Патологічний стан ясен, що характеризується запаленням у ділянці слизових оболонок, що вистилають ротову порожнину, може протікати в декількох формах. Стоматит у тварини може мати різну форму, але симптоми прояву захворювання відрізняються не значно.

Необхідно розуміти, що здатне спровокувати розвиток запалення на слизовій оболонці ротової порожнини тварини, як лікувати патологію і запобігти її появі надалі.

Причини розвитку стоматиту у собак

Факторів, що провокують запалення слизової рота у тварини, безліч. У ветеринарії виділяють первинний і вторинний види патології. Перша форма стоматиту виникає при впливі таких причин:

• ураження або ж подразнення слизових оболонок гострими предметами або ж грубими кормами;
• процес прорізування постійних зубів під час природної їх зміни;
• вплив хімічних речовин на ніжні слизові оболонки ротової порожнини під час поїдання твариною деяких рослин з отруйним соком, медикаментозних засобів, а також їжі, ураженої цвіллю;
• поїдання твариною надмірно холодної або гарячої їжі (гаряча каша або заморожені шматки м’яса).

Вторинний тип патології виникає внаслідок інфекційних уражень організму, наприклад вірусом чуми м’ясоїдних, парвовірусним ентеритом або вірусним гепатитом. Причиною вторинного стоматиту у собаки виступають і низка незаразних патологій — запалення глотки і слизової верхніх дихальних шляхів, запалення шлунка або кишечника. Викликати розвиток стоматиту можуть і ендокринні патології, такі як цукровий діабет.

Процес запального характеру розвивається на слизових оболонках ротової порожнини собаки під впливом певних факторів і наявності патогенної бактеріальної мікрофлори. Виникає порушення цілісності слизових і виражена набряклість. Вихованець втрачає здатність нормально пережовувати їжу, виникає виснаження. При розвитку стоматиту у маленьких цуценят, нерідко спостерігається уповільнення їхнього росту і нормального розвитку.

У клінічній ветеринарній практиці виділяють кілька різновидів запалення слизової рота:

• Атрофічний стоматит — причиною патології стає неправильна гігієна ротової порожнини, фізичне виснаження і вікові зміни. На тлі перерахованих вище чинників, слизові стають пухкими, виникає ураження тканинних структур у вигляді пухирців і множинних папілом. Нерідко пухирці та папіломи призводять до появи ран, які постійно кровоточать.
• Виразковий стоматит — виникає внаслідок серйозних захворювань (злоякісні та доброякісні пухлини ротової порожнини, інфекційні патології, збої гормонального фону, аутоімунні процеси). За виразкової форми стоматиту частіше уражається ясенний край, а також область внутрішньої частини щік і язика. Вибоїни, що кровоточать, не можливо залишити без уваги навіть при не дуже уважному огляді пащі тварини. Край слизової оболонки в місці ураження набуває синюшного або сіруватого відтінку, що свідчить про початок некрозу.
• Катаральний стоматит — одна з м’яких форм стоматиту, що не характеризується появою глибоких ран або виразок. За катарального стоматиту відзначається набряклість і запалення слизових ротової порожнини з білястим нальотом. Причиною розвитку цієї форми захворювання стає — недостатня гігієна ротової порожнини, наявність зубного каменю, проблеми із зубами. У деяких випадках причиною запалення і набряклості слизової ротової порожнини стають патології в роботі травного тракту, збої у функціонуванні захисних сил організму, проблеми в роботі гепатобіліарної системи.

Незалежно від форми стоматиту, тварина буде відчувати виражений дискомфорт при поїданні їжі, часом повністю відмовляється від їжі. Завдання власника — своєчасно помітити порушення і звернутися по допомогу до ветеринарного лікаря.

В умовах стаціонару клініки фахівець проведе детальний огляд, призначить низку досліджень і поставить точний діагноз.

Симптоми та діагностика захворювання

Незалежно від форми запалення слизових оболонок ротової порожнини у тварини, відбувається порушення процесу пережовування їжі. Хворий собака намагається обирати м’які види корму, повільно й акуратно пережовуючи її. Вихованець відмовляється від холодних, гарячих страв.

Катаральна форма стоматиту не характеризується вираженою клінічною картиною на ранніх стадіях. Під час огляду пащі власник зможе відзначити набряклість слизової, а також появу точкових почервонінь і специфічний наліт на них.

При виразковому стоматиті на слизових оболонках щік, ясен і язика, з’являються ямки-виразки, які час від часу кровоточать і доставляють тварині сильний дискомфорт.

При атрофічному стоматиті відзначається виражена гіперемія слизових оболонок, помітні бульбашки і папіломи. Уражена слизова схильна до травматизації навіть при незначному впливі. Тварина відчуває сильний біль при натисканні на уражену ділянку. Тварина відмовляється від твердої їжі.

Крім хворобливості та набряклості, у собаки з пащі під час стоматиту доноситься неприємний відразливий запах, що нагадує запах гниття овочів або м’яса. Загальний стан тварини пригнічений, а в деяких випадках підвищується температура тіла.

Поява характерних ознак нездоров’я улюбленця — привід негайно показати його фахівцеві. Тільки кваліфікований лікар встановить форму патології та визначить причини її виникнення. На огляді у лікаря буде проведено збір анамнезу. Необхідно проведення загального та біохімічного аналізу крові, аналізу сечі, що дасть змогу визначити інфекційну або неінфекційну природу походження захворювання.

Лікування стоматиту у собак

На початкових етапах розробки лікування собаки від стоматиту, необхідне коригування раціону. Важливо виключити будь-які види їжі, здатні додатково травмувати уражену слизову пащі. Тварину, що харчується сухим готовим кормом, на час лікування має бути переведено на натуральну їжу. Для поповнення запасів енергії хворого улюбленця, необхідно давати йому рибні та м’ясні бульйони, слизові каші, зварені на воді, кисломолочні нежирні продукти. Консистенція їжі має бути однорідною.

Діагностоване сильне ураження слизових оболонок потребує проведення голодування. Їжа не повинна надходити в пащу собаки протягом 1-2 діб. При цьому доступ до питної води не обмежується.

Для запобігання зневодненню і виснаженню організму, проводять внутрішньовенні вливання розчинів глюкози і вітамінно-мінеральних комплексів.

Уражені слизові обробляють за допомогою спеціальних розчинів, що мають дезінфікуючу властивість. Чудово підійдуть водні розчини, які не дають слизовій додатково подразнюватися. Хороший терапевтичний ефект мають відвари лікарських рослин.

Ранозагоювальну та знезаражувальну дію мають настої та відвари аптечної ромашки, шавлії, календули. Зрошення слизових проводять кілька разів на день за допомогою аспіраційної груші або шприца з попередньо знятою голкою.

Уражені тканинні структури після нанесення дезінфікуючих розчинів обробляють мазями або гелями. Глибокі виразки обробляють нітритом срібла або синтоміциновою емульсією з підсушувальним ефектом. Ускладнені випадки перебігу стоматиту в улюбленця вимагають призначення антибіотикотерапії. Дозування і тривалість лікування визначається виключно ветеринарним лікарем.

Профілактика захворювання, завжди краще, ніж подальше лікування. З метою мінімізувати ризики розвитку стоматиту в улюбленця необхідно уникати поїдання твариною кісток, особливо трубчастих, здатних пошкоджувати ніжні слизові оболонки пасти.

Запалення і подальшого нагноєння можна уникнути, регулярно проводячи гігієнічні процедури та огляди в домашніх умовах. Раціон харчування підбирають індивідуально, виходячи з потреб організму тварини. Їжа не повинна бути занадто гарячою або холодною.

Якщо власнику не все одно на здоров’я вихованця, рекомендується регулярно відвідувати ветеринарного лікаря з профілактичною метою. Не варто забувати про своєчасні вакцинації та протипаразитарні обробки.

Популярні породи та тренди 2025 року.