Захворювання шкірних покривів у домашніх собак спричиняють дискомфорт не тільки тварині, а й власнику вихованця. Часом деякі види патологій шкірного покриву у собак становлять небезпеку для самої людини.

Хвороби шкіри у собак по праву відносять до захворювань, що важко піддаються терапії. Виникає така закономірність внаслідок того, що шкірні захворювання часто є вторинними захворюваннями.

Причини шкірних захворювань

Шкірні захворювання у собак є патологіями, що важко піддаються повному лікуванню. Особливо, якщо дерматоз спровокований алергічною реакцією або ж аутоімунним збоєм організму.

Симптоми патологій шкірного покриву мають схожість з іншими, більш небезпечними вірусними інфекційними захворюваннями. Терапія шкірних хвороб тривала, а діагностування проводять регулярно в обов’язковому порядку після кожних етапів лікувальних заходів.

Факторами, що провокують розвиток захворювань шкіри, є:

• Порушення в раціоні харчування. Корми для собак, що не містять усього необхідного комплексу мінеральних і вітамінних речовин, негативно позначаються на загальному стані здоров’я. Зі свого боку, порушення обмінних процесів призводить до розвитку шкірних захворювань. Підбір правильно раціону — першочергове завдання власника тварини, з яким допоможе впоратися кваліфікований ветеринарний лікар або професійний заводчик.
• Негативний вплив факторів навколишнього середовища. Тварина, вимушена проживати в квартирних умовах і постійно дихає повітрям, наповненим вихлопними газами, частіше піддається розвитку дерматитів. Також несприятливо впливають на стан вовняного покриву і шкіри різні реагенти, якими посипають алеї і дороги в зимовий період року.
• Генетична схильність. Існує низка порід собак, у яких присутня породна схильність до захворювань шкірного покриву запального характеру. Це шар-пеї, бордоські доги, пуделі, англійські та французькі бульдоги, чау-чау.

Існує маса причин, що провокують розвиток дерматитів і дерматозів. Основними факторами є реакції алергічного типу, паразитарні інвазії, ураження шкірних покривів патогенною грибковою і бактеріальною мікрофлорою.

Види шкірних захворювань

Основними видами шкірних захворювань у собак є:

• Лишай або дерматофітоз. Займає провідне місце серед шкірних хвороб у собак. Причиною дерматофітозу є грибкова інфекція, що вражає верхній шар дерми. У ділянці вогнища ураження починає випадати шерстний покрив, утворюються ділянки алопеції. При цьому гіперемія відсутня. Вихованець не страждає від свербежу та інших неприємних відчуттів.
• Мікоз. Патологічний процес, спровокований дріжджовими грибками, іменується також пітироспорозом. Цей вид патології частіше локалізується в області вушних раковин, підборіддя і губ улюбленця.
• Паразитарні інвазії. Ураження ектопаразитами — блохами, кліщами та волосоїдами, провокує виникнення сильного свербіння. На тілі собаки з’являються великі ділянки ураження на тлі сильних розчухів, викликаючи додаткове інфікування бактеріальною мікрофлорою.
• Алергія на речовини хімічного походження. Специфічна реакція організму на засоби побутової хімії, хімічні речовини, якими просякнуті нашийники від бліх, а також деякі лікарські препарати, призводить до розвитку дерматозів.
• Піодермія. Патологічний процес аутоімунного характеру, викликаний збоєм у роботі організму. Атопічний дерматит виникає в переважній більшості випадків на тлі сильного забруднення навколишнього середовища.
• Дерматити алергічного типу. Виникають у відповідь на слину кровосисних комах. Доведено, що в слині звичайної блохи міститься понад 12 видів різних алергенів. Ці чужорідні білки провокують розвиток специфічної реакції на шкірному покриві у собаки. Супроводжуються сильним свербінням і зараженням вторинною мікрофлорою.
• Коростяний свербіж. Таке захворювання як саркоптоз, спровоковане мікроскопічним кліщем. Небезпека і підступність корости полягає в тому, що зараження може перейти від вихованця до власника тварини.
• Злоякісні новоутворення на шкірі. Рак шкіри виникає в результаті безлічі факторів, що включають в себе вірусних агентів, хімічні речовини, системні внутрішні збої організму тварини. До раку шкіри частіше схильні тварини у віці.

Серед маловивчених захворювань шкіри, що виникають унаслідок впливу незрозумілих чинників, значаться меланома шкіри (онкопатологія), а також сезонний дерматит, що виникає переважно в літній час.

Симптоми захворювань

Залежно від виду захворювання, що вразило шкірні покриви собаки, ознаки будуть відрізнятися. У клінічній ветеринарній практиці частіше діагностуються такі види патологій, що мають специфічні симптоми:

• Отодектоз. Захворювання, спровоковане дрібними паразитами — кліщами, які неможливо виявити без мікроскопічного дослідження. Здебільшого кліщ вражає шкірний покрив слухового проходу, але в запущених випадках, без своєчасного лікування, захворювання поширюється на інші частини тіла. Характерною ознакою отодектозу є сильний, нестерпний свербіж і навіть висипання. Ураження характерне для молодих тварин.
• Демодекоз. Вражає всіх собак, незалежно від віку та породної приналежності. Демодекозний кліщ присутній на шкірі у клінічно здорових собак у невеликій кількості. Локалізується в ділянці фолікулів волосся і сальних залоз. Передаватися демодекозний кліщ може від матері до цуценят у перші тижні життя. У разі зниження загальних захисних сил організму, захворювання проявляється ураженнями шкірних покривів у ділянці лап і голови. У деяких випадках, демодекоз охоплює все тіло тварини. Демодекоз проявляється виникненням ділянок алопеції, при приєднанні бактеріальної мікрофлори виникає гіперемія шкірних покривів. Утворюються рогові потовщення у вигляді лусочок або лупи. У деяких випадках, демодекоз проявляється сильним дискомфортом і свербінням у собаки.
• Саркоптоз. Мікроскопічний кліщ, що вражає собак різного віку. Зараження відбувається при тісному контакті з хворим собакою або кішкою. Локалізація патологічного процесу спочатку відбувається в області вушних раковин, ліктів і скакального суглоба. Характеризується саркоптоз сильним свербінням, розчухами. Саркоптоз небезпечний і для власника хворої тварини. За запущених випадків перебігу патології, у собаки на тілі з’являються невеликі горбки, лусочки, випадає шерстяний покрив, утворюється лупа. Найсильніше свербіж проявляється у собак у нічний час і тварина не може нормально заснути.
• Хейлетіоз. Паразитарне захворювання, що має високий ступінь заразності. Хейлетіоз провокує розвиток запальних процесів на шкірі, а також характеризується такою симптоматикою: випадання шерстяного покриву, утворення специфічних кірочок, лусочок і запалень.
• Дерматит алергічного типу. Запальний патологічний процес на шкірному покриві у собаки, може бути спричинений алергічним фактором. Причиною цього типу дерматиту стають укуси кровосисних комах, вплив засобів побутової хімії, неправильно підібрані корми. Алергічний дерматит у собаки супроводжується виникненням сильного свербіння.
• Піодерміт. Патологічний процес на шкірі у вихованця, причиною якого стають патогенні бактеріальні мікроорганізми. Піодерма може бути поверхневого типу, а також глибокого. Причиною піодерміту найчастіше стає стафілококова інфекція. Staphylococcus intermedius являє собою бактерію, яка є умовно-патогенною. Вона перебуває на шкірних покривах собак завжди, але кількість колоній строго регулюється імунною системою. При порушеннях аутоімунного типу, розвивається запальний процес. Піодерміт характеризується виникненням пустул і висипу. Також з’являються округлі ділянки з характерними лусочками. Шкірний покрив виражено гіперемований і запалений. За відсутності своєчасного лікування, на ураженій шкірі утворюються скоринки та ділянки алопеції. Далі шкіра стає ущільненою і темною. Крім свербежу при піодерміті, у собак виникають хворобливі відчуття. За глибокої форми патології, розвиваються свищі та навіть абсцеси.

Також існує низка захворювань шкіри у собак, спричинених порушеннями в роботі імунної системи. Коли клітини імунітету починають атакувати свої власні, здорові клітинні структури, виникає відповідна реакція.

Одним із таких аутоімунних процесів є листоподібна пухирчатка. Патологічний процес проявляється змінами структури шкіри. Вона стає в’ялою, виникають специфічні листоподібні пухирці, що виступають на поверхню. На місці розкритих пухирців утворюються великі ерозійні ділянки.

Інший вид аутоімунного ураження — дискоїдний червоний вовчак. У собак зустрічається досить часто, на відміну від домашніх кішок. Патологія характеризується появою еритем, кірок і ділянок алопеції. Захворюванню також притаманна зміна пігментації ділянок шкіри. Дискоїдний червоний вовчак може вражати всіх собак, але деякі породи схильні до патології частіше — коллі, німецькі вівчарки, хаскі та шелті. Самопочуття собаки при цьому не зазнає серйозних змін.

Діагностика у ветклініці

Шкірне захворювання може проявитися у будь-якого собаки, незалежно від віку і статевої приналежності. Для того щоб діагностувати ту чи іншу патологію шкіри, ветеринар має бути досить досвідченим.

Існує низка особливостей і складнощів під час встановлення діагнозу. Обумовлено це тим, що багато захворювань шкірного покриву характеризуються свербінням, занепокоєнням і почервонінням ділянок дерми.

Для встановлення точного діагнозу проводять загальний клінічний огляд пацієнта, а також збір анамнезу і лабораторних даних. Собаці призначаються:

• загальний клінічний аналіз крові;
• біохімічна панель;
• загальний аналіз сечі та калу.

В обов’язковому порядку хворій тварині за підозри на піодермію, проводять зішкріб шкіри. Іноді для встановлення точного діагнозу можуть знадобитися цитологічні та мікологічні дослідження. Серологічне дослідження призначають у разі підозри на присутність вірусного агента, який спровокував захворювання шкіри.

Шкірні захворювання, що супроводжуються наростами на шкірі, мають вивчатися окремо. Проводиться біопсія ділянок тканин для виявлення онкопатологій.

Лікування та прогноз

Після проведення ретельного діагностичного дослідження, кваліфікований ветеринарний лікар розробляє індивідуальну схему терапії. При дерматитах, які виникли внаслідок укусів ектопаризитів, часто діагностуються вторинні бактеріальні інфекції. Тварину необхідно не тільки обробити від бліх, кліщів або волосоїдів, а й вжити відповідних заходів щодо ліквідації вогнища інфекції.

При патологіях, спровокованих патогенною бактеріальною мікрофлорою, призначаються антибіотики для собак. Також необхідні антигістамінні лікарські засоби, які тварина повинна приймати цілим курсом для зняття запального процесу.

Імуномодулятори для собак при шкірних захворюваннях, також важлива частина курсу терапії. Вони необхідні особливо в тих випадках, коли дерматит спровокований порушеннями аутоімунного типу.

У деяких випадках, ветеринарний лікар призначає курс стероїдних препаратів. Для обробки від ектопаразитів можна використовувати спеціальний шампунь для собак. Також проводять лікування препаратами в таблетованій формі та зовнішніми інсектицидами.

Довгошерстих собак попередньо рекомендують коротко підстригти. Це дасть змогу всім лікарським засобам охоплювати більшу частину шкірного покриву і діяти в рази ефективніше.

Єдиної схеми лікування для дерматитів у собак не розроблено. Залежно від симптомів і факторів, що спровокували захворювання, розробляється тактика лікування.

Діагностовані грибкові ураження шкіри, лікують за допомогою протимікозних препаратів, а також лікувальних шампунів, що дають змогу швидше впоратися з грибком. У випадках, коли грибкові мікроорганізми поєднані з бактеріальною інфекцією, потрібне призначення антибіотиків широкого спектра дії.

Зовнішні ліки, що використовуються для боротьби зі шкірними хворобами, представлені у вигляді мазей, різних спреїв і лосьйонів. Проти свербежу у собак можуть бути використані спеціальні суспензії, що наносяться на пошкоджені ділянки дерми. Перш ніж проводити обробку, необхідно ретельно провести очищення верхнього шару дерми.

Терапія дерматитів передбачає комплексний підхід. Так, для того щоб позбавити тварину свербежу, що розвинувся на тлі алергії, необхідно переглянути її раціон харчування.

Як правило, саме харчова алергія провокує появу кірочок, ран і свербіння на шкірі. Для того щоб позбавити тварину дискомфорту, необхідно проконсультуватися з ветеринарним лікарем і вибрати гіпоалергенний корм. Рекомендується вибирати готові гранульовані корми високої якості.

Профілактичні заходи

Захистити свого улюбленця від усіх хвороб неможливо. Особливо якщо мова йде про захворювання шкіри, більшість з яких, розвиваються через неправильний догляд за собакою або ж в результаті аутоімунних процесів.

Але існує низка правил, дотримуючись яких, власник зможе мінімізувати ризики розвитку патології. Профілактичні заходи полягають у такому:

• правильна організація умов утримання тварини (регулярне миття шерсті зі спеціальними шампунями, стрижка лежака і вологе прибирання приміщення);
• регулярна обробка собаки від різних екто- та ендопаразитів, незалежно від піку активності паразитів;
• підтримка захисних сил організму — організація раціону харчування, прогулянки і вітамінні корми;
• проведення всіх планових вакцинацій, згідно з календарем щеплень;
• огляди у фахівця один раз на 6 місяців;
• уникнення контакту вихованця з хворими бездомними собаками або кішками.

При появі найменшого занепокоєння або ж характерних ознак дерматиту, не рекомендується займатися самолікуванням. Важливо звернутися до фахівця і пройти всі необхідні дослідження.

Варто звернути увагу на те, що деякі шкірні захворювання, такі як саркоптоз, стригучий лишай, короста, здатні передаватися і власнику тварини.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.