діагностовано сальмонельоз, необхідно ізолювати її від інших домашніх улюбленців, постійно провітрювати житлове приміщення, обробляти всі поверхні дезінфекційними засобами, а також виконувати всі рекомендації лікаря щодо лікування.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.