Поява свербежу у собаки, не повинна залишатися без уваги власника. Особливо якщо собака свербить, а бліх немає.

Причиною появи подразнення на шкірі і сильного свербіння можуть послужити різні чинники. Крім дискомфорту, який відчуває тварина, можливий розвиток вторинних ускладнень, пов’язаних із занесенням у ранову поверхню патогенної мікрофлори.

На тлі постійного свербіння, не спричиненого блохами, знижується імунний захист, і організм тварини стає легкодоступним для росту і розмноження небезпечних вірусних, бактеріальних або ж грибкових мікроорганізмів.

Звернення до ветеринарного фахівця дасть змогу з’ясувати причину, чому собака постійно свербить, і на підставі діагностичних досліджень і клінічної картини, зможе поставити точний діагноз, з подальшим призначенням адекватного лікування.

Іноді собака свербить саме через укуси бліх, але самих паразитів на тілі вихованця виявити не можливо. Пов’язано це з тим, що блохи на деяких породах собак не перебувають постійно, а лише зрідка встрибують, насичуються кров’ю, і вирушають далі.

Можливі причини дискомфорту

Причин того, що собака свербить — безліч. Сильний і виражений дискомфорт може виникнути внаслідок проникнення небезпечних чужорідних патогенних бактерій або ж грибків у верхні шари шкірного покриву.

У ветеринарній медицині виділяють низку причин, що провокують розвиток патологічного стану. Основними є:

• алергічна реакція;
• захворювання шкірного покриву;
• підвищене вироблення секрету сальними залозами;
• стресові стани організму;
• захворювання системного характеру (особливо органів репродукції);
• новоутворення злоякісного характеру в організмі;
• хвороби ендокринної системи;
• ураження ектопаразитами.

Самостійно визначити, чому собака часто свербить, досить проблематично. Пов’язано це з тим, що безліч паразитів, а також бактеріальна мікрофлора, мають мікроскопічні розміри і помітити їх не можливо, без проведення спеціальних лабораторних досліджень.

• Ураження паразитами. Досить частою і поширеною проблемою собаківників, особливо в теплий період року, стає наявність зовнішніх паразитів у собак. Це можуть бути не тільки всім відомі блохи, а й кліщі, волосоїди та воші. Якщо немає бліх, а собака свербить, це ще не означає, що тварина не уражена іншими схожими за структурою і принципом харчування паразитами. Необхідно проведення обов’язкового огляду шкірного покриву улюбленця на предмет виявлення інших ектопаразитів. Це можуть бути іксодові, гамазові, демодекозні кліщі, а також отодектоз і коростяний свербіж. Усі шкірні паразити небезпечні тим, що можуть стати причиною серйозного ураження, оскільки є переносниками небезпечних інфекційних захворювань вірусного і бактеріального типу. Наприклад, кліщі роду іксодові, можуть стати причиною розвитку бореліозу, піроплазмозу, ерліхіозу. Від укусу кліща, собака сильно свербить, через відповідну специфічну реакцію на потрапляння слини паразита в кров’яне русло. Саме в специфічному секреті, який впорскують блохи і кліщі, міститься велика кількість токсичних речовин, що викликають алергію.
• Вушний кліщ. Паразитуючий мікроорганізм, що провокує початок патології, коли у собаки сверблять вуха, викликаючи сильний дискомфорт і запалення. Отодектоз або вушний кліщ, може тривалий час перебувати у вушному каналі, харчуючись частинками епідермісу, лімфою, кров’ю і виділеннями сірки. Від кліщів необхідно проводити постійну обробку, особливо в теплу пору року, пік активності паразитів.
• Реакція алергічного типу. Проявляється тим, що собака сильно свербить і гризе себе, оскільки свербіж шкіри спричиняє сильний дискомфорт у різних ділянках тіла вихованця. Причиною виникнення алергії можуть бути неправильно підібрані корми, хімічні речовини, що вдихаються твариною, укуси паразитів і вакцинації. Чужорідний білок, що проникає в організм тварини, провокує підвищене утворення специфічних антитіл. У результаті вивільнення гістаміну з клітин, виникає реакція алергічного типу. Вона може проявлятися не тільки у вигляді сильного свербіння, а й сльозотечі, чхання або кашлю.
• Захворювання шкірного покриву. Найчастіше фіксують лишай, мокру екзему, дерматози та дерматофітози. Причиною розвитку дерматофітозу слугує грибок, що вражає найчастіше молодих тварин, а також вихованців з недостатньо сильним імунним захистом. Грибкові ураження спричиняють не тільки дискомфортні відчуття свербіння, а й стають причиною випадання шерстного покриву, ураження шкіри вузликами, розтріскування подушечок лап.
• Порушення функції сальних залоз. У деяких вихованців спостерігається порушення роботи залоз, що виробляють специфічний секрет. Підвищена функція стає причиною злипання шерсті під хвостом і на верхній його частині. У запущених випадках, у собак розвивається себорея, вихованець відчуває сильний свербіж, гризе область основи хвоста, вилизуючи уражені ділянки.
• Глистові інвазії. У деяких випадках собака свербить від глистів, через те, що внутрішні паразити, в процесі своєї життєдіяльності, виділяють у кров токсини, викликаючи відповідну реакцію організму.
• Стресові стани організму. Собаки від природи мають досить міцну нервову систему і стійку психіку. Але внаслідок індивідуальних особливостей організму, улюбленець може бути надзвичайно сприйнятливим до різного роду чинників. Кожен собака реагує на стрес по-різному і в деяких випадках може виникнути свербіж. Зазвичай така реакція спостерігається в разі сильних перенапруг, переляків, різких звуків, конфліктів у сім’ї. Тривалий стресовий або депресивний стан може призвести до серйозних порушень зі шкірним покривом, провокуючи реакції алергічного типу і себорею. Через стрес, тварина може розкушувати ділянки шкіри до крові, відчуваючи сильний підшкірний свербіж.

Лікування свербежу різної етіології

Перш за все, перед лікуванням необхідно встановити причину, від чого собака свербить. Це необхідний захід, який дасть змогу призначити адекватне лікування подразнених ділянок шкірного покриву і зняти дискомфортні відчуття. Залежно від причин, що викликали свербіж, лікування передбачає призначення медикаментозних засобів такого виду:

• Протиалергійні препарати, що дозволяють блокувати надмірне вироблення гістаміну.
• Протифлогістичні медикаментозні засоби, що знімають запальний процес, знижуючи біль і свербіж. Також вони надають виражений терапевтичний ефект на загальний стан вихованця, знімаючи набряклість.
• Протипаразитарні засоби — викликають загибель різного роду паразитів (бліх, кліщів, гельмінтів). Проведення обробок має проводитися відповідно до спеціального календаря профілактичних обробок.
• Розчини колоїдного типу, що дають змогу зняти запалення, прискорити виведення токсичних речовин, які провокують відчуття свербіння і гіперемію.
• Глюкокортикостероїди — гормональні речовини, що сприяють зниженню больових відчуттів, усуваючи свербіж і дискомфорт.
• Протигрибкові та протимікробні препарати — у разі виявлення бактеріального або ж грибкового обсіменіння шкірного покриву.

Виявивши свербіж у тварини, головне завдання власника — звернутися до кваліфікованого лікаря і не займатися самолікуванням. Тільки ветеринарний лікар зможе сказати, що робити, якщо собака свербить. Правильний підхід, своєчасна діагностика, лікування і догляд допоможуть усунути проблему, допомагаючи тварині позбутися дискомфорту.

Подальше спостереження і профілактика

Власник тварини має ретельно стежити за станом здоров’я улюбленця, своєчасно звертаючись до ветеринарного лікаря по допомогу, помітивши, що собака свербить. Профілактичні заходи включають дотримання правил гігієни, постійне прання і прибирання підстилки, на якій спить тварина. Важливо обмежувати контактування тварини зі свідомо хворими і бездомними тваринами. Не варто забувати і про профілактичні заходи протипаразитарної обробки та своєчасної вакцинації.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.