Усі ссавці потребують води. Вона необхідна не тільки для перетравлення їжі, а й для здійснення важливих процесів в організмі. Життєво-важлива речовина, активно бере участь у процесах обмінного типу. Собака потребує необхідної кількості води, що дозволяє підтримувати гомеостаз організму.

Утримання водно-електролітного балансу на необхідному рівні актуально як для молодих зростаючих організмів маленьких цуценят, так і для дорослих собак. У дорослих собак, активних у фізичному плані, стрімко проходять процеси метаболізму, тому тварина має пити багато чистої питної води. Відсутність належного надходження води в організм призводить до зневоднення, що загрожує в результаті загибеллю тварини, а найнебезпечнішою є відмова від води маленьких цуценят.

Факторів, що провокують відмову собаки від води, безліч. Це можуть бути фізіологічні причини (брудний посуд, несмачна вода, вживання великої кількості рідких кормів із достатньою кількістю рідини). Спровокувати відмову від води здатні небезпечні патології, особливо інфекційного походження.

Причини відмови собаки від води

Уважний господар собаки зазначає одразу, коли улюбленець не випиває достатньої кількості води. Воду необхідно міняти щодня, замінюючи її свіжою. Якщо миска залишається практично не зворушеною, а тварина стала пригніченою, необхідно вживати заходів.

У випадках перебування на натуральному харчуванні, собака отримує достатню кількість рідини. Рідкі каші, зварені на воді або молоці, кефіри, супи, йогурти, заповнюють баланс і турбуватися не потрібно.

Систематична відмова улюбленця від води впродовж кількох діб — привід звернутися по допомогу до ветеринарного лікаря за консультацією. Причиною розвитку відмови від води може бути інфекція або ж інші внутрішні патології. Необхідно приступати до дій, оскільки відсутність достатньої кількості води неминуче призводить до зневоднення організму.

Системна дегідратація призводить до швидкого розвитку дегенеративних порушень у всіх тканинах і структурах організму. На початкових етапах розвиваються проблеми в клітинах через нестачу надходження необхідних поживних елементів. Біохімічні властивості речовин проявляються тільки після з’єднання їх з водою. Розвиток зневоднення характеризується зміною консистенції крові, що циркулює по організму. Рідка складова згущується, розвивається інтоксикація через скупчення отруйних речовин, утворених у процесі метаболізму.

Зневоднення організму, несвоєчасно усунуте, призводить до проблем у роботі імунної системи. Інфекційні агенти без особливих перешкод проходять природні бар’єри, вражаючи системи організму. Серед основних причин відмови собаки від води, значиться інтоксикація організму харчовими продуктами. Отруєння провокують не тільки зіпсовані продукти, з’їдені твариною, а й різне сміття, яким не нехтують вихованці на вільному вигулі.

Причиною відмови улюбленця від простої води служить потрапляння чужорідного тіла в травний тракт. Поїдання землі і трави нерідко закінчується проковтуванням гострих предметів, каменів. Великі чужорідні предмети провокують закупорку кишечника, травми стравохідної трубки. Крім цього, різні віруси і патогенні бактеріальні мікроорганізми призводять до серйозних запалень.

Відмова тварини від води не захворювання, а симптом, що свідчить часом про розлади в травленні або ж загальний стан улюбленця.

Фізіологічними причинами розвитку відмови від води може бути нова миска, куплена турботливим власником на заміну старій. Якість питної води також має велике значення. Зіпсована, загравша вода — основний фактор відмови від пиття. Спровокувати небажання собаки пити воду може закисла вода і частинки плаваючого корму, запах засобів побутової хімії, що залишився після миття посуду.

Матеріал, з якого була виготовлена миска для води, також має велике значення. Дешеві матеріали, що використовуються для виготовлення посуду, мають різкий запах, ледь вловимий для власника, але добре визначається твариною з чуйним нюхом. Місце розташування посуду для прийому їжі та води також відіграє важливу роль. Підставка для води — необхідний атрибут, що дає змогу тварині не нахиляти сильно шию вперед, або ж навпаки, висота підставки провокує сильне витягування шиї вгору.

Патологічними факторами, що провокують відмову від води собакою, є проблеми в ротовій порожнині. Ураження слизових оболонок, запалення різної етіології, провокують болючість не тільки при поїданні корму, а й споживанні води. Дискомфорт провокує появу й інших симптомів — пригніченість, занепокоєння, апатію улюбленця.

Найчастішою причиною хворобливості в пащі у собаки стає стоматит. Запальний процес характеризується появою неприємного запаху, підвищеним виділенням слини, тремтінням м’язових волокон морди, а особливо щелепи. Змінюються в розмірі регіонарні лімфовузли, відзначається їхня болючість. Можливий набряк слизових. Без кваліфікованої допомоги не обійтися. У домашніх умовах для усунення хворобливості ротову порожнину тварини необхідно обробити розчином питної соди.

Причиною відмови від води є гінгівіт. Запалення ясен, що провокує біль, набряклість, кровоточивість і зміну забарвлення нагадує більш небезпечне захворювання — пародонтит. У домашніх умовах усунути розвиток пародонтиту не можливо. Тварині потрібне проведення лікувальних маніпуляцій.

Спровокувати відмову від води здатні серйозні захворювання, що характеризуються низкою симптомів. Розвиток дегідратації часто зумовлений вірусними інфекціями, особливо небезпечний вірусний ентерит. Зниження імунних сил організму і відсутність вакцинації наражає організм на небезпеку. Крім відмови від води та їжі, у собаки відзначається:

• сильна млявість і апатичність;
• підвищення температури тіла особливо в перші години після закінчення інкубаційного періоду (надалі температура знижується до нормальних позначок або зберігається субфебрилітет);
• диспепсичні розлади — пронос із домішками слизу і крові, нудота і блювота.

Необхідно відразу ж звертатися до ветеринарної клініки по допомогу.

Відповідальний власник повинен знати норму споживання води для собаки на добу і в разі порушень чуйно дотримуватися рекомендацій лікаря. Невелика кількість води, споживана твариною за добу, часом вказує на розвиток онкологій в організмі.

Самостійно провести діагностику і призначити адекватну терапію неможливо. Необхідно звернутися до ветеринарної лікарні для проведення діагностики.

Діагностика та лікування можливих захворювань

Тривала відмова від води призводить до зневоднення. Тривале зневоднення згубно позначається на роботі всього організму, починаючи з найдрібніших структурних одиниць. Здійснення процесів перетравлення їжі та кровообігу неможливе без належної кількості рідини, що надходить. Завдяки воді продукти обмінних процесів, отруйні речовини виводяться з організму. Вода дає змогу нормально здійснювати теплообмін.

Норма води для тварини розраховується за формулою — 20 мл на 1 кг ваги тварини. Значення можуть відрізнятися при великих фізичних навантаженнях, вікових змінах, особливостях раціону харчування. У спекотну пору року собака споживає набагато більше води, ніж у холодну пору.

В умовах ветеринарної клініки фахівець проведе загальноклінічний огляд пацієнта, збере анамнез, за необхідності, призначить низку лабораторних досліджень. Ступінь зневоднення організму визначається фізичними методами. Шкіру в ділянці загривка відтягують двома пальцями і відпускають. Якщо шкірний покрив повертається в початкове значення швидко, це вказує на відсутність дегідратації. Повільне повернення відтягнутої складки шкіри на місце, свідчить про патологічні зміни.

На підставі отриманих даних, лікар розробляє тактику лікування. У деяких випадках, фахівець дає рекомендації такого плану:

• Давати тварині більше фізичних навантажень. Потреба у воді знижується у собаки під час тривалого перебування у квартирі. Відбувається накопичення токсинів і повільне їх виведення.
• Давати їжу дозовано, не залишаючи після прийому їжі миску з кормом у вільному доступі. Це дозволить тварині не плутати спрагу з голодом.
• Відстеження частоти походів у туалет. Рідкісні прогулянки і, відповідно, не часті можливості справити нужду, провокують скупчення сечі в організмі і відсутність потреби пити більше рідини.
• Питна вода має відповідати вимогам. Рекомендується частіше міняти воду в мисці, особливо в спекотну пору.

Якщо причиною відмови від води стало інфекційне захворювання, призначається відповідне лікування. Бактеріальні інфекції лікують антибіотиками, призначають пробіотики та імуномодулювальні препарати. Обов’язковим пунктом лікування є підвищення резистентності організму — введення вітамінно-мінеральних комплексів у раціон харчування.

Профілактика

Профілактика полягає у зводі правил, яких має дотримуватися кожен власник. Своєчасно проводити дегельмінтизацію та обробку від ектопаразитів. Не варто забувати про своєчасні вакцинації, що дозволяють запобігти інфікуванню організму небезпечними патогенами.

Необхідно регулярно проводити профілактичні огляди у ветеринара, що дасть змогу своєчасно виявити можливі патології системного характеру.

Сучасні підходи до виховання домашніх улюбленців у 2025.